Ученые обнаружили, что чесалка также важна коровам, как еда

10-авг-2018

Исследователи Университета Британской Колумбии опубликовали научную работу, в которой утверждается, что коровам также важно иметь чесалку, как и доступ к свежей еде.

Профессор Марина Вон Кейзеллинг, один из шести соавторов исследования в рамках программы здоровья животных, прокомментировала результаты научного труда. По ее словам, когда коровы пасутся на лугах, они всегда чешутся о деревья, в коровниках не у всех животных установлены чесалки, это заставляет их стрессовать.

Чесалка, по словам профессора, должна напоминать элемент мойки для автомобилей. Когда животное подходит к ней, она включается и чешет корове спину. Авторы исследования определили, что коровы любят чесаться по семь минут в день. В ходе испытаний коровам предлагалось подойти к чесалке, преодолев сложный барьер. С таким же рвением они готовы идти только за едой.

Кейзеллинг сравнила желание коров пользоваться чесалкой с ощущением, когда у человека зудит спина, но он не может достать рукой до нужного места. «Такое может сводить ее с ума, это серьезно влияет на ее эмоции», — сказала Марина. По ее словам, чесалка должна быть обязательной частью любого стандартного коровника. Эксперт не смогла ответить на вопрос, вырастут ли надои на ферме с чесалкой, но уверила, что эмоциональное состояние коров будет более стабильным.

missioncityrecord

Читайте также:
США могут начать использовать коноплю в комбикормах
07-нояб-2019

Министерство сельского хозяйства США анонсировало начало программы производства технической конопли в стране, которая потенциально может быть использована, в том числе в составе комбикормов для продуктивных животных.

Техническая конопля включает в себя сорта, содержащие менее 0.3% дельта-9 тетрагидроканнабинола – соединения, обладающего наркотическим эффектом.  Техническая конопля не пригодна для изготовления наркотиков, однако обладает рядом полезных свойств, которые могут применяться, в том числе производителями комбикормов.

Вместе с тем, на сегодняшний день конопля не является легальным кормовым компонентом в США. AAFCO объявило о том, что с запуском программы оно начинает сбор научных данных касательно потенциала использования конопли в кормлении животных. В будущем эти научные данные могут оправдать включение конопли в состав рациона  продуктивных животных.

По материалам Feed Navigator

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире с 1 по 7 июля 2017 г.
13-июля-2017

В первую неделю июля 2017 года страны сообщили во Всемирную организацию здравоохранения животных (МЭБ) о 63 очагах болезней.

За прошедший период Россия сообщила в МЭБ о четырех очагах нодулярного дерматита в Саратовской области.

Кроме того, нотифицировано два очага африканской чумы свиней во Владимирской области.

Африканская чума свиней зарегистрирована в Чешской Республике (9 очагов), Польше (25) и Украине (1). Ветеринарные службы Того (1), Демократической Республики Конго (9), Тайваня (6), и Франции (1) уведомили о вспышках высокопатогенного гриппа птиц.

В Нидерландах впервые выявлено заболевание лошади инфекционной анемией в провинции Утрехт (UTRECHT). На четырех фермах в Аргентине выявлен трипаносомоз у крупного рогатого скота.

Специалисты Информационно-аналитического центра при ФГБУ «ВНИИЗЖ» продолжают следить за развитием эпизоотической ситуации в мире среди животных. С более подробной информацией можно познакомиться на сайте Россельхознадзора в разделе «Эпизоотическая ситуация», «Сообщения ИАЦ»

 http://www.fsvps.ru/fsvps/iac/messages/.

Источник: Агро Перспектива

Узнать подробнее
Госпродпотребслужба переходит на новый вебпортал
14-июля-2020

С 20 июля 2020 Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей вводит в эксплуатацию новый вебпортал, который уже доступен по ссылке https://dpss.gov.ua/.

Об этом говорится на сайте ведомства.

В связи с переходом на другую площадку, сопровождение веб-сайта Госпродпотребслужбы, зарегистрированного по адресу http://www.consumer.gov.ua/, с 1 сентября 2020 будет прекращено.

Переход на современный вебресурс обусловлен потребностями времени, необходимостью углубления и совершенствования сотрудничества с общественностью, а также обеспечением прозрачности и открытости деятельности Госпродпотребслужбы.

Данный ресурс Госпродпотребслужбы является официальным источником для обнародования информации в сети Интернет о своей деятельности.

Новый вебпортал Госпродпотребслужбы имеет современный дизайн и более удобный и доступный функционал на украинском и английском языках, а также обеспечивает доступность для пользователей с нарушеным зрением.

Структура вебпортал учитывает требования и нужды:

  • общественности;
  • субъектов хозяйствования согласно направлениям деятельности Госпродпотребслужбы;
  • нормативно-правового и методического обеспечения;
  • международных стандартов и актуальных вопросов в соответствии с направлениями деятельности и тому подобное.

По случаю введения в эксплуатацию нового вебпортал т. в. о. председателя Госпродпотребслужбы Ольга Шевченко отметила, что Служба «продолжает создавать дополнительные современные информационные инструменты для улучшения координации и сотрудничества власти с общественностью и бизнес-средой, поскольку это является главным залогом успешной реализации государственной политики в соответствии с направлениями деятельности Госпродпотребслужбы».

Заметим, что создание нового вебпортал реализовано благодаря предоставлению соответствующего инструментария Госпродпотребслужбы Кабинетом Министров Украины и Министерством цифровой трансформации в рамках проекта «Сайты органов государственной власти».

«Мы считаем, что таких проектов должно стать гораздо больше и призываем каждого присоединиться к Цифровой развития Украины, используя современные сервисы, программы, услуги, технологии, которые имеют целью создания комфортных условий для каждого потребителя», — говориться в сообщении.

Узнать подробнее
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-июня-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок