ЄС: посилюється контроль стану здоров'я свиней

Початок війни фактично паралізував молочний бізнес. Проблеми з реалізації молока та логістичні колапси були проблемою номер один. Найбільший удар на себе взяли, звісно, господарства на тимчасово окупованих та прилеглих територіях. Від того закупівельні ціни на молоко в низці регіонів полетіли стрімко вниз, втративши в межах 10% на ґатункові. Окремі господарства навіть за екстра-ґатунок могли отримати не більше 5 грн/кг (за умови реалізації молока населенню), а дехто був змушений просто виливати молоко, яке не вдавалося роздавати людям та військовим.

Ситуація на ринку сирого молока у другій декаді квітня розвивалася в тонах дуже стриманого оптимізму.

Молокопереробні підприємства на звільнених територіях відновлюють тимчасово зупинену роботу або нарощують втрачені під час бойових дій обсяги переробки. Паралельно відновлюються канали реалізації, оскільки торгівельні мережі відновлюють роботу своїх магазинів на звільнених територіях і напрацьовують нові чи відновлюють попередні логістичні коридори.

Відтак, на ринку почало відчуватися відновлення попиту на молочну продукцію та покращення умов її збуту в деокупованих областях. Зі зростанням попиту і обсягів реалізації спостерігаємо зростання цінової пропозиції на молоко-сировину. Звісно це не довоєнні ціни, але й не ціни перших тижнів у 8 грн.

Ціна на молоко наразі формується більшою мірою за територіальним принципом. Чим ближче до зони бойових дій і більші проблеми з реалізацію, тим ціни нижчі.

Середні ціни на молоко станом на 20 квітня характеризуються на наступному рівні:

• екстра — 10,13 грн/кг,
• вищий — 9,88 грн/кг,
• перший — 9,40 грн/кг (без урахування ПДВ).

Але знову ж таки варто наголосити, що діапазон значно ширший — від 9,50 до 10,70 грн/кг (без урахування ПДВ) за екстра.

При цьому, собівартість виробництва молока невпинно зростає — суттєво зросли ціни на паливо та ветеринарні препарати. А блокада експорту, як молочної продукції так зернових та олійних позбавляє господарства обігових коштів. Березень був нетиповим для аналізу виробничої собівартості. Це пов’язано з переглядом кормового раціону, скорочення кількості доїнь, змінами у структурі виплати заробітних плат, і характером реалізації молока-сировини (продаж на переробний завод, ринок чи безоплатна передача у вигляді гуманітарної допомоги). Тому поки що, говорити про її середні показники зарано.

В найближчому майбутньому ринок буде розвиватися під тиском наступних чинників: характер та інтенсивності воєнних дій, розблокування морських портів та вирішення питань з експортом молочних продуктів. Питання собівартості наразі виглядає, як сніговий ком, який накопичується при відсутності достатнього рівня закупівельних цін.

Джерело: опитування АВМ

Міністерство юстиції України 25 листопада 2022 р. зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 листопада 2022 р. №889 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року №118» (із змінами).

Про це говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Цей наказ передбачає відтермінування чергового етапу підвищення допустимих рівнів критеріїв, що було передбачене з 1 січня 2023 року, на термін — один рік з дня припинення або скасування воєнного стану.

Термін для повного досягнення відповідності вимогам Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №853/2004 в частині допустимих рівнів критеріїв до сирого молока, що вводиться в обіг, а саме: кількість мікроорганізмів не більше ніж 100 тис. КУО/мл і кількість соматичних клітин не більше ніж 400 тис./мл, переноситься з 1 січня 2024 року на термін, що настає через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану», — додали у міністерстві.

agroportal.ua

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

15 серпня 2018 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Які нововведення передбачені даним законом пояснив юрист Kosovan Legal Group Дмитро Друзь.

Так, за його словами, згідно зі змінами, фізичні особи підприємці, які організували фермерське господарство, мають право бути платником єдиного податку четвертої групи за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

здійснення виключно вирощування, відгодівлі сільськогосподарської продукції, збору, вилову, переробки такої вирощеної власними силами або відгодованої продукції і її продажів;

здійснення господарської діяльності (крім поставок) за місцем податкової адреси;

 відсутність використання праці найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи можуть бути тільки члени його сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, тобто: особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки і визначаються членами сім'ї на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства повинна становити не менше двох гектарів, але не більше 20 гектар.

«Так само нововведення дозволять фермерським господарствам зменшити витрати на сплату внеску протягом 10 років від 90% до 10% від мінімального страхового внеску. Крім того, прийнятим законом врегульована також сплата податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів саме за місцезнаходженням таких земельних ділянок», — додав юрист.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект щодо «єдиного вікна» на митниці.

agravery.com