АЧС у світі: підсумки червня

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Держпродспоживслужба цілеспрямовано працює над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, її спрощенням та переводом у майбутньому в електронний формат. На цьому наголосив Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа 25 вересня під час круглого столу «Регулювання ринку молока», організатором якого виступив BRDO (Офіс ефективного регулювання) за підтримки EU4Business\FORBIZ.

Голова Держпродспоживслужби погодився з думкою присутніх щодо необхідності оптимізації існуючого порядку отримання паспорту ВРХ та тим, що деякі процедури потребують спрощення.

Людина не повинна багаторазово звертатися за отриманням необхідних дозвільних процедур, які можна і треба робити автоматично, і Агентство ідентифікації та реєстрації тварин зараз працює над впровадженням такого програмного забезпечення, — відзначив Володимир Лапа.

Під час заходу також було презентовано дослідження молочної галузі України — Зелена книга «Регулювання ринку молока», — яке здійснили фахівці BRDO. Вони провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

Також Володимир Лапа відзначив, що у 2018 році Держпродспоживслужба провела 10 тис. перевірок у галузі безпечності харчових продуктів, в тому числі молокопродуктів. У 5,8 тис. випадків були встановлені порушення та надані приписи: тобто 58% операторів ринку, які працюють в галузі виробництва та збуту продуктів харчування, порушують норми вітчизняного законодавства про безпечність харчових продуктів.

Повідомляється, зщо Україна займає 9 місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі валової продукції тваринництва. В 2017 р. в Україні було вироблено 10,3 млн тонн молока, що в 2,5 рази менше об'ємів виробництва у Франції (24,6 млн т) та в 3 рази — у Німеччині (32 млн т). Ємність ринку сирого молока, яке надходить на українські переробні підприємства, сьогодні досягає 26 млрд грн.

Кількість молочного поголів'я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2−3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% — с/г підприємства.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

договір/письмова оферта передує поставці продукції;

фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;

строк та умови здійснення оплати;

спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

consumer

ФГ «Велес Віта», що на Вінниччині, з 2018 року активно проводить реконструкцію і модернізацію підприємства. На одному із майданчиків було встановлено установку для сепарування гною.

Про це під час Національного дня ферми розповів Віктор Михайловський, заступник директора по тваринництву ФГ «Велес Віта».

Міні-завод встановили на відділку у с. Дружба, де молочне поголів'я складає близько 600 корів, доїльне обладнання Milkline (паралель 2×14). Вартість установки для сепарування гною разом із обладнанням становить 1,6 млн. грн. Основне завдання — виготовлення підстилки для корів.

Весь гній із ферми стікає у великі вигрібні ями, звідти подається на сепаратор. Відсепарована тверда фракція містить близько 40% сухої речовини.

«З одного боку, сепарування — енергозатратний процес (два двигуни споживають 30 кВт), з іншого має переваги — утилізація гною, постійно доступна підстилка для корів, органіка на поля», — розповідає заступник директора по тваринництву ФГ «Велес Віта». — Також були сумніви, чи не буде така підстилка провокувати виникнення маститів. Проте сумніви були безпідставні».

Частина твердої фракції іде на підстилку, а надлишок тракторами вивозиться на поле. Для розкидання добрив господарство має спеціальну техніку. Внесення мінеральних добрив вдається скоротити до 30−50%.

Довідка: ФГ «Велес Віта» знаходиться у Вінницькій області, Мурованокуриловецькому р-н. Утримують близько 4000 голів ВРХ, зокрема дійне стадо становить 1200 корів. Щодоби виробляють 41 тонну молока. Молочнотоварні ферми господарства розміщуються в селах Попелюхи, Дружба та Біляни.

MilkUa.info

З початку 2017 року індекс світових цін на м’ясо FAO збільшився на 9% і виявився найвищим за останні 2 роки. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook аналітик FAO Андрій Панкратов.

Так, за словами експерта, найбільший вклад у зростання індексу зробили світові ціни на свинину. За п’ять місяців цього року вони збільшилися на 12%. Індекс м’яса свиней побудований на середніх цінах США, Бразилії та Німеччини і добре відображає зміну ситуації попиту та пропозиції в різних регіонах світу. Підвищений попит, який сприяє зростанню цін, відмічався насамперед в Азії — у Китаї в Кореї — а також у ЄС.

«Ціни на свинину в Європі дуже цікавлять нас, оскільки загроза поновлення імпорту стає все більш реальною. В середньому роздрібні ціни в Україні, згідно з даними Держстату, зросли с початку року на 20% (у доларовому еквіваленті) і тягнуть за собою також оптові ціни і ціни на живець. Як бачимо, це зростання є більш відчутним у порівнянні зі світовим ринком. Більш того, в Європі з початку квітня подорожчання свинини уповільнилось і, схоже, ринок там вже збалансувався, тоді як в Україні відчуття дефіциту тільки починає відчуватися. Отже, зближення цінових трендів у нас і в Європі імовірно продовжиться й імпорт може стати економічно вигідним вже у найближчі місяці», — зазначив Андрій Панкратов.

Світові ціни на яловичину показали з початку року найменше зростання (6%), а протягом останніх трьох місяців взагалі майже стояли на місці. Попит на це м’ясо у світі стабільний і передбачуваний, а виробники Австралії і Океанії згладжували сплески своєю пропозицією.

В Україні внутрішній попит на яловичину змушений конкурувати з експортним, який зараз на підйомі після шоку від розриву стосунків з Росією. Внаслідок цього, це найдорожче м’ясо збільшилося у ціні у вітчизняній роздрібній мережі на 14% з початку цього року. Експортний напрямок приваблює все більше українських виробників і нові ринки поступово відкриваються для них. Тепер ще чекаємо на початок експорту у Китай.

Індекс FAO цін на м’ясо птиці, який складається з американської і бразильської курятини, збільшився з початку року на 11%, хоча у травні він зовсім не змінився на відміну від інших індексів. Тобто попит не завжди встигає за динамічними виробниками.

«В Україні з її великою часткою споживання курятини це дуже добре видно — ціни з початку року зросли всього на 3%. Тобто український споживач вже так наївся курятини, що готовий платити більше за свинину та яловичину, навіть коли ті стрімко зростають у ціні. Але то не є великою проблемою для наших птахівників, які прекрасно експортують все, що зможуть виробити, приносячи країні валюту і гордість», — прокоментував аналітик.

Пан Панкратов додав: «Ви, напевно, знаєте, що наша команда розраховує співвідношення цін на м’ясо і корми, щоб бачити як змінюється прибутковість виробництва. Так, ціна кормового міксу піднялася за п’ять місяців цього року на 6%, що забезпечило покращення економіки виробництва яловичини і особливо свинини, враховуючи ще більше зростання їх цін. У порівнянні з відповідним періодом минулого року прибутковість зросла у середньому на 5 і 6 відсотків відповідно. Як можна побачити на діаграмах, вона вже близька до рівнів 2014-2015 років».

Умовний індекс прибутковості яловичини

Умовний індекс прибутковості свинини

Умовний індекс прибутковості курятини

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду». 

pigua.info