АЧС: основні шляхи поширення

У Мінагрополітики очікують, що у 2022 р. врожай зернових та олійних культур становитиме близько 67 млн т. І це один з п'яти кращих показників за 30 років.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, пише Укрінформ.

«Ми очікуємо цього року врожай зернових та олійних культур близько 67 мільйонів тонн. Звісно, це не рекорд. У нас рекордний був минулий рік. Але це один з п'яти кращих показників за 30 років», — зазначив він.

За словами Тараса Висоцького, у міністерстві прогнозують, що врожай зернових та зернобобових культур цього року становитиме приблизно 50−52 млн т та олійних — 15−17 млн т.

Заступник міністра зауважив, що у 2022 році в Україні було засіяно 80% від площ минулого року.

Нагадаємо, станом на середину вересня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,77 млн га (61%) при врожайності 3,84 т/га, намолочено 26 млн тонн зерна.

За даними Єврокомісії, порівняно з минулим роком, за перші три місяці 2017-го експорт продуктів зі свинини (включаючи субпродукти) з ЄС до країн за межами об’єднання виріс на 5%.

Зростання попиту на свинину з боку Гонконгу (+12), Японії (+9), та Південної Кореї (+38) у річному розрахунку «переважило» зменшення об’ємів відвантажень до найбільшого контрагенту ЄС — Китаю (-3%).

Збільшення поставок свіжого/замороженого м’яса свиней стало основною «рушійною силою» покращення загальних показників експорту усієї продукції зі свинини. Об’єми відвантажень були на 9% вищими ніж у першому кварталі 2016-го. При цьому обсяги поставок до Гонконгу і в Південної Кореї, цьогоріч збільшилися майже на третину. Також зріс експорт до США (13%) і Японії (4%). А от поставки до Піднебесної, порівняно з 2016-м знизилися на 2%.

Окрім того, на експорт субпродуктів вплинуло зниження «апетитів» Китаю (-4%) та Філіппінів (-14%). Тим не менш, в першому кварталі року, сукупне зменшення загального об’єму незначне. Порівняно з першою чвертю 2016-го обсяги експорту до Японії зросли більш ніж удвічі, тоді як поставки до Південної Кореї, порівняно з першим кварталом 2016-го збільшилися на 67%.

У першому кварталі в ЄС очікується зниження виробництва, відтак, позитивні зрушення в торгівлі свідчать про те, що експорт займає все важливішу роль. Хоча попит на експортну продукцію з ЄС буде доволі жвавим, що підтримає внутрішні ціни, все ж ринок не застрахований від глобальних трендів.

Хоча, очікується, що попит з боку Китаю та інших азійських ринків залишиться доволі активним. Проте, в майбутньому, зростаюча конкуренція з боку Північної і Південної Америки ставить під сумнів позицію ЄС.

PigUA.info за матеріалами AHDB Pork

За нещодавнім повідомленням ФАО, світові ціни на продовольство зростають десятий місяць поспіль. Зростання цін, яке обумовлюється об’єктивними чинниками, є загальносвітовою тенденцією, і ринок продуктів харчування в Україні, на жаль, не є винятком.

Про це повідомляється на сайті Мінекономрозвитку. 

Для забезпечення цінової стабільності на продовольчому ринку та наявності достатньої кількості продуктів Уряд і Мінекономіки, зокрема, здійснює постійну роботу в різних форматах.

По-перше, у форматі меморандуму досягнуто домовленості з трейдерами і переробниками базової сировини (пшениці, кукурудзи та інших зернових) про стабільність запасів продукції. Станом на сьогодні всі учасники ринку дотримуються меморандуму, жодних проблем з фізичною наявністю продуктів харчування немає.

По-друге, зроблено спільні заяви з профільними асоціаціями, ключовими компаніями-виробниками та продуктовими мережами щодо цін на основні продукти харчування (борошно, хліб, олія, м’ясо птиці, яйця, цукор). «Рітейлери України», «Союз птахівників України», «Укроліяпром», «Укрцукор», «Борошномели України», «Всеукраїнська асоціація пекарів», об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром», Європейська Бізнес Асоціація вийшли з публічними заявами про вживання усіх необхідних заходів, спрямованих на стабілізацію цін продовольчих товарів соціального сегменту.

Для стабілізації цін на цукор Мінекономіки на початку березня видано ліцензії на імпорт 120 тисяч тонн цукру-сирцю, що становить 10% річного внутрішнього споживання. Також зараз розглядається питання щодо видачі найближчим часом ліцензій на імпорт додаткових 50 тис. тонн цукру-сирцю. Крім того, у лютому-березні було завезено 40 тис. тонн цукру за встановленою тарифною квотою із нульовою ставкою мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Для стимулювання збільшення виробництва гречки та картоплі й, відповідно, стабілізації цін на ці продукти, Уряд додав нові спеціальні програми державної підтримки - підтримку сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка) та підтримку виробників картоплі.

Також нагадаємо, було впроваджено декларування цін на товари, що мають істотну соціальну значущість. Декларуванню підлягає роздрібна ціна, яка підвищується на 5 і більше відсотків протягом тижня.

Проводиться щоденний моніторинг цін на продукти соціального призначення від Держстату разом з обл(міськ)держадміністраціями. Для моніторингу визначено 21 позицію продуктів харчування, включаючи продукти «борщового набору».

Станом на сьогодні ситуація залишається стабільною: жодного дефіциту продуктів на внутрішньому ринку не спостерігається, також відсутні значні цінові коливання на продукти харчування.

Незважаючи на широко поширену африканську чуму свиней (АЧС), Литва зможе експортувати в Україну свиней і свинину.

Українська ветслужба визнала, що заходи контролю і попередження АЧС в Литві є надійними, і вона може імпортувати литовську свинину. Глава литовської Державної ветеринарно-харчової служби (ДВХС) Дарюс Ремейка зазначив, що Україна застосовує дуже строгі вимоги до імпорту.

З початку 2015 року литовські компанії експортували до України близько 2 тонн м'ясних консервів, близько 2,3 тонни яловичини, 2,2 тис. тонн м'яса птиці, 200 тонн субпродуктів з великої рогатої худоби.

PigUA.info за матеріалами ru.delfi.lt