Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Новий Регламент Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу про органічне виробництво й маркування органічних продуктів (№ 2018/848) введено в дію з 1 січня 2022 р.

Документ посилює відповідальність операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до відповідності та встановлення вимог до групової сертифікації, повідомляє OrganicInfo.ua.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:

— живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

— перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів;

— корми.

В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством.

До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації.

Сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

Норма про перехід від еквівалентності до відповідності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України.

«Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша — це торговельні угоди з третіми країнами», — пояснюють експерти.

Друга система — це повна відповідність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС.

Протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні.

Крім того, ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами і речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора — від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, в свою чергу, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати.

Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду.

milkua.info

Міністерство фінансів України приступило до огляду бюджетних видатків Міністерства аграрної політики та продовольства.

Як повідомила прес-служба Мінфіну, підписаний відповідний наказ у Міністерстві аграрної політики і продовольства – про створення робочої групи за участю представників обох міністерств та незалежних експертів.

Зазначається, що робоча група проведе огляд витрат в частині фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на здешевлення кредитів.

Також повідомляється, що перше засідання робочої групи відбудеться до 17 травня цього року.

Нагадаємо, Кабінет міністрів визначив п’ять міністерств для проведення в 2019 році оглядів видатків державного бюджету. У цьому переліку міністерства освіти і науки, охорони здоров’я, енергетики та вугільної промисловості, соціальної політики, аграрної політики. За результатами огляду робочі групи до 1 грудня нададуть уряду звіти, на підставі яких може бути прийнято рішення про коригування Бюджетної декларації та проекту державного бюджету на плановий період.

УНІАН

Агропромисловий комплекс України отримає 4 млрд. державних коштів замість обіцяних близько 9 млрд. грн..

Про це заявив народний депутат України Сергій Лабазюк на брифінгу в Верховній Раді 14 листопада.

14 листопада Верховна Рада ухвалила закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Цей законопроект підтримали в цілому 280 народних депутатів.

«Напередодні бюджетний комітет і Міністерство фінансів обіцяли, що буде дотримано норму, яка передбачена в законі, а саме 1% ВВП виділятиметься на державну підтримку агропромислового комплексу України, близько 8,4 — 9 млрд. грн. По факту галузь отримала 4 млрд. грн. І це прописано однією строчкою, без розподілу, на які програми ці кошти будуть виділятися. Вкотре аграрний комплекс недоотримає, на жаль, і те що обіцяє влада — не виконує», — констатував Сергій Лабазюк.

Він додав, що у поєднанні із відкриттям ринку землі варто говорити про те, що держава повинна підтримувати вітчизняних виробників, дати їм можливості працювати на землі і у тому числі допомогти у випадку придбання землі.

«Аграрна галузь створює робочі місця і генерує валюту в державний бюджет, тому вона потребує додаткової державної підтримки», — зауважив він.

MilkUa.info

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

• нестабільна аграрна політика;
• брак національної стратегії розвитку галузі;
• відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
• відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info