Голова Мінагрополітики України анонсував швидкий старт електронних земельних аукціонів

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

Держава почала відшкодовувати експортерам податок на додану вартість (ПДВ) після чотиримісячної перерви.

Про це заявив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, повідомляє Telegram-канал Верховної Ради України. 

«На жаль, ми вимушені були зупинити систему відшкодування на чотири місяці…. Але війна диктує свої умови, і тому, дійсно, держава завинила бізнесу ПДВ, яке сьогодні починає вже відшкодовувати. Реєстрація податкових накладних відбувається у штатному режимі, я не чув з боку бізнесу про якісь проблеми щодо відмови в реєстрації чи блокування податкових накладних», — зазначив Гетманцев.

Депутат підкреслив, що держава не допустить шахрайства з ПДВ.

«Ми не дамо можливості у воєнний час займатися мародерством з основним податком. Але з іншого боку, всі чесні бізнеси, всі чесні бізнесмени без будь-яких обмежень отримають і відшкодування, і будуть користуватися системою відповідно до законодавства», — повідомив Гетманцев.

За його даними, підприємці найближчим часом отримають 9,5 млрд грн відшкодування податку на додану вартість за січень.

«Вже 9,5 млрд передано на Казначейство. І ці гроші отримає бізнес найближчим часом. Про відновлення відшкодування ПДВ нас просили експортери, а також інший бізнес», — зазначив він під час всеукраїнського телемарафону.

agroportal.ua

12 січня заступник Міністра Сергій Глущенко провів зустріч з представниками проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні», під час якої сторони обговорили результати спільної роботи та сформували план дій щодо подальших кроків.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою співпраці є наближення системи географічних зазначень в Україні до вимог законодавства ЄС та реалізація відповідної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Під час робочої дискусії сторони домовились зосередити спільні зусилля на розробці і ухваленні трьох проєктів Законів у сфері правової охорони географічних зазначень для:

сільськогосподарської продукції і харчових продуктів;

вин;

інших спиртних напоїв (крім вин).

«Ухвалення цих трьох проєктів Законів наблизить українське законодавства до права ЄС та позитивно вплине на ринкове середовище, сприятиме виходу на європейські ринки українських унікальних продуктів», — зазначив Сергій Глущенко.

Нагадаємо, Україна раніше заявила про намір одержати в Європейському Союзі правову охорону для трьох нових географічних зазначень України, зареєстрованих відповідно до європейських стандартів. Зокрема, це такі географічні зазначення, як: гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров’яча бриндза, мелітопольська черешня.

Малі молочні господарства можуть бути прибутковими і цікавими банкам та банківським установам для надання їм кредитів на розвиток.

Про це повідомляє Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», — говорить Богачевич.

Він зазначив, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об'єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», — радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку підприємство рухатиметься далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», — пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес—план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

agroday