Агрокомітет підтримав законопроєкт щодо ідентифікації та реєстрації тварин

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК» (№ 2825), яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Про це розповів ініціатор законопроекту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook.

Він зазначив, якщо така підтримка буде закріплена відразу на довготривалий період, це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно підтримки агросектору, і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям. А це правильно, особливо для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність.

Як зазначив народний депутат, зареєстрований законопроект зможе визначати, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі «не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві».

«Зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%», — наголосив Олег Кулініч.

Також авторів законопроекту турбує, обсяг бюджетної підтримки АПК, який на сьогодні визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

«Серед іншого, зазначені кошти повинні спрямовуватись, в тому числі, на компенсацію вартості кредитів для аграріїв. Але навіть якщо ми говоримо про такий аспект, як кредитування, то компенсація відсотків за кредитом повинна здійснюватися на постійній основі, адже ніякий аграрій не зможе погасити кредит за один рік. Кредити видаються щонайменше на 3−5 років, особливо це стосується кредитів на основні засоби. Тому ми запропонували, аби кошти на покриття кредитів виділялися протягом кількох років поспіль, аби не виникло ситуації того року, коли коштів на державну допомогу не вистачило», — йдеться у повідомленні.

milkua.info

У звіті Global Dairy Quarterly Q3 2021 Rabobank повідомляє, що на сьогоднішній день попит на молочні продукти виявився стійким до всього, крім найсуворіших форм ізоляції, обумовлених пандемією.

Регіонально збої попиту, як і раніше, відбуватимуться і невизначеність залишиться, але ймовірність великих глобальних змін попиту невелика. Тим не менш, на ринках Південно-Східної Азії, що розвиваються, умови введених локдаунів часто бувають суворими і навіть екстремальними, і, оскільки в цьому році очікується менша державна допомога, економічні наслідки можуть проявитися в довгостроковій перспективі.

У більшості країн світу ціни на молоко сировину, як правило, високі, але зростаючі витрати на виробництво молока і ризик зниження цін викликають у багатьох виробників засмучення. Ціни на молоко в США вже знизилися після року сильного зростання виробництва, що призвело до насичення ринку молока.

Збої в логістиці призводять до збільшення витрат, але не впливають на фундаментальні пропозицію і попит, що лежать в основі ринку. Експорт залишається високим протягом всієї пандемії, а покупці стали більш запасливими, превентивно накопичуючи запаси продукції за наявності контейнерів. Однак у довгостроковій перспективі зростання витрат потенційно обмежить попит.

Очікується, що зниження потреби в імпорті Китаєм відбудеться в другій половині 2021 року і може чинити тиск на світові ціни на молочні продукти. У Китаї пропозиція випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва супроводжується зростанням запасів. Ці фактори вказують на можливість скорочення запасів у кінці цього року і в 2022 році.

Світові ціни на молочні продукти в другому кварталі знизилися, і очікується, що вони змінюватимуться у вузькому діапазоні до четвертого кварталу 2021 року. У 2022 році ризик зниження ймовірніший, якщо імпортерам не вдасться впоратися зі зниженням попиту з боку Китаю.

Інфагро за матеріалами Rabobank Global Dairy Quarterly Q3 2021

Минулого тижня Інститут Фрідріха Леффлера (FLI) повідомив про 11 нових спалахів африканської чуми свиней у Німеччині. Всі випадки захворювання виявили серед диких кабанів.

Наразі АЧС фіксували лише в двох регіонах країни – Бранденбурзі та Саксонії. З вересня, коли в Німеччині вперше виявили тушу тварини, зараженої африканською чумою свиней, зафіксували 115 спалахів вірусу. 114 з них виявили у федеральній землі Бранденбург.

Про перший спалах АЧС у Саксонії повідомили минулого тижня. У зв’язку з цим місцева влада ухвалила рішення про розширення зон ризику щодо вірусу.

Також минулого тижня було виявлено 23 нових спалахи африканської чуми свиней у Болгарії. Улітку через хворобу поголів’я свиней в країні зменшилось майже на третину.

Крім цього АЧС продовжує активно поширюватись в Угорщині, Румунії та Польщі.

Meat-Inform