Індекс світових цін на молочну продукцію зріс на 6,2%

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

2. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

3. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

4. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

• деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
• наближають законодавство України до законодавства ЄС,
• приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
• посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.

5. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

6. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

7. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

На ринку продукції тваринництва Ірану розпалюється справжня криза, пов'язана з дефіцитом сировини для виробництва комбікормів. В останні місяці держава розподіляє сировину між заводами за гарантованими цінами, проте джерела в галузі говорять, що ці поставки часто затримуються і йдуть з перебоями.

Моджтаба Аалі, генеральний директор Національної спілки тваринників, зокрема, прокоментував: «Сировина або не доходить до фермерів, або доходить занадто пізно, що змушує їх купувати його на відкритому ринку. Коли фермери починають це робити, їх витрати різко зростають».

В результаті фермери масово забивають худобу, не бажаючи нести збитки. Все це може привести до дефіциту продукції тваринництва вже через 3 або 6 місяців.

За матеріалами All About Feed

Ювілейний Х Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство», який є однією з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але і за її межами, цьогоріч об’єднав понад 650 учасників, серед яких близько 400 — власники та керівних сільськогосподарських підприємств з усіх областей.

«Конгрес «Прибуткове свинарство» став майданчиком для відвертої розмови між виробниками, провідними міжнародними та вітчизняними експертами та владою про все, що стосується галузі свинарства. Державна підтримка галузі й оподаткування, проблеми та перспективи розвитку, контроль епізоотичного благополуччя, прозоре формування цін на живець — лише незначна частина тем, які були охоплені на заході», — повідомляє прес-служба.

В ході інтерактивного голосування з’ясувалось, що жоден сільгоспвиробник не підтримує затверджені урядом програми на 2018 рік. Натомість 60% респондентів виступили за відміну дотацій на користь зменшення ставки ПДВ на сільськогосподарську продукцію. Загалом у голосуванні взяли участь 193 сільгоспвиробники.

Також, учасники заходу обговорили проблеми забезпечення та контролю епізоотичного благополуччя в Україні. Учасники охопили теми про спільні зусилля компетентного органу та виробників для покращення епізоотичної ситуації, контроль поводження з побічними продуктами тваринного походження на фермах та перевірки свиногосподарств в умовах відсутності мораторію.

Як зазначив експерт з питань ветеринарії Продовольчої сільськогосподарської організації ООН Віталій Башинський, є чітко встановлені межі, в яких мораторій був знятий, і він не стосується позапланових заходів перевірки свиногосподарств.

«Позапланові заходи на сьогодні можливі тільки у двох випадках: якщо ви самі запросили інспектора, або ж якщо у вас є скарга фізичної особи», — зазначив він.

Представники галузі свинарство також обговорили механізми захисту внутрішнього ринку свинини в умовах участі України в СОТ. За результатами проведеного інтерактивного голосування в рамках даної дискусії, 61,5% респондентів відмітили, що відчувають потребу у захисті внутрішнього ринку свинини від імпорту.

За словами президента асоціації «Свинарі України» Артура Лози, головними перешкодами на шляху розвитку галузі свинарства в Україні є поширення епідемії АЧС, «новинки» держрегулювання галузі та адаптація до європейських вимог. У той же час він додав, що у свинарства у світі та в Україні є значні перспективи, адже в подальшому попит на свинину зростатиме.

«Обсяги споживання і виробництва свинини у світі зростають, і в Україні також. За нашими оцінками, українці мають споживати не менше 30 кг свинини на душу населення. Це 1,3-1,4 млн тонн свинини. Ми зараз виробляємо значно менше. Тобто є величезний потенціал для зростання», — сказав очільник асоціації.

Артур Лоза також відмітив, що понад 50% українських свиноферм планують розвиватись.

Нагадаємо, Організаторами Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» виступили Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада та агроконсалтингова компанія DYKUN за підтримки FAO, USAID та ЄБРР. Ексклюзивним партнером заходу виступила компанія Big Dutchman. Генеральний партнер — Hog Slat, генеральні партнери з годівлі — Cargill та Provimi, спеціальний партнер з годівлі — Biochem, генеральний ветеринарний партнер - Bohringer Ingelheim, а також ветеринарні партнери - HIPRA, Zoetis.

pigua.info

Аграрії повинні враховувати існуючу невизначеність на світовому ринку зерна, коли приймають рішення про укладення форвардного контракту і продажу майбутнього врожаю.

Таку думку висловив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Експерт уточнив, що сільгоспвиробники зараз визначаються, коли продавати майбутній урожай - зараз, і відповідно фіксувати ціни, або відкласти укладання форвардних контрактів на 4-6 тижнів.

Він розповів про нинішню ситуацію - продажу пшениці пожвавилися, надходять дзвінки фермерів трейдерам і експортерам. Причини - зростання експортних цін і девальвація гривні.

«Ми впевнені, що ціни на пшеницю продовжать зростання і в короткостроковій перспективі. На тлі коронавірусу попит на борошно, крупи виросли не тільки в Україні. Підвищився внутрішній попит і в країнах Європи, Африки. А ось в міжнародній логістиці виникли проблеми. Кораблі після заходу, наприклад, в Італію повинні стояти на карантині 2 тижні. Це скорочує наявність вільного фрахту, як наслідок, труднощі з поставками по споту в ту ж Африку, і зростання цін», - констатує експерт.

Тиск фундаментальних факторів, за його словами, теж зростає. Площі озимої пшениці в США низькі, стан посівів в Європі відносно слабкий. Інтерес до пшениці з Чорноморського регіону посилюється, але це не довгостроковий фактор.

«Інша ситуація на ринку кукурудзи, ціни на яку багато в чому зав'язані на нафту, опосередковано через етанол / біопаливо. У майбутньому році Україна може збільшити площі кукурудзи, але це ж планують і США», - зазначив Фефофілов.

У той же час, він уточнив, що в структурі ярих площ очікується скорочення посівів ячменю на користь кукурудзи. Велику частину сезону 2019/20 рр. кукурудза виглядала набагато більш прибутковим товаром. Однак після падіння ціни на нафту і зниження попиту на кукурудзу з боку біоетанольної промисловості, переваги кукурудзи вже не настільки очевидні.

Експерт припустив, що на ринку кукурудзи варто чекати такої ж ситуації, яка була з ячменем 2 роки тому - ціни і зростання пропозиції з одного боку, і стабільна ємність ринку / попиту, з іншого.