Аграрний бізнес має сформувати своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін — Соколов

22-груд-2022

Мінагрополітики України пропонує учасникам ринку сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроєкту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», деякі положення якого викликають стурбованість у представників бізнесу. Таку пропозицію озвучив радник міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов під час робочої наради, ініційованої представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні», повідомила 21 грудня пресслужба міністерства.

Як зазначається, дискусійними були питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, який буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив М. Соколов.

Також за підсумками наради була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Як нагадується, законопроєкт № 8166-д називають компромісним документом, у якому враховані головні пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

milkua.info

Більше новин
Агропродукція на світових біржах обвалилася у ціні
20-бер-2020

Якщо під час обвалу біржових індексів та цін на нафту минулого тижня ринки сільгосптоварів втрималися від падіння, то на поточний момент вони не встояли.

Як повідомляють аналітики GrainTrade, ф’ючерси на кукурудзу знизилися на 3%, на сою – на 2,5%, на соєву олію – на 4,5%.

Зазначається, що цьому падінню передувало те, що у понеділок основні фондові індекси на біржах США знизилися на 12% на тлі оголошення карантину та закриття кордонів багатьма країнами, що зупинить розвиток світової економіки.

Ринки не підтримало навіть зниження ФРС США відсоткових ставок до 0,25% та програма підтримки ринків на 1,5 трлн доларів.

Трейдери вважають, що такі різки кроки держави свідчать про нерозуміння глибини падіння економіки через пандемію короновірусу, тому паніка триває вже другий тиждень.

Основні індекси на європейських біржах 16 березня знизилися на 4-6%.

Вчора відбувалося незначне коригування цін після падіння, проте спрогнозувати подальший рух котирувань експерти поки не можуть.

agro-business.com.ua

Детальніше
ЄС розпочинає Програму підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні
17-трав-2018

Європейський Союз та Світовий банк розпочинають п'ятирічну Програму підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні.

Про це повідомляє Представництво ЄС в Україні.

Спільні зусилля сприятимуть підвищенню прозорості та ефективності використання земельних ресурсів, а також підтримають проведення земельної реформи, повідомили на презентації 16 травня в Києві.

«Співпраця ЄС з Урядом України та Світовим банком створить передумови для ефективного верховенства права та поваги до кожного з власників та користувачів землі як передумови для підвищення продуктивності сільськогосподарської продукції та ефективної децентралізації. Ми приємно схвильовані з приводу великої зацікавленості до програми зі сторони областей, а також співпраці Уряду на різних рівнях. Сподіваємось, це принесе відчутні результати та вигоди для всіх українців», — наголосив посол Хюг Мінгареллі, голова Представництва Європейського Союзу в Україні.

Програму впроваджуватимуть на території двох пілотних областей: Київської та Миколаївської. Вона передбачає технічну, аналітичну, методологічну та консультативну допомогу власникам сільськогосподарських земель, фермерам, об'єднаним громадам, місцевим, регіональним та центральним органам виконавчої влади.

Серед іншого, власникам землі надаватимуть допомогу з оформлення земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок в земельному кадастрі, інформацію про ціни на ринку. Сільські громади отримають підтримку зі встановлення та реєстрації кордонів населених пунктів та ОТГ, практичних інструментів планування та управління земельними ресурсами, а державні та регіональні органи влади одержать нові інструменти прозорості, такі як моніторинг земельних відносин, дистанційне зондування, оцифрування записів тощо.

«Відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення матиме поворотне значення. Це дозволить Україні розкрити свій величезний сільськогосподарський потенціал шляхом збільшення інвестицій та підвищення продуктивності в сільському господарстві, тим самим сприяючи розвитку села. Це також допоможе боротися з корупцією завдяки підвищенню прозорості використання державних земель», — зазначила Сату Кахконен, директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України.

Очікується, що зусилля міжнародних партнерів поліпшать добробут селян, сприятимуть розвитку фермерства і громад, зменшать корупцію та забезпечать надійну інфраструктуру для прозорого та ефективного ринку сільськогосподарських угідь в Україні.

milkua.info

Детальніше
На 2,5% знизились ціни на курятину в ЄС
16-лист-2020

Ціни на куряче м’ясо в ЄС поступово знижуються, хоча залишаються вищими, ніж в США та Бразилії. За даними звіту Єврокомісії, котирування птиці у жовтні зменшились на 0,2%, порівняно з показниками минулого місяця, та на 2,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Високі ціни можуть зробити європейську продукцію менш конкурентоспроможною на деяких ринках, таких як материковий Китай та Гонконг, де імпорт птиці з січня по серпень зріс на 400 тис. тонн. У той же час, експорт птиці з ЄС у Гонконг зріс лише на 0,6%.

meat-inform

Детальніше
Як покращити економічне становище в умовах воєнного стану
16-бер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними бізнес-асоціаціями, зокрема з Асоціацією «Свинарі України» звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голів профільних комітетів парламенту з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки.

Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.

Серед пропозицій експертів:

Загальні

Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).

Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.

Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.

Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.

Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.

Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.

Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікаційні:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Судові:

  1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
  2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)

Психологічні:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.

Підписанти:

Торгово промислова палата

Асоціація платників податків України

Всеукраїнська аграрна рада

Асоціація власників малого та середнього бізнесу

Бізнес-спільнота Board

Укркондпром

Асоціація виробників України

Борошномели України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів м’яса

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація ІТ Україна

Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація Софтвеар Україна

Асоціація приватних роботодавців

Національна асоціація страховиків України

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація виробників молока

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Асоціація учасників валютного ринку

Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»

Бізнес асоціація освітніх закладів

Міжнародна бізнес асоціація

Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»

Жіноча ділова палата України

PigUA.info за матеріалами uacouncil.org

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок