Держстат визначив найдешевше та найдорожче м'ясо в Україні

Українські митниці з 1 січня 2016 року — початку дії зони вільної торгівлі з Європейським Союзом — видали 100 тисяч сертифікатів форми EUR.1 на товари українського походження, що поставляються в країни ЄС. 

Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.

Загалом протягом 2016 — 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.

Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.

Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі - 28957 шт., або 29%, Німеччини — 13643 шт., або13%, Румунії — 8042 шт., або 8%, Італії — 5319 шт., або 5%, Нідерландів — 4159 шт., Литви — 3903 шт., Болгарії — 3348 штук.

milkua.info за аметріалами sfs

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

За січень-вересень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 14,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, до 11,03 млрд штук.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-вересень 2021 року в Україні було отримано 11,03 млрд яєць свійської птиці (на 14,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства отримали 5,18 млрд яєць (на 24,0% менше), господарства населення - 5,85 млрд (на 3,0% менше).

Найбільше яєць за вказаний період отримали в Київській області - 2,48 млрд штук (на 5,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року), на другому місці - Черкаська (600,8 млн штук, на 2,7% менше), на третьому - Житомирська (578,9 млн штук, на 0,5% більше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-вересень 2021 року продемонстрували Луганська (62,9 млн штук, на 11,9% більше, ніж за січень-вересень 2020 року), Одеська (114,2 млн штук, на 22,6% менше) і Миколаївська (123,2 млн штук, на 23,8% менше) області.

Як повідомлялося раніше, за даними Держстату, в січні-вересні 2020 року в Україні було отримано на 1,3% менше яєць свійської птиці, ніж за січень-вересень 2019 року.

Останній звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) свідчить про те, що глобальні ціни на продовольчі товари вперше з початку року зросли.

Так, Індекс продовольчих цін ФАО, що відслідковує міжнародні ціни на продовольчі товари, у червні склав 93,2 пункту, що на 2,2 пункту (2,4%) більше, ніж у травні. Таким чином ціни зросли вперше з початку 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо тим часом знизився до 95,2 пункту, тобто на 0,6%, порівняно з травневим і на 6,1 пункту або 6%, порівняно з червнем 2019-го. Міжнародні котирування на м’ясо птиці та ВРХ знизилися, через збільшення можливостей для експорту в основних країнах-виробниках, і не дивлячись навіть на великі замовлення з боку Китаю та країн Близького Сходу.

Ціни на свинину, навпаки, дещо відновилися, завдяки невеликому покращенню в Європі в очікуванні послаблення обмежувальних заходів, введених через COVID-19.

www.fao.org