ЄС отримує прибуток від продуктів з географічним зазначенням €75 млрд щорічно

Експорт курятини з України в 2020 р. складе 420 тис. т, що на 3,4% більше 2019 року (406 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 12,185 млн т, при цьому на США припадає 27% від світового обсягу (3,33 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці, за прогнозом USDA, Україна займає 6 місце. У ТОП-6 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Бразилія - ​​3,86 млн т, на 1,3% більше 2019 року (3,81 млн т);

США - 3,33 млн т, + 2% (3,26 млн т);

ЄС - 1,44 млн т, -7% (1,54 млн т);

Таїланд - 890 тис. Т, + 11,8% (881 тис. т);

Туреччина - 456 тис. т, + 8% (408 тис. т);

Україна - 420 тис. т, + 3,4% (409 тис. т).

При цьому, в USDA очікують, що експорт м'яса курки з України до 2021 р. складе 430 тис. т, що на 2,3% більше 2020 року (420 тис. т).

 latifundist.com

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com

За підсумками 2020 року комбікормова галузь Європейського Союзу (ЄС) і Великобританії змогла трохи наростити виробничі показники, незважаючи на виклики у вигляді епідемії африканської чуми свиней, пташиного грипу, а також Covid-19.

За даними Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC), в минулому році в Європі було вироблено 164,9 млн тонн комбікормів, що на 0,1% перевищує аналогічний показник 2019 року. Спад обсягів виробництва в сегменті виробництва комбікормів для птиці та ВРХ був компенсований зростанням в сегменті свинарства, відзначають представники FEFAC.

За матеріалами Feed Navigator

Відповідні зміни затверджено наказом Мінагрополітики від 22.08.2022 № 595 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118», який зареєстрований у Міністерстві юстиції від 16.09.2022 № 10 077/38413.

Зміни, які вносяться до Вимог стосовно безпечності та якості молока і молочних продуктів, є черговим кроком, що наближає молочний сектор України до вимог європейського законодавства. В першу чергу йдеться про удосконалення заходів щодо належної виробничої практики виробництва та обігу молока, що передбачають запровадження прозорої системи та простежуваності ведення записів та обміну даними про результати лабораторних досліджень (випробувань) з використанням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Це, в свою чергу, дозволить операторам ринку молока та молочних продуктів своєчасно та неупереджено виконувати вимоги статті 40 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Також запроваджуються чіткі механізми щодо проведення лабораторних досліджень (випробувань), зокрема:

• визначаються методи, в тому числі референс-методи для перевірки відповідності молока та молочної продукції затвердженим критеріям;
• встановлюється мінімальна періодичність досліджень на виявлення залишків ветеринарних препаратів та інгібіторів, щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або у кількості, що перевищує максимально допустимі рівні.

Крім того, деталізуються вимоги та критерії придатності молока, яке може використовуватися для споживання людиною, та поводження з молоком, яке не відповідає вимогам цього наказу.

Звертаємо увагу операторів молочного ринку, що зазначені зміни, затверджені наказом Мінагрополітики від 22.08.2022 № 595, набирають чинності з дня його офіційного опублікування, що заплановане попередньо на 30.09.2022.

minagro.gov.ua