Посівна кампанія в Україні завершена на 99%

В Украине хозяйства, которые занимаются производством мяса птицы и яиц, из-за снижения цен на 12-15% рискуют не выйти даже на нулевую рентабельность.

Такое заявление 2 ноября в ходе онлайн-конференции Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины с представителями аграрных ассоциаций сделал и.о. председателя аграрного комитета Александр Бакуменко.

«Ситуация очень серьезная. В Украине и так за последние 1,5 года птицеводческие хозяйства были убыточными, а снижение цен в данный момент еще более усугубит ситуацию», - отметил А. Бакуменко.

Кроме того, добавил он, данные хозяйства не смогут поднять цены хотя бы настолько, чтобы обеспечить себе безубыточность, потому что в Украине низкая покупательская способность, а выход на другие рынки не дает возможности для поднятия цен.

«Следующим важным аспектом для обеспечения рентабельности животноводческих хозяйств является наличие кормов. В целом птицеводам и свиноводам нужно порядка 7 млн тонн кукурузы и пшеницы. И здесь, я не хочу повторения ситуации 2003 г., когда из Украины было вывезено зерно и мы покупали потом его обратно из-за границы, но по ценам в 2 раза дороже», - подчеркнул эксперт.

Также, согласно слов А. Бакуменко, он не сторонник жестких запретов на экспорт зерна из страны, но он за профессиональные балансы предоставленные от Правительства, чтобы животноводческие хозяйства понимали, что они, как главные поставщики на рынок Украины продуктов питания, будут обеспечены необходимыми 7 млн тонн зерна.

apk-inform

IFC запускает новый проект для такого подсектора сельского хозяйства, как молочка. Об этом рассказала глава представительства Международной финансовой корпорации IFC в Украине Елена Волошина.

По информации Волошиной, IFC входит в новый для себя подсектор сельского хозяйства — молочный.

«Проект одобрен и будет представлен в целом в течение месяца. Долгие годы этот сектор страдал, поэтому сегодня приятно видеть потенциал. Ранее у этого сектора был „неприхотливый“ потребитель. Россия забирала всю продукцию, которую только могла. Теперь этот рынок для нас закрыт, а наши производители ищут новые рынки, поэтому нужны новые стандарты», — рассказала она.

По словам главы представительства IFC в Украине, сотрудничество будет налажено и с кооперативами.

«Устроим тренинги и консультации. И они будут доступны и кооперативам, и малым фермерам, и крупным производителям», — пояснила эксперт.

Напомним, что согласно новому ГОСТу в Украине должны остаться три сорта молока экстра, высший и первый. Такие требования указаны в соответствующем договоре с ЕС. В Министерстве аграрной политики и продовольствия Украины отложили введение этой нормы до 1 июля 2018 года. Ассоциация животноводов Украины предлагает еще на год разрешить продавать домашнюю молочную продукцию.

На вопрос: «Отмена третьего сорта — хорошо или плохо для Украины?», Елена Волошина ответила:

«На все можно смотреть с позиции „стакан наполовину пуст или полон“. Я — оптимист, поэтому стараюсь видеть скорее opportunity, чем lost (возможность, чем потерю)».

Agropolit.com

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»