Ученые НААН разработали первые отечественные тест-системы для выявления АЧС

В Польше АЧС привела к ужесточению оборота свинины, сообщает GreenFront.

Так, фермеры обязаны проводить дополнительные исследования на вирус и своевременно информировать ветеринарную инспекцию о текущей ситуации с поголовьем. Однако, следование бюрократическим процедурам не всегда спасает свиноводов от наказания — люди жалуются на несправедливые штрафы. С другой стороны, та же бюрократия тормозит с выплатой компенсаций.

С точки зрения польских властей, для противодействия распространению эпидемии необходимость регистрации и идентификации свиней очевидна. В этой связи Агентство реструктуризации и модернизации сельского хозяйства страны разработало единую информационную систему, куда должны поступать сведения от свиноводов. Однако, недавно появились заявления фермеров, которые указывали, что их незаслуженно наказывают за задержки в сообщениях об изменении статуса животных, несмотря на действия в соответствии с правилами Агентства.

Штрафуя фермеров за нарушения с одной стороны, с другой стороны польские власти не спешат выплачивать компенсации, обещанные свиноводам из карантинных зон. Напомним, производители из этих зон могут продавать свиней только на определенные мясокомбинаты и по цене ниже рыночной. Разницу должно было оперативно компенсировать Агентство сельскохозяйственного рынка, но многие фермеры продали свиней недели и даже месяцы назад, но не получили на счета ни гроша.

«До сегодняшнего дня мы не получили никаких доплат. Когда и сколько мы получим, неизвестно, — говорит свиновод из Люблинского воеводства. — Продажа по цене ниже рынка означает для нас меньший заработок, а выровнять разницу должны компенсации. Я сейчас теряю около 120 тыс. злотых. Мы становимся неблагонадежными для клиентов и банков».

Сами польские банки также непрерывно мониторят ситуацию с влиянием АЧС на рынок. По мнению Мариуша Дзивульского, эксперта по анализу агропродовольственного рынка банка PKO Bank Polski, одной из угроз национального сектора производства свинины является риск распространения АЧС по территории страны. Хотя с августа прошлого года не было новых случаев АЧС в фермерских хозяйствах, динамика появления новых случаев АЧС у кабанов значительна.

PigUA.info

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

22 липня прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об'єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України „Про карантин рослин“, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів)».

Постанова розроблена на виконання Закону України від 12.05.2022 № 2246-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» щодо вдосконалення фітосанітарних заходів при переміщенні Україною та експорті сільськогосподарської продукції рослинного походження.

Постановою передбачено приведення у відповідність до вимог вищезазначеного Закону діючих процедур в частині:

1) оформлення карантинного сертифіката щодо зменшення випадків, коли такий сертифікат є обов’язковим при переміщенні Україною сільськогосподарської продукції рослинного походження та насіння. Зокрема, скасовано вимогу оформлення карантинного сертифіката при переміщенні вантажів з імпортованим насінням; карантинний сертифікат є обов'язковим виключно у разі вивезення рослинної продукції з карантинної зони та за умови, що така продукція може поширювати карантинний організм, щодо якого запроваджено карантинний режим.

2) спрощення процедури переоформлення фітосанітарного сертифіката, необхідного при експорті с/г продукції рослинного походження, а саме:

для переоформлення зазначених сертифікатів висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) потрібен не завжди, а лише у разі зміни країни призначення вантажу, за умови, якщо фітосанітарні заходи такої країни вимагають відсутність шкідливих організмів, на наявність яких фітосанітарна експертиза (аналізи) не проводилась;

на сьогодні висновок фітосанітарної експертизи потрібен у 100% при оформленні фітосанітарного сертифіката;

3) оформлення фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт в електронній формі, а не виключно у паперовій формі, як це є на сьогодні.

Отже, прийняті зміни сприятимуть спрощенню оформлення документів, необхідних не тільки для експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження, а й для переміщення територією України такої продукції.

minagro.gov.ua

Украина занимает 22-е место в рейтинге мировых производителей молока и имеет все шансы нарастить свою долю в структуре мирового экспорта через прогнозируемый дефицит сырья.

Об этом сообщает Ассоциация производителей молока, ссылаясь на данные IFCN.

«Ожидается, что сегодняшние самые крупные регионы-экспортеры смогут к 2040 году увеличить поставки молока только на 36 млн т, при необходимости до 45 млн т. То есть прогнозируемый дефицит молока составит 9 млн. т, который нужно будет закрыть. Именно эти глобальные потребности мирового молочного рынка могут обеспечить Украине значительно выше уровень экспортной способности, а украинским производителям получить возможность нарастить экспорт», — отметили аналитики АВМ.

Сейчас Украина имеет третье место в мире по экспорту казеина, пятое — по экспорту масла, восьмое — сухого обезжиренного молока. Также Украина — это второй крупнейший поставщик масла в ЕС после Новой Зеландии.

«Несмотря на прогнозируемый дефицит на глобальном рынке мировое производство молока будет расти. Так, к 2040 году оно составит 1282 млн т, что на 45% больше по сравнению с 2018 годом. В то же время количество поголовья увеличится лишь на 14%, до 427 млн ​​гл. Ожидается, что в росте производства не последнюю роль будет играть повышение уровня технологичности, что сократит количество самих ферм на 17% — до 99 млн, однако обусловит повышение количества коров на ферме на 37%, до 4,3 гол. Надои вырастут на 27% — с 2,3 до 2,9 т в год», — прогнозируют в профильной ассоциации.

Как отмечается в сообщении, около 70% из 1282 млн т молока, которое будет производиться в мире, будет поступать на переработку, которая увеличится на 388 млн т. В среднем ее ежегодный рост составит 2,6%. Вместе с тем, до 2024 года 83% молока будет потребляться по месту его производства, хотя и поставки на внешние рынки увеличатся на 17%.

По данным аналитиков IFCN, мировое потребление молочных продуктов до 2040 года вырастет на 20% и составит около 140 кг на душу населения

milkua.info