Украина перескочила в ТОП-10 по инвестиционной привлекательности «зеленой» энергетики

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Китайские компании начала сокращать использование сои в комбикормах в рамках директивы, изданной министерством сельского хозяйства страны в марте 2021 года.

Так, по данным местной газеты Global Times, например, в текущем году компания New Hope Liuhe уменьшила использование соевого шрота в комбикормах примерно на 2%. Компания ранее уже добилась серьезного снижения доли сои в комбикормах - до 12,5% в 2020 году по сравнению с 13,2% в 2019 году.

Аналогичным образом крупнейший производитель свинины в Китае Muyuan Foods ранее сообщил, что значительно сократил использование белковых компонентов в комбикормах главным образом за счет снижения доли соевого шрота. По данным Nasdaq.com , в прошлом году компания снизила долю соевого шрота в рационе свиней до 9,8%. При этом средний показатель в отрасли все еще значительно выше.

Ранее президент Muyuan Foods подсчитал, что если вся отрасль сократит долю соевого шрота в комбикормах до 9,8%, то потребность Китая в импортной сое сократится на 20 млн т в год.

По материалам AllAboutFeed

Украинским экспортерам стоит объединяться и представлять Украину на международных событиях под единым экспортным брендом. Это не только формирует положительный имидж страны на мировой арене, но и вызывает больше доверия к самим поставщикам.

С таким призывом во время практического семинара «Составляющие успешного экспорта: планирование, эффективные каналы продаж и PR» выступила Анастасия Крылова, специалист ГУ «Офис по продвижению экспорта».

«Мы подчеркиваем это на всех своих мероприятиях! Мы призываем компаний-экспортеров объединяться и представлять Украину на событиях единой командой под единым брендом за рубежом. Для этого „Офисом по продвижению экспорта“ уже разработан этот бренд, который впервые был представлен на China International Import EXPO 2018, одной из крупнейших мировых выставок, а впоследствии и на нескольких других крупных международных событиях. И когда вы выходите на экспорт мы очень просим вас отображать эту символику, чтобы Украина воспринималась как единый бренд, представленный в едином формате», — отмечает Анастасия Крылова.

Специалист отмечает, что эта символика может быть представлена ​​как в оригинальном виде, так и несколько стилизованной в зависимости от мероприятия и страны его проведения. Но при этом она подчеркивает, что работа под единым брендом повышает и ответственность экспортеров за свою продукцию и манеру ведения бизнеса. Ведь каждый из них воспринимается как непосредственное лицо всей страны и ошибки или недостатки с их стороны могут негативно отразиться на имидже Украины в целом.

ukrainefood

Группа европейских компаний презентовала масштабный проект, который предполагает строительство 100 заводов по производству насекомых для использования в комбикормах к 2024 году и еще 100 заводов к 2027 году.

Данный проект будет реализован компаниями  Christof Industries и AgriProtein. По мнению его представителей, строительство такого количества заводов серьезно изменит мировой комбикормовой рынок, сделав муку из насекомых одним из ключевых компонентов рациона птицы, объектов аквакультуры, а также животных.

Инвестиции и предполагаемая мощность заводов в каждом конкретном случае будет разной, в зависимости от потребностей рынка и ряда других факторов. Проект охватывает Азию, Ближний Восток, Европу и Америку.

 По материалам All About Feed