На скільки подешевшали корми для свиней?

22-июня-2022

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»

Читайте также:
На Херсонщине турецкие инвесторы вложили в строительство комбикормового завода $3 млн
22-февр-2019

 ООО «Агропродукт-Херсон» завершает реализацию проекта с турецкими инвестициями на сумму до $3 млн. Завод планируется запустить в середине марта 2019 г., его мощность составит 50 т/ч.

Об этом сообщает пресс-служба Херсонской Херсонской областной государственной администрации.

«Агропродукт-Херсон» является субсидированной компанией международных холдингов Ozturk Group, Global Gida, Rasyonel Tarim.

Эти холдинги имеют в Турции мощности по производству комбикормов полного рациона для жвачных животных, птицеводства и производства растительных масел.

Строительство нового современного завода-комплекса компания начала в 2018 году в рамках инвестпроекта «Реконструкция цеха грануляции отрубей в производственный комплекс комбинированных кормов мощностью 50 т/ч на территории г. Херсон». На этом заводе будет создано до 70 рабочих мест. Предполагается, что среднемесячная заработная плата работников составит более 10 тыс. грн

В ходе встречи был подписан трехсторонний меморандум о сотрудничестве по реализации упомянутого проекта. Сторонами, участвующими в подписании, стали Херсонская ОГА, Херсонский горсовет и «Агропродукт-Херсон».

Справка:

ООО «Агропродукт-Херсон» с 2005 года производит отруби пшеничные гранулированные и является одним из лидеров в Херсонском регионе по экспорту этого товара. Предприятие реализует свою продукцию на международных рынках ЕС, стран Малой Азии, Ближнего Востока и Северной Африки.

Elevatorist.com

Узнать подробнее
Прогноз: Предстоящая зима для украинских молочников будет очень непростой
17-нояб-2021

Активизация мирового спроса на сливочное масло, СОМ и СЦМ, а также стремление трейдеров наращивать запасы привели к тому, что значение октябрьского индекса цен ФАО на молочную продукцию выросло на 2,6 пункта по сравнению с сентябрьским показателем.

Об этом сообщают аналитики «Инфагро».

«В целом, продовольствие в мире сейчас рекордно дорогое за последние десять лет. Но рост цен не будет продолжаться вечно. Аналитики предполагают их обвал в 2022 году. Основой причиной такого вывода является нынешнее неважное состояние китайской экономики, в результате чего страна, скорее всего, сократит импорт молокопродуктов. Следует напомнить, что именно Китай, как крупнейший в мире импортер, в последние годы задает тренды глобального ценоформирования», — говорится в сообщении.

По мнению экспертов, Украина от трендов мирового рынка сейчас зависима лишь косвенно, поскольку имеет мизерные объемы молочного экспорта. Тем не менее, глобальное подорожание сказывается на сокращении импорта в страну.

«К примеру, если еще в начале осени в Украину завозили приличные объемы европейского масла, то сейчас цена на этот товар в Украине уже заметно ниже чем в ЕС. Импорт данного товара практически прекратился. По-видимому, уменьшатся в ближайшее время и объемы закупок сыров», — прогнозируют специалисты. 

В сложившейся ситуации отечественные производители молокопродуктов, с одной стороны, получили неплохой шанс для увеличения цен. Но с другой стороны, заработать им мешают дороговизна сырья, энергоресурсов и монополия торговых сетей, объясняют в «Инфагро».

«Бороться с ритейлерами сложно, но еще кое-как можно. Рост цен на молоко сырье сейчас удается немного сдерживать. Но вот на стоимость газа и электроэнергии повлиять не получится. Поэтому предстоящая зима для отечественных молочников будет очень непростой», — подытожили аналитики. 

Узнать подробнее
Отечественные аграрии обеспечены минеральными удобрениями на 83%
04-окт-2018

Для проведения летне-осенних полевых работ 2018 года по состоянию на конец сентября сельскохозяйственные предприятия обеспечены минеральными удобрениями на 83%, из них фосфора — 90%.

Об этом говорится в отчете ГУ «Институт охраны почв».

«Для проведения летне-осенних полевых работ 2018 года сельскохозяйственными предприятиями заказано 731,9 тыс. тонн питательных веществ минеральных удобрений, в том числе азота фосфора — 194,4 тыс. тонн и калия 154,2, что составляет в среднем на 1 га посевной площади 90 кг питательных веществ минеральных удобрений, из них фосфора — 24 кг на 1 га посева», — говорится в сообщении.

По оперативным данным из регионов по состоянию на 28 сентября 2018 сельскохозяйственными предприятиями закуплено 499,5 тыс. тонн питательных веществ минеральных удобрений, из них фосфора — 147,1 тыс. тонн питательных веществ (в прошлом году было закуплено 586,7 тыс. тонн питательных веществ, из них фосфора 163,1 тыс. тонн).

Отмечается, что за последнюю неделю закуплено 42,4 тыс. тонн питательных веществ минеральных удобрений, из них фосфора 9,3 тыс. тонн (в прошлом году было закуплено 29,1 тыс. тонн питательных веществ, из них фосфора 9,5 тыс. тонн).

Учитывая переходящие остатки, общее наличие в летне-осенние полевые работы составляет 609,6 тыс. тонн питательных веществ минеральных удобрений, из них фосфора 174,9 тыс. тонн (в прошлом году было 652,7 тыс. тонн питательных веществ, из них фосфора 178,9 тыс. тонн).

milkua.info

Узнать подробнее
Україна веде перемовини з європейськими партнерами щодо фінансової допомоги аграріям
25-апр-2022

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок