РФ: в рамках борьбы с АЧС будут уничтожены порядка 5-7-ми тыс. диких кабанов

25-мая-2017

Правительство дало региональным властям субъектов центральной части страны поручение снизить популяцию диких кабанов таким образом, чтобы одно животное встречалось не чаще, чем на 4 тыс. га. Это делается для предотвращения эпидемии африканской чумы свиней, прогноз по распространению которой пока остается неблагоприятным. По приблизительным оценкам, должны быть уничтожены порядка 4,8-7,2 тыс. кабанов.

Вице-премьер Аркадий Дворкович дал поручение снизить численность популяции дикого кабана в 24 регионах центральной России до показателя 0,25 особи на 1 тыс. га (или одного кабана на 4 тыс. га). Об этом говорится в протоколе заседания правительственной комиссии по предупреждению распространения и ликвидации африканской чумы свиней (АЧС) на территории РФ от 18 апреля 2017 года, с которым ознакомились «Известия». Исполнителями поручения указаны Минприроды, Росприроднадзор, Россельхознадзор и органы исполнительной власти субъектов. Уничтожать кабанов планируют на территории Калининградской, Московской, Тверской, Рязанской, Владимирской, Воронежской, Курской, Тульской, Калужской, Смоленской, Тамбовской, Брянской, Орловской, Липецкой, Ивановской, Саратовской, Самарской, Пензенской, Псковской, Новгородской, Волгоградской областей, Краснодарской края и Республик Чувашская и Крым.

Член комиссии, руководитель исполнительного комитета Национальной мясной ассоциации Сергей Юшин пояснил «Известиям», что способ сокращения популяции животных будут определять региональные власти. На данный момент известны три: прикорм с отравой, ловля в ловушки и отстрел.

— Затем туши должны быть правильно утилизированы, ведь даже мертвое животное может быть очагом заражения, — отметил Сергей Юшин.

Снижение численности кабанов до 0,25 особи на 1 тыс. га, о котором говорится в поручении Аркадия Дворковича, также предусмотрено «Планом действий по предотвращению заноса на территорию РФ африканской чумы свиней и ее распространения на территории РФ», утвержденном правительством 30 сентября прошлого года. В документе говорится о необходимости сократить популяцию животных только в 20 регионах. Сроком исполнения мероприятия указано 1 июня этого года, далее — ежегодно.

В Минприроды и Росприроднадзоре не смогли сообщить, какое количество кабанов должно быть уничтожено и какова плотность расселения животных в регионах центральной России сейчас.

Собеседник в одном из региональных правительств предположил, что могут быть уничтожены порядка 200-300 кабанов в каждом регионе. По данным Росстата за 2015 год, всего в России 309 тыс. диких кабанов.

По словам зоолога и охотоведа Михаила Кречмара, наиболее популярный способ сокращения численности диких кабанов — отстрел.

— В плане борьбы с распространением африканской чумы свиней мероприятие это довольно бессмысленное. У вируса очень короткий срок развития — 10-12 часов. И кабан, который заболевает, просто ложится, отлеживается эти часы и умирает. Если же заниматься депопуляцией с помощью отлова, кабаны начинают бегать, и таким образом вирус только лучше распространяется, — утверждает он.

В октябре прошлого года Минприроды представляло доклад об уничтожении диких кабанов властями субъектов РФ в рамках борьбы с АЧС. В документе было сказано, что наибольшее снижение численности животных за сентябрь достигнуто в неблагополучных с точки зрения распространения АЧС Саратовской, Новгородской и Ярославской областях — уничтожены 404, 242 и 128 особей соответственно. Среди сопредельных с неблагополучными регионами субъектов больше всего диких кабанов уничтожили в Ленинградской (293), Вологодской (230), Тверской (185), Пензенской (165) и Костромской (128) областях.

Согласно докладу «Эпизоотическая ситуация в РФ за 2016 год» Информационно-аналитического центра Россельхознадзора, в прошлом году было выявлено 298 вспышек АЧС, из них 76 — в дикой фауне. В докладе того же центра «Основные эпизоотические угрозы, риски, прогнозы на 2017 год» сказано, что от заболевания АЧС «по-прежнему не защищен ни один свиноводческий компартмент РФ».

izvestia

Читайте также:
Мясо птицы составляет 80% от общего экспорта мяса из Украины
19-мар-2018

За 2 месяца 2018 Украинский хозяйствами произведено 388 тыс. тонн мяса всех видов, что на 0,2% выше показателя соответствующего периода 2017 года.

Об этом сообщает пресс-служба Экономического дискуссионного клуба.

Незначительный прирост, как и в предыдущем месяце, обеспечено за счет отрасли птицеводства, где производство выросло на 4,8%. Зато в производстве свинины и говядины произошло падение на 5,0% и 3,2% соответственно.

Экспорт мяса и мясопродуктов в январе-феврале с. г. составил 54 тыс. тонн (+ 30% к аналогичному периоду 2017 года), импорт - 41 тыс. тонн (+ 41%).

Первенство в отечественном мясном экспорте традиционно остается за мясом птицы, доля которого в общем объеме вывоза превышает 80%. В натуральном измерении за 2 месяца этого года импортировано 44 тыс. тонн мяса птицы, что на 40% больше, чем годом ранее. Наибольшие объемы поставок отечественной птицы в январе-феврале текущего года осуществлены на рынки Нидерландов, Ираке, Словакии.

В мясном импорте ведущие позиции занимают: мясо птицы (50% от общего объема), сало (31%) и свинина (14%). Импортная продукция поступает на внутренний рынок, в основном, из стран ЕС (Польши, Германии и Венгрии). Доля импорта во внутреннем продовольственном потреблении мяса составила 11%.

По балансовым расчетам, в январе-феврале текущего года наполняемость внутреннего рынка мясом и мясопродуктами находилась практически на прошлогоднем уровне.

Расчетное среднедушевое потребление населением мяса и мясопродуктов за 2 месяца этого года составил 8,8 килограммов на человека.

Напомним, Украина в январе-феврале 2018 экспортировала 44,45 тыс. тонн мяса птицы и субпродуктов, что на 40,1% больше, чем за аналогичный период 2017 года.

agravery

Узнать подробнее
Аграрії не втрачають статус платника ЄП4 при зменшенні внаслідок війни частки с.-г. виробництва нижче 75% , — експерти ВАР
21-июня-2022

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували питання: чи повинен сільськогосподарський (далі — с/г) товаровиробник 4-ої групи єдиного податку (далі — ЄП) у якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік (2022) становить менше ніж 75 відсотків перейти на загальну систему оподаткування з 2023 року?

С/г товаровиробник 4-ої групи ЄП, у якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік (2022) становить менше ніж 75 відсотків у 2023 році, може залишитися платником єдиного податку відповідно до абзацу другого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України за умови отримання рішення обласної ради за місцезнаходженням такого товаровиробника про наявність обставин непереборної сили саме в їх регіоні і перебування його у переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Таке рішення обласної ради може бути видано на підставі листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0−7.1, яким визнано дію в Україні обставин непереборної сили.

«На підставі діючих норм податкового кодексу, с/г виробники не втрачають статус платника ЄП4 при зменшенні частки с/г виробництва нижче 75%, якщо таке зменшення частки с/г виробництво сталося внаслідок обставин непереборної сили. В даному випадку обставиною непереборної сили для всієї території України є військова агресія рф та бойові дії. Це підтверджується загальним листом Торгово-промислової плати України, який вона видала 28 лютого поточного року. Обласна рада повинна прийняти рішення про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин. С/г виробники, які включені до такого переліку, далі повинні подати до податкової це рішення разом із декларацією, щоб підтвердити свій статус платника ЄП4», — коментує Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади

Довідка. Для отримання рішення обласної ради про дію обставин непереборної сили або для підсилення позиції товаровиробника може виникнути необхідність в додатковому отриманні індивідуального сертифіката про дію обставин непереборної сили на конкретного суб'єкта господарювання, що унеможливило виконання конкретних вимог законодавства, який видається відповідною регіональною Торгово-промисловою палатою України (далі — ТПП).

ПОВНИЙ АНАЛІЗ:

  1. Відповідно до пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України до четвертої групи платників ЄП відносяться с/г товаровиробники — юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий(звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України с/г товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа — підприємець, яка займається виробництвом с/г продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає, що частка с/г товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу — питома вага доходу с/г товаровиробника, отриманого від реалізації с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Згідно абзацу першого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України у разі коли у податковому (звітному) році частка с/г товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, с/г товаровиробник — юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Таким чином, с/г товаровиробники 4-ої групи ЄП, у яких частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не буде дорівнювати або перевищувати 75 відсотків, будуть змушені перейти на сплату податків на загальних підставах починаючи з наступного податкового (звітного) року.

  1. Однак, відповідно до абзацу другого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому(звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Таким чином, для збереження с/г товаровиробником статусу платника ЄП 4-ої групи за підсумками 2022 року, такий товаровиробник має отримати рішення відповідної обласної ради про наявність обставин непереборної сили та бути включеним такою радою у перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

  1. Згідно ч. 2 ст. 14−1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами(обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан який на даний момент діє до 23.08.2022 відповідно до указу Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України від № 2263-IX від 22.05.2022.

Встановлення факту дії обставин непереборної сили здійснюється ТПП та її регіональними органами відповідно до ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі відповідних індивідуальних сертифікатів для конкретного суб'єкта господарювання під конкретну обставину.

За звичайних обставин на підставі таких сертифікатів відповідна обласна рада і приймає рішення про включення платника податків до переліку суб'єктів господарювання щодо яких мали місце обставини непереборної сили.

Однак, в даному випадку Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з метою надати можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0−7.1, ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Враховуючи це ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов'язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, на наше переконання на даний момент, враховуючи введення воєнного стану та перебування всієї країни в стані війни з Російською Федерацією, на території України діють обставини непереборної сили (форс-мажорні), які дають право сільськогосподарським товаровиробникам не застосовувати положення абзацу першого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України у наступному податковому (звітному) році, а саме у 2023.

  1. 4. Водночас, відповідно до вимог абзацу другого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України для підтвердження статусу платника єдиного податку у 2023 році такі товаровиробники мають отримати рішення відповідної обласної ради за їх місцезнаходженням про наявність обставин непереборної сили саме в їх регіоні та входити в перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин. Таке рішення приймається на сесії відповідної ради.

Враховуючи викладене у п. 3, на наше переконання с/г товаровиробники мають право отримати відповідне рішення обласної ради на підставі листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0−7.1, без необхідності звернення за отриманням індивідуальних сертифікатів.

Для отримання такого рішення товаровиробнику варто надати відповідній раді документи, що підтверджують:

— розмір власного сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 та за 2022 роки (для порівняння);

— наслідки дії обставин непереборної сили на даного виробника (акти відсутності доступу до полів, знищення/пошкодження техніки, перебування працівників на військовій службі, тощо).

  1. Водночас, може виникнути така ситуація, коли відповідна обласна рада буде тим не менше вимагати надання індивідуальних сертифікатів.

У такому випадку для підсилення своєї позиції та виключення будь-яких сумнівів згідно розпорядження ТПП України від 25.02.2022 № 3 товаровиробник не позбавлений можливості звернутися до відповідної регіональної ТПП за отриманням індивідуального сертифікату про дію щодо нього обставин непереборної сили по конкретному зобов’язанню
(п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5)).

З цією метою товаровиробник подає до регіональної ТПП:

1) заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до Регламенту) за підписом керівника в якій зазначає:

— які саме зобов'язання за законом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

самі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з доказами їх виникнення і терміном дії;

для зв’язку, електронна адреса, спосіб отримання Сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною поштою тощо).

2) документи, що підтверджують дію форс-мажорних обставин саме по відношенню до конкретного товаровиробника, зокрема це можуть бути складені акти по підприємству про неможливість використання (відсутність доступу) до певної території (полів) у зв’язку з їх окупацією, замінуванням, тощо (в такому випадку додатково варто отримати підтверджуючі документи у відповідної обласної військової адміністрації), перебуванням працівників на службі в ЗСУ, пошкодження/знищення техніки, неможливість продажу продукції, тощо.

3) копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг ТПП за встановленим тарифом.

4) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

5) копію законодавства/нормативного акту або витяг із нього, у яких передбачено невиконаний обов’язок (зобов'язання).

6) пропозицію акта наданих послуг за підписом керівника та відбитком печатки суб'єкта господарювання у двох примірниках за встановленою формою, розміщеною на Інтернет сторінці ТПП України/регіональної ТПП.

7) копію наказу про призначення керівника, у випадку отримання ним сертифіката та примірника акта наданих послуг.

8) оригінал доручення на отримання сертифіката та примірника акта наданих послуг, у випадку їх отримання представником заявника;

9) поштовий конверт формату А-4 зі зворотньою адресою при простому відправленні поштою та вклеєними марками на відповідну суму, згідно тарифів Укрпошти для відправлення сертифіката та примірника акта наданих послуг по Україні.

uacouncil.org

 

Узнать подробнее
Из Украины экспортировали 21 млн т зерна нового урожая
30-нояб-2020

По состоянию на 27 ноября с начала 2020/21 из Украины экспортировано 21 млн т зерновых культур, что на 2,6 млн т меньше, чем за аналогичный период прошлого МГ.

В частности, на внешние рынки поставлено: пшеницы — 11,8 млн т; ячменя — 3,7 млн т; жита — 1,7 млн т; кукурузы — 5,1 млн т. Из Украины также было экспортировано муки пшеничной и других культур — 68,8 тыс., то, что на 81,9 тыс. т меньше, чем за соответствующий период прошлого МГ.

agravery.com

Узнать подробнее
Кения опубликовала требования к импорту мяса и молока
12-апр-2019

Кения обнародовала требования по ввозу мяса и мясных продуктов, молока и молочных продуктов, свиней, мелкого и крупного рогатого скота.

Об этом говорится в сообщении Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов защиты потребителей.

«Импортные требования касаются безопасности продукции для здоровья человека (обработки продукции, температурный режим, маркировка и упаковка и т. п.) и подтверждение безопасности для здоровья животных (требования по мерам предупреждения заразных и опасных для здоровья животных болезней)», — говорится в сообщении.

Как отмечают в Госпродпотребслужбе, указанный материал является полезным для украинских производителей мяса и мясных продуктов, молока и молочных продуктов, владельцев хозяйств по разведению свиней, МРС и КРС, заинтересованных в экспорте в Кению.

С требованиями можно ознакомиться по ссылке.

milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок