ЄС стане рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки в Україні

23-серп-2022

У Європейському Союзі в 2021 р. дефіцит лізину оцінювався в 420 тис. т. Тому ЄС може стати головною рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки та виробництва амінокислот в Україні.

Про це повідомила СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи».

«Цього року намітилася тенденція, пов’язана з подорожчанням нержавіючої сталі, що спровокувало різке зростання цін на обладнання для глибокої переробки. Тому в світі в 2021 р. був побудований лише один завод. Але наразі ціни на виробництво обладнання практично повернулися в робочий діапазон, і ми очікуємо, що надалі послідує розвиток переробки вологого помелу, зокрема сподіваємося, що такі потужності з’являться і в Україні, адже в нас є все необхідне для цього — сировина і територія», — зазначає Ольга Кулакова.

За її словами, потужності з виробництва в світі зросли з 650 до 4650 т на рік, тобто в 7 разів. Головна тенденція сьогодення у кормовому напрямі з глибокої переробки — це максимальне навантаження заводів вологого помелу.

AgroPortal.ua

Більше новин
Названо головних експортерів курятини України
19-вер-2019

Минулого року Україна експортувала м’яса птиці (переважно — курятини) на 506 млн дол, передає УНН із посиланням на інформаційне видання “Агробізнес України”.

“Курятина становить основу зовнішньої торгівлі в секторі. Обсяг експорту іншого м’яса та готових продуктів суттєво менший та спрямований переважно в країни СНД”, — йдеться у повідомленні.

Головним постачальником курятини за кордон визнано “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка. На плечах компанії — 87,9% експорту продукції.

Друге місце, із суттєвим відривом, розділяють “М’ясопереробний комплекс ЛТД” та птахокомплекс “Губин” . Компаніям належить по 2,5% експорту продукції.

На третьому місці — компанії “Агро-Овен” та птахокомплекс “Дніпровський”. Їм належить по 1,8% експорту курятини.

Також повідомляється, що головними замовниками української курятини за кордоном є Нідерланди. У 2018 році Україна поставила голландцям продукту на 113 млн дол.

На другому місці — Словаччина, із показником 59,9 млн дол., на третьому — Саудівська Аравія (57,8 млн дол.).

Крім того, минулого року Україна експортувала чимало курятини в Ірак та Німеччину — на 39,7 млн дол. та 32,1 млн дол. відповідно.

Також зазначається, що експорт української курятини протягом останніх чотирьох років зростає в середньому на 13% щорічно.

Джерело: УНН

Детальніше
Через кризу в Польщі закриваються птахофабрики
05-серп-2020

Коронавірусна криза вже впливає на виробників м’яса не тільки через спалахи захворювання серед працівників, а й через логістичні та інші проблеми, що провокують збитки. Так, уже почали закриватися підприємства у Польщі.

EC Poland, птахофабрика у Свентокшиському воєводстві, яка належить бельгійській бізнес-групі, припиняє свою діяльність. Понад 60% працівників підприємства мають бути звільнені через фінансові проблеми, які з’явилися за останні 6 місяців. Скорочення персоналу на 2/3 практично означає призупинення роботи фабрики.

За неофіційною інформацією, EC Poland має намір призупинити експлуатацію заводу до кінця року, але рішення про групові звільнення не означають ліквідацію компанії.

У 2018 році група придбала відомий м’ясокомбінат WiR, який спеціалізувався на переробці птиці. Більша частина продукції експортувалася в Бельгію, але після початку пандемії почалися проблеми з замовленнями та постачанням. Компанія намагалася боротися з кризою, але проблеми посилювались і керівництвом було ухвалено рішення про поступову зупинку підприємства.

Meat-Inform

Детальніше
У США створили ще одного кандидата на вакцину проти АЧС
20-серп-2021

За допомогою генетичної модиікації  дослідники зі служби сільськогосподарських досліджень США (ARS) розробили ще одну експериментальну вакцину, яка захищає свиней від вірусу АЧС.

Команда працює в Центрі хвороб тварин Плам-Айленд у штаті Нью-Йорк Міністерства сільського господарства США. Упродовж останніх років вона регулярно потрапляла у новини через заяви про потенційного кандидата на вакцину від АЧС під назвою ASFV-G-ΔI177L.

В новій статті команда вчених повідомила, що знайшла ще одного кандидата:

"Ми повідомляємо, що видалення вірусоспецифічного гена ASFv 'A137R' з високовірулентного ізолята ASFv-Georgia2010 (ASFv-G) викликає значне послаблення вірулентності вірусу у свиней.

Рекомбінований вірус, позбалений гена A137R, ASFv-G-ΔA137R, був розроблений для оцінки ролі цього гена у вірулентності АЧС серед домашніх свиней. Тварини, привиті внутрішньом'язово 102 HAD50 ASFv-G-ΔA137R, залишилися клінічно здоровими упродовж 28-денного періоду спостереження".

Одна з причин того, що від експериментальної моделі до комерційної вакцини треба багато часу полягає в тому, що її мають перевірити на практиці, наприклад, що кандидат на вакцину не поширюється та не взаємодіє з існуючим вірусом. Тож, наукова спільнота поки не говорить про будь-які довгострокові плани щодо нового відкриття. Якщо говорити про перспективи, то новини про ефективність іншого кандидата на вакцину від АЧС з'явилися у грудні 2019-го року, і хоча з тих пір була велика кількість багатообіцяючих та частих наукових публікацій щодо досягнутого прогресу, це поки не призвело до появи доступної комерційної вакцини.

https://www.pigprogress.net/ 

Детальніше
Експорт української агропродукції до ЄС збільшився на 31,4%
04-серп-2017

Експорт української продукції до європейських країн за січень-червень 2017 збільшився на 31,4%,  або на 663,4 млн дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та склав $2,774 млрд. 

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє прес-служба міністерства.

«Сьогодні країни ЄС стабільно займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. За результатами першого півріччя 2017 року їх частка становила 34,9%. Загальний зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС також збільшився на 24,1%, або на $739,3 млн, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, та склав $3 802,8 млн. Це конкретний результат дії Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника міністра, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, за шість місяців поточного року зросли обсяги постачання до європейських ринків таких українських агротоварів, як: кукурудза — на $344,1 млн (або на 54,3%); соя — на $98,1 млн (в 3,3 рази); макуха — на $37,7 млн (на 18,5%); олія соняшникова — на $36,4 млн (на 5,3%); м’ясо та харчові субпродукти птиці — на $27,8 млн (на 94,4%); маргаринова продукція — на $18,7 млн (в 13 раз); екстракти солодові, продукти з борошна, крупи — на $12,2 млн (в 78,7 рази); ячмінь — на $9,1 млн (в 2,6 рази); хлібобулочні, кондитерські вироби — на $9,1 млн (на 97,5%); плоди та горіхи сирі або варені, морожені – на $8 млн (на 70,7%); мед — на$ 6,9 млн (30,6%).

«Серед лідерів-імпортерів були Нідерланди з часткою  в загальному експорті до ЄС 17,6%, Іспанія — 17%, Італія —13,5%, Польща — 12,1%, Франція — 6,8%, Німеччина — 6,7%, Великобританія — 3,8%, Португалія — 3,3%, Бельгія — 3 % та Угорщина — 2,1%», — підкреслила Ольга Трофімцева.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок