Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Сьогодні ми не можемо говорити про реформування молочної галузі без взаємодії виробника молока, переробника та рітейла.

Про це зазначив уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко під час.

Сьогодні надходить багато скарг на компанії, які працюють в галузі рітейлу. Монополія рітейлу призвела до націнки на групи товарів першої необхідності в середньому на 50−70%.

«Рітейл закладає збільшену ціну затрат на переробника, переробник в свою чергу знижує ціну і супровідні ризики для себе по відношенню до виробника молока. І в цій тріаді замкнутого циклу ми втрачаємо розум. Але тут більше питання до антимонопольного комітету, який дуже багато років закривав на це очі. Зараз це питання на контролі безпосередньо у президента. Політична воля для цього є», — наголосив Роман Лещенко.

Він зауважив, що модель регулювання і формування прозорої ціни потрібно брати на прикладі Польщі. Де всі гілки влади готові працювати з точки зору покращення середовища (виробник-переробник-рітейл).

milkua.info

13 вересня, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки». Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників — найбільшим професійним об'єднанням фермерів в Україні.

«Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», — зазначив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, звертаючи увагу на важливості ухвалення Концепції.

Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання», — підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Прес-служба Мінагрополітики

У світі знижуються ціни на мінеральні добрива через відмову аграріїв їх купувати за завищеними цінами. Як наслідок, попит на добрива знижується, пише Bloomberg.

«Фермери відмовляються від дорогих ресурсів. Глобальний попит на аміак, фосфати та калій з року в рік знижується», — відмітив аналітик Bloomberg Intelligence Алексіс Максвелл.

Щотижневий індекс сечовини звичайних азотних добрив у Новому Орлеані впав на 3,2% у п’ятницю, 14 жовтня, продовживши місячний спадний тренд, оскільки американські аграрії чекають, наскільки низькими можуть бути ціни. Бразильські аграрії також припиняють закупівлі, що призводить до падіння цін через зростання кількості добрив.

За даними Bloomberg Intelligence, світові ціни на азот все ще торгуються майже в п’ять разів вище середнього історичного рівня.

Початок осіннього сезону внесення добрив у США був не таким чудовим, говорить директор із постачання добрив у StoneX Джош Лінвілл, За його словами, ринок може побачити багато агровиробників, які захочуть придбати азот навесні, але задовольнити цей попит буде проблематично.

Бразилія, найбільший у світі імпортер добрив, стикається з подібними обставинами. Країна імпортувала рекордну кількість добрив цього року, щоб гарантувати, що аграрії матимуть достатньо ресурсів для розширення посівних площ.

«Рекордні темпи імпорту цього року заповнили склади, що змусило Бразилію реекспортувати надлишки. Це тисне на внутрішні та міжнародні ціни, оскільки Бразилія імпортує менші обсяги в другій половині цього року», — сказала аналітик із добрив фірми Safras & Mercado Майса Романелло.

За даними Бразильської національної асоціації добрив, поставки добрив у Бразилії з січня по липень впали на 8,7% порівняно з тим же періодом минулого року. Галузева група прогнозує падіння поставок на 5−7% за весь рік.

Тим часом ціни на добрива в Бразилії впали майже вдвічі порівняно з квітневими максимумами, що змушує деяких дивуватися, наскільки низько вони можуть впасти.

«Ціни на деякі добрива значно вищі, ніж у попередні роки. Фермери бачать, що ціна падає, і продовжують чекати, щоб зробити покупки», — сказав аналітик із добрив Agrinvest Commodities у Бразилії Джеферсон Соуза.

latifundist.com

У Європейському союзі ввели нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва, повідомляє прес-служба Державної продовольчої і ветеринарної служби Литви (VMVT).

Нові правила вступили в силу з 1 квітня. Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.

Фахівці VMVT підкреслюють: вказівка ​​на те, що продукт виробляється в Литві, не означає, що сировина, яка використовується для його виробництва, також є литовською. Тому в разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.

Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50 відсотків від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука — в випічці і хлібі, фруктове пюре — у фруктовому морозиві, свинина — в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такої як Польща, то це необхідно також додатково вказати.

До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженої кількість продуктів — яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старим маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.

DairyNews.ru