ЄС: обсяги виробництва свинини у першому півріччі 2019-го зменшилися

У липні поточного року порівняно із аналогічним періодом 2016 зросло виробництво замороженої свинини, мороженого м’яса ВРХ та охолодженої курятини.

Про це повідомляє agravery.com з посиланням на Держстатистики.

За даними відомства, замороженої свинини протягом липня вироблено 1,2 тис. т, що на 86,5% більше показників липня 2016, але на 12,1% менше за результати червня 2017.

Крім того, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 21,8% більше, ніж у липні 2016 року. Порівняно із червнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 2,2%

До того ж, охолодженого м'яса свійської птиці у липні вироблено 58,8 тис. тонн, а це більше на 1,4%, ніж у липні 2016, та на 1,7% менше, ніж у червні 2017.

Водночас, протягом липня 2017 року в Україні вироблено 4,2 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 22,9% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з червнем 2017 виробництво скоротилось на 4,1%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 15,5 тис. т — на 8,1% менше порівняно із липнем 2016. Порівняно з червнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 0,3%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із липнем 2016 скоротилось на 4,7%, до 20,2 тис. т, порівняно із червнем 2017 ― зросло на 2,2%.

PigUA.info

Перша віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко під час міжнародної конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства» представила принципи плану економічного відновлення України, над яким працюють уряд, Міністерство економіки, провідні експерти та бізнес-асоціації. Розробники цієї «дорожньої карти» готові залучати громадський сектор до формування документу.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

«Післявоєнна відбудова України буде одним з наймасштабніших проектів з часів усім відомого плану Маршалла. Його реалізація стане справою усього цивілізованого світу, адже ми сьогодні боремося не лише за себе, але й за глобальну безпеку», — коментує Свириденко.

Так, в основу плану відновлення ляжуть такі принципи:

Повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки. Це допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги та наростити експорт. Велика Британія та країни Євросоюзу уже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Уряд очікує на аналогічні дії з боку урядів США, Японії, Канади.

Отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС. Кандидатство надасть Україні доступ до структурних фондів Європейського Союзу, що буде суттєвою підтримкою.

Побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації. По більшості ліцензій та дозволів вже схвалений декларативний принцип для бізнесу.

Налагодження логістичних маршрутів в західному напрямку. Уряд працює над розширенням їх пропускної здатності. Вже є перші результати — між Україною та Польщею підписаний відповідний меморандум.

Перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку. В сільському господарстві та в металургії завдяки переробці можна буде досягнути її значного зростання.

Розвиток вітчизняного ВПК. Йдеться не лише про закупівлю зброї, але й виробництво, в тому числі за рахунок трансферу військових технологій. Це дозволить налагодити виробництво максимально швидко у великому асортименті — від стрілецької зброї до засобів протиповітряної оборони. При цьому military-tech буде драйвером розвитку для цивільних секторів економіки.

Самодостатність в енергетиці досягатиметься збільшенням видобування власного газу та розвитком атомної енергетики. За 3−5 років цілком реально отримати енергетичну самостійність.

Кліматична модернізація. Створення нових об'єктів в різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої економіки».

Локалізація не менше 60%. У відновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. Це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, пожвавить підприємницьку активність.

«Для втілення в життя масштабних проектів нам потрібно розвивати партнерство з країнами Великої сімки та ЄС в режимі трансферу технологій і доступу до фінансових ресурсів. Одним із ключових підходів може стати надання державами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну», — зауважує міністерка.

За її словами, важливою передумовою є максимальне відновлення транспортної та соціальної інфраструктури України за 24 місяці. Переважна більшість українців, які виїхали за кордон, хочуть повернутися додому. І уряд працює над тим, щоб створити для цього умови.

milkua.info

Молочні ферми Києвщини, Чернігівщини та Сумщини відновлюють свою роботу. Наразі вони стикнулися з необхідністю зібрати тварин, відремонтувати приміщення та поновити документацію. Деякі підприємства залишилися без електроенергії.
Про це 16 травня повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).

«Багато молочних господарств, зокрема, у Київській, Сумській та Чернігівській областях, після повномасштабного вторгнення рф в Україну були вимушені працювати в умовах повної окупації та під обстрілами ворогів. Після відходу російських військ із цих територій фермери відновлюють свою роботу і господарства. Але як під час окупації, так і після деблокування вони мають низку критичних проблем, які потребують негайного вирішення».

Після деокупації у господарств з’явилися додаткові проблеми, що потребують невідкладного вирішення: зібрати тварин, які розбрелися по околицях, відремонтувати, де можливо, обстріляні приміщення та зробити їх придатними для подальшого використання і виробництва, оздоровлювати стадо, адже через неможливість догляду та доїння у корів з’явилася низка проблем зі здоров’ям — зокрема клінічні мастити, не кажучи вже про травми, відновити втрачену управлінську та фінансову документацію — під час окупації російські військові потрощили і викрали оргтехніку з офісних і виробничих приміщень, знищили і порозкидали документацію, розібратися в можливостях фіксації нанесених втрат і збитків та державних програмах компенсації і підтримки, розмінування виробничих потужностей і полей для посівної, відновлення електропостачання і зв’язку,  пошук ресурсів для відновлення роботи в умовах практичної відсутності або обмеженні обігових коштів, значних матеріально-технічних втрат, дефіциту персоналу.

«Ще однією критичною проблемою молочних підприємств є те, що в них елементарно немає обігових коштів. До моменту деокупації підприємства, що були в прифронтовій зоні, зоні бойових дій, не могли скористатися ніякими державними програмами, зокрема, здешевленням кредитів. Зараз ці труднощі залишаються, бо в багатьох таких підприємств була втрачена документація, - каже Ганна Лавренюк,  генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ). Дуже необхідні паливно-мастильні матеріали. Рятувальники та енергетики у звільнених регіонах працюють зі всіх сил, аби відновити електропостачання в населених пунктах. Але в багатьох селах, зокрема, на Чернігівщині, світла досі немає і господарства рятуються дизельними генераторами. Отже, їм потрібен запас дизпалива».

Із першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну Асоціація виробників молока у співпраці із ГС «Всеукраїнська аграрна рада», працює з міжнародним фондами для залучення гуманітарної допомоги аграрним підприємствам. Спеціально створений благодійний фонд «Збережіть Україну» (SaveUA) співпрацює із організаціями з усього світу, щоб залучити та доставити постраждалим внаслідок військової агресії рф господарствам ветеринарну та кормову гуманітарну допомогу. 

Джерело: Agravery.com

7 грудня 2017 року відбулося засідання Наглядової ради швейцарсько-українського проекту «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні» (SAFOSO).

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Під час Наглядової ради було зазначено, що за звітний період — з 1 листопада 2016 року по 31 жовтня 2017 року — було закінчено розробку пропозицій з державної програми контролю сирого молока, майже закінчено розробку технічної специфікації ІТ-системи для управління показниками якості й безпечності молока та ризик-орієнтованого інспектування.

Крім того, за цей час відбулася низка тренінгів для інспекторів, виробників молока, представників пунктів заготівлі молока та перевізників, проведено декілька круглих столів щодо залишків інгібіторів у молоці та дві міжнародні конференції, здійснено роботу щодо підвищення обізнаності молокопереробних підприємств про важливість контролю сирого молока для забезпечення якості та безпечності молочної продукції й економічної ефективності підприємств.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, за останній рік співробітництво між службою та проектом дало позитивні результати.

«Практично увесь запланований обсяг роботи виконано на високому рівні, тож ми бачимо щодо більшості питань, які стояли на порядку денному, серйозний прогрес», — розповів він.

milkua.info