Сьогодення та майбутнє торгівлі живими свинями в ЄС

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua

Еще одно украинское предприятие по производству молокопродуктов получило право экспорта продукции на рынок Европейского Союза.

Теперь в страны Европейского Союза имеют право экспорта 287 украинских предприятий, в том числе 107 производителей пищевых продуктов, в частности, производители мяса птицы, рыбы, меда, яиц, молока и молочных продуктов. Также в Евросоюз могут экспортировать 180 предприятий-производителей непищевых продуктов животного происхождения, таких как пухо-перьевая сырье, шкуры, корма для непродуктивных животных, субпродукты непищевые, племенной материал, другие непищевые продукты животного происхождения.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.