7 лютого 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №1-2 (89-90), січень-лютий 2018

Очолює рейтинг імпортерів українського м'яса Саудівська Аравія.

У 2021 році був оновлений абсолютний рекорд за обсягами експорту м'яса птиці - 459 тис. т, також на 29% зросла вартість його реалізації (716 млн дол.).

Про це як повідомляє "Інститут аграрної економіки", заявив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Богдан Духницький.

"В цілому за 2021 рік Україні вдалося збільшити виторг від експорту м'яса і субпродуктів на 30% – до 846 млн дол. Крім зростання зарубіжних продажів м'яса птиці, фіксувалося і нарощування в сегменті замороженої яловичини", - зазначив експерт.

За його словами, в цей час вітчизняна м'ясопродукція експортується в країни Близького Сходу, Інші частини Азії, Євросоюз, СНД і Африку. При цьому частка країн ЄС у вартісному вираженні склала 24%.

Очолює рейтинг імпортерів українського м'яса Саудівська Аравія, яка закуповує в України виключно м'ясо птиці. Перші закупівлі вона зробила у 2015 році. А вже у 2020 році експорт українського м'яса птиці в Саудівську Аравію досяг 83 тис.т на суму 136 млн дол. Торік Саудівська Аравія закупила 101 тис.т української м'ясопродукції на суму 190 млн дол., збільшивши свою частку в нашому експорті до 22,5%.

Нідерланди, які протягом 2017-2019 років очолювали ТОП-10, з часткою в 16,1% утримують друге місце – за обсягами закупівель українського м'яса близько 58 тис.т на суму 136 млн дол.

Значними є також частки Китаю (7,2%), ОАЕ (4,7%), Словаччини (4,7%), Азербайджану (3,9%), Білорусі (3,6%) і Казахстану (3,5%).

"Протягом всього 2021 року тривала заборона для українських експортерів на поставки курятини в Європейський Союз з тих регіонів нашої країни, де був виявлений пташиний грип, однак це не вплинуло істотно на підсумкові показники", - підсумував Духницький.

unian

Для полегшення та покращення ситуації в галузі тваринництва потрібно виріши питання подорожчання кормів. 

Про це повідомив керівник відділку розвитку тваринництва A.G.R. Group  Володимир Золотар. 

Він зазначив, що в першу чергу на вартість кормів впливає ситуація на зерновому ринку.

На думку аграрія, варто було б повернутися до схеми держпідтримки, яка була раніше, коли допомога виділялася на одну фуражну корову, яку утримували сільгоспвиробники.

«Думаю, що не варто прив'язувати підтримку до розміру землі, яка перебуває в обслуговуванні тваринництва (від одного га), а від кількості тварин на утриманні – було б добре. Це особиста моя думка. До пандемії допомога була 1700 грн за одну корову. Звісно, потрібно змінити суму відповідно до сьогоднішніх реалій, але сам підхід варто було б повернути. Ця допомога потрібна для того, щоб виробники молока могли закупити білкові корми, зернофураж, премікси», – заявив Золотар.

За його словами, також варто зважати на перспективу подорожчання продукції АПК через ціни на газ. В принципі, основне завдання керівництва профільного міністерства та вищого керівництва держави – це налагодити процес, щоб ця програма держпідтримки працювала і була ефективною. Щоб можна було розвиватися. Сьогодні ми бачимо ініціативи з боку держави щодо збільшення поголів'я ВРХ, але для більшості фермерів – це не дуже ефективна програма. Програмою скористається мізерний відсоток дрібних виробників, а, наприклад, для юридичних осіб там немає нічого, виживай як хочеш. Для того щоб виправити ситуацію, варто запланувати держпідтримку (для юросіб включно) на рівні 5 тис. грн за утримувану фуражну корову. Є статистична звітність, утримуєш корову – будь ласка, отримай кошти на рахунок підприємства два рази на рік – на розвиток, на здешевлення кормів. 

«Що стосується програми з нарощення поголів'я, хай така і залишається – 30 тис. грн за кожну введену в основне стадо корову-первітку. Однак, наскільки я бачу, сьогодні питання стоїть не у нарощуванні, а в утриманні тварин та плановому розвитку господарства. Основа розвитку тваринництва сьогодні – дати невеличку підтримку і не заважати надмірними перевірками, це дозволить галузі нормально, прогнозовано розвиватися», – коментує ситуацію Володимир Золотар.

AgroPolit.com

Відмова від імпортних комбікормів і перехід на самозабезпеченість ними може позитивно вплинути на індустрію свинарства в плані зниження рівня поширення сальмонельозу, особливо в тих країнах, де ці рівні вже досить низькі, відзначається в звіті Агентства з безпеки продуктів харчування Фінляндії (Evira). На думку регулятора, Фінляндія якраз належить до таких країн.

Як наголошується в звіті, опублікованому в міжнародному журналі Food Microbiology, найчастіше джерелом сальмонельозу є протеїнові компоненти комбікормів. І в останні роки в Фінляндії найчастіше сальмонела виявлялася в таких продуктах, як соя. При цьому сальмонельоз не так серйозна проблема для цієї країни, так як кількість реєстрованих там спалахів досить низька. Разом з тим керівництво Evira планує вжити певних заходів для подальшого зниження їх числа в найближчі роки.

В цілому близько 5,3% всіх випадків зараження сальмонелою в останні роки відбувалося через комбікормів для свиней. Змоделювавши кілька різних сценаріїв, експерти Evira визначили, що відмовившись від імпортних поставок комбікормів кількість спалахів в попередні роки можна було б серйозно скоротити.'

Джерело: feednavigator.com

ТОВ «Торгово-промислова група «Амарант» укладає угоди з фермерами на викуп урожаю за ціною 25 тис. грн/т і забезпечує посівним матеріалом та супроводом.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник компанії Олександр Дуда.

«В Україні оптимальні терміни посіву амаранту розпочинаються з 15 травня і тривають аж до 15 липня. Основна передумова отримання гарних сходів — сіяти у прогрітий ґрунт, температура якого вище 14°С, а ще краще — понад 18°С», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, посівний матеріал є в наявності на площу понад 10 тис. га. Останні два роки «Торгово-промислова група «Амарант» викуповує весь наявний амарант, зібраний сільгоспвиробниками. Так планують зробити і цього року.

«З амаранту можна виробляти олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, медовий амарант, прикорм для риб, суміші для дитячого харчування, гранолу, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули. Крім того, є нові перспективні продукти, на які вже є попит, зокрема в Німеччині, Іспанії, Ізраїлі — амарантовий протеїн та амарантовий крохмаль», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, цього року Україна буде з амарантом, а закордонні партнери — з якісною продукцією та сировиною.

AgroPortal.ua