До уваги отримувачів держпідтримки! Внесено зміни до порядків та оновлено терміни подачі документів

29-лист-2019

15 листопада 2019-го року Кабінет Міністрів України схвалив постанову № 954 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Постанова передбачає подовження терміну подачі документів та змінює Порядки використання коштів за деякими з програм підтримки.

 За всіма програмами:

у тексті Порядку слово «Мінагрополітики» замінено словом «Мінекономіки».

За програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними»:

термін подання суб’єктами господарювання матеріалів до регіональних комісій встановлений до 1 грудня 2019 року, а регіональними комісіями до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в термін до 10 грудня поточного року;

у Порядку використання бюджетних коштів виключений пункт 6¹, яким передбачалося подання суб’єктами господарювання заяв до Міністерства аграрної політики та продовольства України з метою їх включення до переліку претендентів на державну підтримку відповідно підпункту 1 і 2 пункту 5 цього Порядку.

За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» в частині компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва:

кошти, передбачені в держбюджеті, спрямовуються на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (скасовано компенсацію вартості за закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси);

частковій компенсації підлягає техніка та обладнання, які на момент здійснення через уповноважений банк оплати на їх придбання, були включені до переліку розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

За програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)»:

1) За напрямом часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів (пункт 10 Порядку) у 2019-му році подовжено терміни:

подання суб’єктами господарювання, які є юридичними особами заявки та документів – до 15 грудня;

розгляд комісією Мінекономіки заявок та документів – до 20 грудня;

спрямування бюджетних коштів на рахунки суб’єктів, відкриті у банках – до 25 листопада.

2) За напрямом частково відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (пункт 11 Порядку):

вилучена норма, що для об’єктів, введених у дію в грудні попереднього року, суб’єкти господарювання подають заявку та документи до 5 березня поточного року;

змінено кількість засідань комісій – засідання комісії 15 березня виключено.

3) За напрямом часткового відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна (пункт 12 Порядку) змінено:

розрахунок про підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи – за попередній податковий (звітний) рік.

Інформаційно-аналітичний портал АПК України

Більше новин
Органічне виробництво в Україні зростає в 5 разів швидше, ніж у ЄС
18-черв-2019

Темпи зростання українського органічного виробництва в 5,4 разу вищі, ніж у країнах Європи, та майже в 5 разів вищі, ніж у світі.

Про це повідомила начальник відділу технологій виробництва харчових продуктів Мінагрополітики Валентина Заєць, передає agropolit.com.

За її словами, зараз Україна посідає 20-те місце у світі та 11-те місце в Європі за площею сільськогосподарських угідь, зайнятих під органічним виробництвом.

В Україні виробляється широкий спектр органічної продукції, причому під зерновими перебуває 45,4% загальної площі органічних угідь.

Майже все вирощене з України експортується, адже рівень споживання на внутрішньому ринку невисокий — близько € 0,68 на душу населення, у порівнянні з € 10−11 у світі.

«З експортом органічної продукції все складається чудово — € 99 млн в 2017 р. Постачання орієнтовані переважно на країни Європи: Нідерланди, Німеччину, Великобританію, Італію, Австрію, Польщу, Швейцарію, Бельгію, Чехію, Болгарію, Угорщину. Дуже цінують українські органічні продукти в Америці та країнах Азії. Туди йде приблизно € 4 млн із загального експорту», — додала Валентина Заєць.

Детальніше
Україна має намір заборонити імпорт молока з Білорусі
30-черв-2021

Українські молочні компанії мають намір ініціювати заборону на імпорт молока і молочних продуктів з Білорусі, яка ще в 2016 році ввела ембарго на ввезення молочної продукції з України.

Про це на прес-конференції повідомив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише unian.ua.

«Готуємо заяву про захист від білоруської молочної продукції. У 2015 році Білорусь підтримала ембарго Росії, введене на українську молочну продукцію. І з 1 січня 2016 року жодного кілограма молочної продукції з України на митну територію Білорусі не надійшло. Разом з цим, для експорту в Україну Білорусь відкрила 14 молочних підприємств», — сказав Чагаровський.

Він зазначив, що представники молочної галузі вважають за необхідне вжити заходів для захисту українського ринку від недружніх і дискримінаційних дій інших держав.

Також Чагаровський додав, що Міністерство економіки відмовилося проводити антидемпінгове розслідування щодо масового імпорту молока в Україну.

«У лютому 14 молочних компаній подали заяву про спеціальне розслідування щодо захисту від зростаючого імпорту. На жаль, Мінекономіки відмовило нам у розслідуванні. Ми готуємо повторну заяву, яку подамо найближчим часом», — повідомив він.

Детальніше
Укрзалізниця не повинна під час війни отримувати надприбутки на зернових перевезеннях, — Дмитро Кохан
02-груд-2022

Різке підняття вартості залізничних перевезень зерна, яке нещодавно відбулося в Україні, збільшить рівень збитковості агровиробництва та стане одним з факторів подальшого зменшення посівних площ.

АТ «Укрзалізниця» різко підвищила початкову ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів з 2817 грн до 4300 грн, що збільшує мінімальну вартість доставки аграрної продукції до порту на 53%.

ВАР виступає проти такого підходу АТ «Укрзалізниці» до перевезень зерна та пропонує заходи, які будуть сприяти зниженню вартості перевезень.

Про це йшлося під час засідання Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві під головуванням Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, що відбулося з представниками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та АТ «Укрзалізниця».

«АТ „Укрзалізниця“ різко підняла ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів одразу на 53%. Це призведе до збільшення вартості оренди вагонів як в „УЗ“, так і, відповідно, приватного парку, оскільки в сегменті зерновозів „УЗ“ виступає певним індикатором вартості. ВАР вважає, що такі різкі зміни є неприпустимими. Будь-яке обгрунтоване збільшення вартості перевезень має відбуватися планово», — каже Дмитро Кохан, заступник голови ВАР.

ВАР вважає, що потрібно збільшити пропозицію вагонів-зерновозів та пролонгувати часовий горизонт, на який проводяться аукціони з використання хопер-зерновозів, а також завчасно повідомляти про такі аукціони.

«Потрібно збільшити пропозицію вагонів від АТ „Укрзалізниця“ для рівномірного покриття попиту, тоді вартість буде середньозваженою. Якщо „УЗ“ буде виставляти вагони-зерновози не на найближчі 10 днів, як це робиться сьогодні, а на наступні 2 місяці, то ажіотажного попиту не буде, і ціни стабілізуються», — вважає Дмитро Кохан.

Якщо «УЗ» не змінить підхід до зерноперевезень, то збитки аграріїв поглибляться, що в подальшому призведе до падіння виробництва в галузі.

«Радикальне здорожчання логістики, в тому числі і тарифів „УЗ“ цьогоріч стане одним з чинників суттєвого скорочення посівних площ. Будь-які зміни у вартості логістики тільки погіршують становище агросектору і не сприяють його відновленню та збільшенню обсягів виробництва хоча б до минулорічних показників. Так, перевезення не можуть бути дешевими, але під час війни „УЗ“ не повинна отримувати надприбутків на зернових перевезеннях, потрібен міжгалузевий діалог і пошук балансу інтересів», — резюмував заступник голови ВАР.

uacouncil.org

Детальніше
$50 млрд інвестицій, +40% ВВП: представлена стратегія економічного зростання
18-лют-2020

Головна мета в економічній сфері — забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці та створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього Уряд ставить перед собою амбітні цілі: за 5 років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад 1 млн робочих місць і залучити 50 млрд дол США прямих іноземних інвестицій. Такі показники успішності має урядова “Економічна стратегія: зростання через інвестиції”, презентована 17 лютого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, йдеться на сайті відомства. 

«Саме інвестиції є наріжним каменем цієї стратегії. Інвестиції — це нові робочі місця, а робота — це можливість для українців заробляти та жити краще. Ми працюємо, щоб допомогти людям знайти легальну роботу із білою зарплатою, а якщо людина хоче працювати на себе та мати власний бізнес — створити умови для його успішного ведення», — наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Враховуючи недоінвестованість вітчизняної економіки (в Україні ступінь зносу доходить до 60%, в той же час, як у сусідній Словаччині — трохи більше 35%), інвестиції можуть мати дуже високу віддачу.

«Ми говоримо про інвестиції, як в основні засоби та технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу, а середня тривалість життя вирости до 75 років», — сказав міністр.

Згідно з баченням стратегії для стрімкого нарощення інвестицій зусилля концентруються на трьох напрямках.

створення ефективних ринків. Як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом. Зокрема, вже демонополізовано ринок спирту. На черзі – створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі - ринки вантажних і пасажирських залізнодорожних перевезень та енергетики. 

Інвестиційні ініціативи. По-перше, мова йде про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від “вузьких місць” у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів – дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема, модернізація Дніпровського каскаду.

«Водночас неможливо побудувати інфраструктуру лише державними коштами. Відтак напрямок інвестиційних ініціатив — залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об"єктів через механізм державно-приватного партнерства, і зокрема концесій. Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії і Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП у аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їх концесіях», — додали у міністерстві.

Наступний напрямок залучення приватних інвестицій — це приватизація державних підприємств і банків. Вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об'єктів малої приватизації та 5 великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули — «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на 5 років при інвестиціях від $ 10 млн. Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.

«Також для великих інвестиційних проектів (понад $ 100 млн) уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів. У відповідних інвестиційних договорах стратегічних інвесторів з урядом та місцевими органами влади можуть бути передбачені відповідні інвестиційні стимули, такі як виділення земельних ділянок і забезпечення доступу до інфраструктури, податкові пільги тощо», — додают у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Крім того, для забезпечення необхідної інфраструктури і належних умов уряд докладатиме зусиль для подальшого розвитку індустріальних парків. Наразі в країні 43 парки, з яких 7 було створено за останній рік. Впродовж наступних 5 років уряд планує повне облаштування усіх парків (наразі 12) і залучення керуючих компаній і учасників. Амбітна ціль — тільки на основі цих парків залучити $ 5 млрд інвестицій, що забезпечать створення 50−100 тис. робочих місць.

Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування та страхування. Зокрема, це й підтримка мікро та малого бізнесу через програму Доступні кредити 5−7-9%, і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.

«Забезпечення сприятливого бізнес клімату. Потрібно прискорити створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — додали у міністерстві.

Також активно впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг і фінансовий контроль. Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції, активності та працю за рахунок додаткового навантаження на негативні ефекти (забруднення, алкоголь, тютюн) та активи.

«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того, щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — підсумував міністр.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок