З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком

13-лют-2018

Таку думку висловив директор Центру вивчення молочного ринку (ЦВМР) Михайло Міщенко.

Нагадаємо, з 16 липня в РФ вступлять в силу зміни до технічного регламенту «Про безпеку молока і молочної продукції». Ключовою зміною влада неодноразово називала помітне маркування продукції з рослинними жирами.

«Хочу всіх привітати з ще однією довгоочікуваною зміною — введенням маркування молочної продукції в липні цього року», — сказав глава Мінсільгоспу Олександр Ткачов на минулому тижні. Нові правила посилюють вимоги до маркування молочних продуктів, що містять рослинні жири, щоб це рішення в повній мірі запрацювало, необхідно в кілька разів підвищити штрафи за порушення техрегламентів і правил маркування, підкреслив глава Мінсільгоспу.

«Широко піднімається тема маркування продукції з рослинними жирами — відволікання уваги. Головне з останніх змін технічного регламенту 033/2013 пов'язано з введенням нового поняття — молокомісткий продукт із замінником молочного жиру. Ми маємо таку ситуацію — нововведеннями забирається поняття сирний продукт, натомість на упаковці буде писатися: молокомісткий продукт із замінником молочного жиру, виготовлений за технологією сиру», — підкреслив Михайло Міщенко.

Все це зайшло надто далеко, впевнений експерт. За його словами, молочні технічні регламенти з самого початку пропонували понятійний апарат так, що можна було поставити під сумнів, чи мають право багато продуктів перебувати в ньому.

«Якщо порівнювати з Кодексом Аліментаріус, до якого прагнуть привести наше регулювання російські законодавці, то в ньому є такі поняття: молоко сире, молочні продукти, складові продукти без заміни молочного жиру і білка і відновлене молоко. Ніяких молоковмісних і молокорослинних продуктів, замінників молочного жиру там немає», — прокоментував директор ЦВМР. — «Виходячи з останніх змін техрегламенту «Про безпеку молока і молочної продукції», сьогодні, наприклад, молоковмісним продуктом із замінником молочного жиру можна назвати Нутеллу або Рафаелло. Там молока в сухій речовині не менше 20% і при цьому відбувається заміна молочного жиру. Все це фактично створювало і створює ситуацію зі зростанням фальсифікату», — підкреслив Михайло Міщенко.

Експерт висловив думку, що з одного боку по закону в РФ існують регламентовані техрегламентом поняття «молоковмісні продукти» та їх наявність на полиці не є фальсифікатом. Коли Росспоживнагляд звітує, що фальсфіката на полиці не більше 4%, то він в принципі правий. Але, при цьому кінцевий споживач сприймає всі ці продукти (незважаючи на відповідність техрегламенту), як фальсифікат. Споживач хоче купити сир, а купує продукт, виготовлений за технологією сиру, впевнений Михайло Міщенко.

«Россільгоспнагляду в принципі плювати на закон і в своїх дослідженнях він виходить з того як ситуацію розуміє кінцевий споживач. Виникає їх версія про те, яка кількість фальсифікату лежить на полиці. Відверто кажучи, Россільгоспнагляд прав, тому що розглядає ситуацію з точки зору кінцевого споживача. А споживач бачить продукти, які стоять на полиці з молочними продуктами, але не є такими. Існують кондитерські та хлібобулочні вироби, які не потрапляють під техрегламент «Про безпеку молока», але з урахуванням змін є молоковмісними продуктами. Ті, хто придумав цю термінологію — злочинці, так як це розмивання понять і введення споживачів в оману. Конфлікт Россільгоспнагляду, галузі, Росспоживнагляду пов'язаний саме з термінами і поняттями чинного техрегламенту. Сьогодні галузь і влада повинна вжити єдине правильне рішення — прибрати все з техрегламенту «Про безпеку молока», що не є молоком і молочною продукцією. Тоді ця продукція піде з молочної полки», — уклав експерт.

milkua.info за матеріалами dairynews.ru

Більше новин
Виробництво яловичини стає більш екологічним
05-вер-2019

Виробництво яловичини піддається все більшому контролю щодо його впливу на навколишнє середовище. Також дедалі більше уваги звертають на благополуччя тварин. Виробники реагують на запит споживачів на більш сталі методи господарювання.

Згідно з останнім звітом Rabobank, за останні 12 місяців оцінка ланцюгів поставок яловичини з точки зору стійкості зросла. Старший аналітик ринку м’яса Ангус Гідлі-Бейрд вважає, що темпи змін у цьому секторі найближчим часом пришвидшаться.

Запити на ринку і надалі залишатимуться головним рушієм змін у більшості куточків світу, підтримуючи дії урядів, громадських організацій, груп впливу, а також інвесторів.

Основні зміни відбулися у виробництві яловичини в Новій Зеландії та Австралії, і, швидше за все, способи господарювання продовжуватимуть вдосконалюватися, оскільки пропозиція посилюється через збільшення попиту на азійських ринках. Тим часом, зниження цін на яловичину на американському ринку в поєднанні з постійною пропозицією буде спричиняти повільний темп змін у регіоні.

Бразилія також збільшує виробництво яловичини завдяки збільшенню обсягів експорту до Китаю та Близького Сходу, але пожежі в Амазонії можуть вплинути на угоду між ЄС та країнами Меркосур. Наразі Франція, Ірландія та Фінляндія висловили бажання відмовитися від цієї угоди.

Meat-Inform

Детальніше
АЧС: нові випадки у Київській та Миколаївській областях
28-вер-2018

У період з 20 по 26 вересня в Україні зафіксували 3 нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

А саме:

20.09.2018 — в ДП ДГ «Еліта», що розташоване в с. Нова Миронівка Миронівського району Київської області; 

20.09.2018 — інфікований об’єкт на відстані 15 м від дороги Березанка — Краснопілля поблизу смт. Березанка Березанського району Миколаївської області;

23.09.2018 — в особистому селянському господарстві в с. Наливайківка Макарівського району Київської області.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

Детальніше
ТОП-5 експортерів курятини з України
24-жовт-2017

Експорт м'яса птиці за підсумками 2017 року складе близько 240 тис. тонн.

Про це пише Latifundist.com.

Так, українські птахівники в 2017 році відправляють свою продукцію в 63 країни світу, серед яких цілий ряд держав Близького Сходу, Центральної і Східної Азії та Африки.

Так, до ТОП-5 експортерів курятини за I півріччя 2017 рік увійшли:

«Миронівський хлібопродукт» (МХП) — 85,6% (частка в експорті);

 АПК «Дніпровська» — 5,6%;

«Пан Курчак» — 3,1%;

«Агро-Овен» — 2,1%;

«Агромарс Ексім» — 0,5%.

В цілому ТОП-5 компаній рейтингу забезпечують 97% усього експорту, що свідчить про значний рівень монополізації поставок. Великі підприємства виграють за рахунок ефекту масштабу виробництва та забезпечення стабільності якості продукції та ритмічності поставок. Всі ці компанії мають повний цикл власного виробництва.

Нагадаємо, Антимонопольний комітет (АМКУ) продовжує дослідження ринку курячого м'яса й планує його завершити до кінця цього року.

agravery

 

Детальніше
Вибіркова сухостійна терапія: яким фермам застосовувати
15-груд-2022

Багато ферм успішно використовують селективну терапію сухостійних корів. Однак вона підходить тільки для певних ферм та корів. Сара Поттс, спеціаліст з молочного і м’ясного скотарства Університету штату Меріленд, поділилася критеріями, які слід враховувати, перш ніж вносити зміни в управління сухостійними коровами.

Практика консервації вимені усіх корів антибіотиком під час запуску давно довела свою ефективність. Вона дозволяє вилікувати наявні інфекції та запобігти новим у період сухостою. Останнім часом, коли все більше уваги приділяється використанню антибіотиків на фермах, деякі fvthbrfycmrs виробники молока перейшли від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском до селективної.

За словами Сари Поттс, на рівні стада селективна терапія сухостійних корів виявилася найефективнішою у стадах, де середньорічна кількість соматичних клітин (КСК) у загальному танку становила менше 250 тис./мл.

«Перш ніж застосовувати селективну терапію сухостійних корів у стаді із середнім показником КСК понад 250 тис./мл, рекомендується спочатку вирішували проблеми з маститом на рівні стада», — радить вона.

Ферми, які планують використовувати вибіркову терапію, повинні також контролювати збудники маститу, включаючи Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Правильне доїння та дотримання процедури доїння допомагають зупинити їх поширення.

Ще одним фактором успіху є спеціалісти ферми, які правильно та послідовно консервують вим’я перед запуском.

Навіть якщо використовується селективна терапія, Поттс зазначає, що герметик слід використовувати для всіх корів: «Недавнє дослідження показало, що селективна терапія сухостійних корів була настільки ж ефективна, як і «коврова», у покращенні та підтримці здоров'я вимені під час наступної лактації, але тільки в тому випадку, коли герметик вводили у кожну чверть усім коровам».

Щоб вирішити, які корови є хорошими кандидатами для селективної терапії, Поттс поділилася кількома стратегіями відбору.

Насамперед слід використовувати дані про кількість соматичних клітин. Якщо показник перевищує 200 тис./мл будь-коли протягом поточної лактації, корова мала більше двох інфекцій маститу протягом лактації або хворіла на мастит протягом 14 днів після запуску, їй слід вводити антибіотики та герметик. В протилежному разі корова не потребує лікування антибіотиками, їй можна просто ввести герметик в усі чверті вимені.

На фермах, де немає індивідуальних даних щодо КСК, можна відібрати зразки молока за кілька днів до запуску, щоб виявити будь-які потенційні проблеми.

«Корів з позитивними результатами слід лікувати антибіотиками та застосовувати герметик», — рекомендує Поттс.

Щоб оцінити ефективність селективної терапії сухостійних корів на молочній фермі, необхідно ретельно відстежувати КСК на рівні корови, особливо на початку лактації. Будь-яке зростання захворюваності на мастит у період сухостою також слугує причиною для оцінки програми. Сара Поттс зазначає, що фермер повинен спільно з ветеринаром розробити протокол запуску та лікування маститу, який відповідає конкретним потребам ферми.

milkua.info за матеріалами Hoard's Dairyman

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок