В Украине ухудшились показатели во всех отраслях, кроме аграрной, — НБУ

24-июня-2020

В I квартале 2020 ухудшились показатели деятельности практически всех отраслей экономики, за исключением сельского хозяйства (последнее в основном из-за исчерпания статистического эффекта, связанного со смещением сроков сбора урожая предыдущего квартала).

Об этом сообщают аналитики НБУ.

Наибольшее отрицательное влияние наблюдался в сфере транспорта и большинстве секторов услуг. Валовая добавленная стоимость в сфере размещения и общественного питания снизилась на 8,8% г/г, других услуг — на 13% г/г, транспорте — 8,6% г/г.

Дополнительным негативным фактором для показателей транспорта было сокращение транзита газа.

За сложной ситуации в бюджетном секторе снижалась валовая добавленная стоимость в тех видах деятельности, которые финансируются преимущественно из бюджета: образования, здравоохранения, государственном управлении и обороне.

Существенно снизилась валовая добавленная стоимость в промышленности, в частности из-за теплой погоды, сказалось на показателях энергетики, а также в строительстве.

Валовая добавленная стоимость сектора финансовой и страховой деятельности снижалась через уменьшение доходов банков и роста расходов. Зато росла торговля, а также сфера информации и телекоммуникаций через увеличение спроса населения на услуги доступа к интернету, в том числе из-за перехода на дистанционную форму работы, — говорится в сообщении.

milkua.info

Читайте также:
Ринок живця: 43-й тиждень
27-окт-2022

У третій декаді жовтня ціни на ринку живця продовжили зниження, констатують в Асоціації «Свинарі України».

Торги минулої п’ятниці знову скорегували ціни закупівлі свиней забійних кондицій у бік пониження на 1,5-4 грн/кг проти показників попереднього тижня. Зокрема, цього тижня закупівлю свиней у Центрі переважно здійснювали по 70-72 грн/кг, на Заході ціни коливалися в межах 68-70 грн/кг. Найбільший ціновий діапазон спостерігався у східних регіонах — від 68 до 72 грн/кг. Середньозважена ринкова позначка змістилася на 3,9% проти попереднього тижня та склала 69,42 грн/кг.

Причиною вагомої розбіжності цін у східних областях є обмеженість пропозиції свиней забійних кондицій, що підтримує ціни на підвищеному рівні, тоді як нижній поріг цін відображає зміну споживчої активності через посилення міграції населення із посиленням військової агресії. Крім цього, як і в решті областей, істотні складнощі для реалізації свинини створюють часті повітряні тривоги та віялові відключення електропостачання. За свідченнями м’ясопереробників, роздрібна торгівля охолодженим м’ясом з тижневих замовлень переорієнтувалася на 2-3 денні обсяги закупівлі, а вимушені «паузи» в роботі істотно ускладнюють формування та дотримання графіків поставок.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Узнать подробнее
Бізнес має говорити не лише про компенсацію завданих агресором збитків, а й про компенсацію заподіяної шкоди — юрист
20-июня-2022

Бізнес має говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, а й про компенсацію всієї завданої шкоди, вважає засновник юридичної фірми «Конкор» Геннадій Борисичев, пише Інтерфакс.

«Звертаємо увагу, що збитки є лише частиною такого поняття як шкода, зокрема, шкода, заподіяна російською агресією. Шкода включає не лише прямі збитки, а й додаткові витрати, недоотриманий прибуток, також є і моральна шкода. Наприклад, для юридичної особи реально довести наявність завданої моральної шкоди, зокрема, внаслідок втрати немайнових активів, гудвілу та інших», — сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Юрист зазначив, що для кожного з цих видів збитків є свої особливості фіксації — збору доказів про наявність факту збитку та його розміру. При цьому важливо чітко встановити всі види завданих збитків та довести і сам факт наявності збитків, і їх розмір.

«Важливо розглядати та доводити всі компоненти завданих збитків комплексно, тобто у взаємозв'язку. Помилкою є розбивати фіксацію та оцінку розмірів збитків за окремими об'єктами одного бізнесу, яким завдано збитків, оскільки бізнес (підприємство) є майновим комплексом, і включає в себе і майнові, і немайнові активи», — сказав він.

Борисичев звернув увагу, що під час оцінки збитків необхідно дотримуватися закріпленої постанови уряду № 326 від 20 березня, якою встановлено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації.

Крім того, Борисичев зазначив, що необхідність вірної правової кваліфікації дій, унаслідок яких було завдано збитків, вплине на перспективи відшкодування.

«Війна — це не „подія“, як стихійне лихо або аварія, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, завдана бізнесу, якраз належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на здобуття статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків. Такий спосіб фіксації збитків під час оцінки доказів і в Україні, і в іноземних юрисдикціях матиме певні переваги і дає змогу залучити державу на бік потерпілого», — пояснив юрист.

Борисичев звернув увагу, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній. При цьому важливим моментом є відсутність механізму виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ.

«Ця проблема є ектраординарною і ще ніде у світі не вирішена, вона потребує напрацювання практики правозастосування. В українських судах є позитивний досвід за позовами проти РФ, є позитивний досвід в арбітражах, але досі не було враховано важливий нюанс — механізм виконання таких рішень», — сказав він.

Борисичев уточнив, що раніше юрфірма «Конкор» виборола право на статус потерпілого внаслідок російської агресії ще за декілька років до початку другого гарячого етапу війни з 24 лютого.

«Наразі наші розробки та досвід у цій сфері стали актуальними та безпрецедентними», — сказав він.

Юрист зазначив, що серед іноземних юрисдикцій найперспективнішими для відновлення порушених прав потерпілих від війни є юрисдикції Великої Британії, США та Канади.

Він повідомив, що юрфірма спрямує зусилля на розробку та впровадження правового механізму в українських судах.

Борисичев зазначив, що наразі актуальними питаннями є ухвалення в Україні закону про відшкодування збитків потерпілим внаслідок російської агресії та створення загального доступного механізму для всіх категорій потерпілих в Україні для набуття статусу потерпілих та відшкодування збитків.

agravery.com

Узнать подробнее
Минагрополитики и НТУУ подписали меморандум о сотрудничестве в сфере цифровой трансформации
17-авг-2021

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины и Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» подписали меморандум о сотрудничестве в сфере цифровой трансформации. Меморандум подписали во время Х Фестиваля инновационных проектов «Sikorsky Challenge 2021: Украина и Мир».

Об этом сообщает пресс-служба Минагрополитики.

«Современный АПК — многофункциональный сектор, развивается очень мощно в сторону технологий. Здесь гармонично сосуществуют и привычные инструменты с 18−19 века, и дроны для опрыскивания, которыми управляешь со смартфона», — рассказывает Тарас Клюв, заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации.

В министерстве отмечают, что сейчас в Украине есть большой запрос на цифровизацию в агросекторе. Первое — это создание цифровых двойников сельхозпредприятий и бизнес-процессов, визуальных аналитических систем геопространственных модулей с использованием искусственного интеллекта для планирования, анализа, прогнозирования решений на основе синтеза данных с полей, локальных метеостанций, спутниковых данных и рыночной аналитики.

«Переход к „умным фермам“ обеспечит движение в направлении от точного земледелия до полностью автоматизированных систем управления на основе больших данных. Следующий этап — создание инновационных экосистем, где передовые новые разработки могут быть подхваченными финансовыми институтами, банками, ведущими компаниями», — добавляет заместитель министра.

По его словам, фермеры могут чувствовать себя комфортно с поставщиками, с подрядчиками, с инфраструктурой, логистикой, контролирующими органами, государством. Такие экосистемы уже развиваются. В Украине создают платформу ДАР, единую цифровую платформу взаимодействия государства и агробизнеса.

«Для государства важно прослеживаемость продукции — цепочка от поля к столу. Применение технологий блокчейн для поставок, цифровых паспортов продуктов, введение новых параметров качества продуктов, для отображения чистоты и естественности продуктов. Развитие технологий уже сегодня позволяет роботизации агропроцеса, с одной стороны — замена ручного труда, с другой — возможности для креативных индустрий (программирование, инжиниринг, материаловедения) развиваться», — добавил Клюв.

Подчеркнем, ежегодно на конкурс Sikorsky Challenge поступает около 200 инновационных стартап-проектов. В этом году юбилейный фестиваль отличился рекордным количеством заявок — 320 желающих принять участие.

В финал были отобраны 130 стартап-проектов и научно-технических разработок по шести направлениям:

  • оборона и безопасность;
  • промышленный хайтек и космос;
  • зеленая энергетика, водородная экономика, экология;
  • биомедицинская инженерия и здоровья человека;
  • аграрная инженерия
  • информационные технологии, цифровая страна, кибербезопасность.
  • Итак, победителями в номинации «Аграрная инженерия» стали следующие проекты:
  • Лучшая бизнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органический стимулятор роста для растений из водорослей Азовского моря»;
  • Лучшая идея — проект «Автоматизированный лазерный облучатель для инкубации яйца птицы Poultry»;
  • Лучше стартап-решение проблем клиента — проект «Производство гуминовых-органо-минеральных удобрений нового поколения»;
  • Лучшее технологическое решение стартапа — проект «Информационно-телекоммуникационная система мониторинга и управления орошением IPoliv.

Узнать подробнее
Микотоксины ухудшили качество комбикормов в Европе в 2021 году
14-янв-2022

Экстремальные погодные условия в Европе в 2021 году стали причиной повышения среднего уровня микотоксинов в кормовых культурах, отмечается в исследовании компании Alltech, проведенном совместно с SGS.

Для анализа было взято чуть менее 1200 образцов ячменя, пшеницы, кукурузы, кукурузного силоса, травяного силоса, сенажа из люцерны, тритикале и цельнозернового силоса. Образцы собирали на территории России, Испании, Дании, Венгрии, Румынии, Германии, Нидерландах, Великобритании, Ирландии, Болгарии, Чехии, Литве, Латвии, Греции, Беларуси, Хорватии, Сербии, Словакии и Украине.

Было установлено, что 98,5% образцов содержали как минимум один микотоксин и 86,1% содержали два или более микотоксинов. Из более чем 600 проанализированных образцов кукурузы 24% содержали афлатоксины, что значительно выше, чем в 2020 году.

Сильная засуха в Центральной и Восточной Европе была названа вероятной причиной высокого уровня афлатоксина в образцах кукурузы в этом регионе. В ряде протестированных образцов содержание микотоксинов превысило нормативные уровни, что несло с собой прямой риск для домашнего скота, и вызывает опасения за качество мясомолочной продукции.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок