Фермерський «Оскар», або як у Харкові святкували 5-річний ювілей AGROPORT UKRAINE

В Україні станом на 17 лютого 2022 року середній рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств мінеральними добривами для весняно-літніх польових робіт становить 36%.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства.

За даними міністерства, до майбутньої посівної області забезпечені на:

• Запорізька — 80% від потреби,
• Тернопільська — 70%,
• Харківська — 65%,
• Чернівецька — 58%,
• Івано-Франківська — 55%,
• Кіровоградська — 52%,
• Дніпропетровська — 51%,
• Донецька — 48%,
• Хмельницька — 42%,
• Миколаївська — 38%,
• Одеська — 34%,
• Вінницька — 31%,
• Чернігівська — 31%,
• Житомирська — 31%,
• Волинська — 20%,
• Луганська — 19%,
• Полтавська — 14%,
• Рівненська — 13%,
• Київська — 2%.

Разом з тим, ще не надали Мінагрополітики дані про запаси добрив 6 областей.

milkua.info

18 грудня з 8-ої години ранку українські аграрії перекрили автомагістралі країни в Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

зниження закупівельних цін на олійні культури;

збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;

наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу: 

захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;

захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Зменшення ПДВ до нуля в Україні для виробників харчів та загалом аграріїв — це боротьба уряду за те, щоб населення отримувало дешевші продукти, вироблені в країні. Відтак, нардепи планують подати законопроєкт до ВР про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування.

Таку думку висловив секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський в матеріалі «Іван Чайківський: На молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло та овочі потрібно знизити ставку ПДВ до нуля» на AgroPolit.com.

За його словами, треба допомогти виробникам валового внутрішнього продукту для внутрішнього ринку. Окрім доступних продуктів для українців, така підтримка — це створення нових робочих місць, модернізація виробництва, витіснення імпорту та, зрештою, продовольча безпека України.

Він додає, що уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Відтак, партія"За майбутнє" найближчим часом підготує і подає до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником.

«Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», — каже Іван Чайківський.

За словами нардепа, необхідно зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0%. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Він додає, що можна зупинитися на ставці ПДВ в 0%, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини та її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.

«Наше головне завдання — щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках», — зазначає він.

Іван Чайківський акцентує, що першочергово треба знизити ставку ПДВ на соціальні продукти (молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло) та овочі.

«Чому сьогодні на яблуко не знизити ПДВ до нуля? Чому не зробити нуль на усю зелень? Хіба виробники чи державний бюджет від цього сегменту отримують надприбутки? Ні. Але ми бачимо, як на них зростають ціни», — підсумував він.

У Росії зафіксували спалахи пташиного грипу. Чи загрожує «чума птахів» Україні?

Наприкінці червня у Саратовській області виявили пташиний грип, повідомляють російські ЗМІ. Пізніше випадки захворювання зафіксували у Курській області, яка межує з Україною. Перетнути кордон хвороба може або з перелітними птахами, або з експортованою курятиною. 

У Держпродспоживслужбі зауважують, що Україна розташована як раз на перетині міграційних шляхів - осінні та весняні перельоти можуть розповсюджувати збудники грипу птиці. Але зараз це маловірогідно, заспокоює орнітолог Наталія Атамась, адже період міграції диких качок та гусей не на часі. Тож зараз, в липні, найбільш імовірним джерелом передачі є експортована жива курка, курятина, яйця, пір’я та пух. Наприклад, влада Казахстану вже заборонила ввезення продукції птахівництва з Курської, Пензенської та Самарської областей. У Держпродспоживслужбі наголошують, що інфікована продукція не може з’явитись на вітчизняних ринках. По-перше, законодавством країн-екпортерів м’яса птиці в Україну передбачено, що заражена птиця підлягає знищенню. По-друге, Україна переважно не імпортує російську птицю. Згідно даних ДФС, цьогоріч основними імпортерами курятини були Польща, Німеччина та Угорщина. 

Загалом у світі існує 12 штамів грипу. Поки що невідомо, який саме штам виявили в РФ. Однак віруси підтипу H5N2 та H5N8, які були раніше зафіксовані у Росії та Європі відповідно, є безпечними для людей, пояснює орнітолог Наталія Атамась. Дійсно, працівник птахофабрики може захворіти на пташиний грип, але незабаром одужає. Малоймовірно, що штами H5N6 та H5N1, які становлять серйозну загрозу життю людини, можуть «зайти» на територію України, додає Атамась.

З листопада 2016-го по лютий 2017-го Держпродспоживслужба зафіксувала в Україні дев’ять випадків пташиного грипу. Великих збитків грип завдав 2008-го року птахофабриці в Криму. Тоді було знищено всіх птахів підприємства. Після цього, говорить ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк, пташині комплекси перейшли на закритий режим роботи. Найчастіше випадки пташиного грипу зустрічаються або в приватних домашніх господарствах або у дикій фауні, констатує ветлікар. Заступник директора агропромислової компанії «Укрполь-2005» Олег Дзюба розповідає, що на птахофабриці людина майже не контактує з тваринами. «У курнику є спеціальна кабіна для оператора. Подача корму і води здійснюється повністю автоматизовано», - зазначає Дзюба.  Тобто вірогідність занести будь-яку інфекцію на підприємство дорівнює нулю.

Однак є стихійні ринки, де ніхто не відповідає за походження і якість продукції. У Держпродспоживслужбі громадян закликають купувати м'ясо птиці та яйця виключно в торговельній мережі. Також приватні господарства, що розташовані в радіусі вогнища хвороби, мають додержуватись певних правил безпеки. Зокрема, домашню птицю слід ізолювати у закритому приміщенні, запобігати вигулу на вигонах та водоймищах, уникати її контакту з синантропними (ті, що мешкають поруч з людьми) та дикими перелітними птахами. Аби не занести з вулиці у пташник інфекцію, перед входом потрібно покласти дезкилимок і щоденно заливати його дезрозчином. З цією ж метою фахівці Держпродспоживслужби нагадують про необхідність білити стіни й сідала та 2-3 рази на тиждень проводити ретельну очистку пташника.

agravery