Минэкономразвития будет консультироваться с фермерами по рынку земли

В мае заметно выросли объемы импорта свинины в Украину - до 3,2 тыс. тонн, что втрое больше, чем в апреле. Такая ситуация сложилась из-за роста цен на мясо свиней на внутреннем рынке, что привело к наращиванию закупок более дешевого продукта за рубежом, преимущественно в странах ЕС.

По словам главы Ассоциации «Мясной отрасли» Николая Бабенко, подорожание свинины приводит к тому, что часть украинцев замещают это мясо более дешевой курятиной. По его мнению, снизить цены на свиней убойных кондиций в Украине, а значит и сократить объемы импортной свинины на полках магазинов, можно благодаря снижению себестоимости производства свинины.

«Оценим конкурентоспособность европейской свинины на украинском рынке, а затем и украинской на европейском. При цене в ЕС на полутуши свиней 1,6 евро/кг, себестоимость импортируемой свинины в Украине составляет 58 грн./кг с НДС. При цене в Украине на живых свиней 45 грн. себестоимость полутуш для сопоставимости составляет 68 грн./кг, то есть выше импортную на 10 грн./кг. Чтобы уравнять по цене полутуши свиней, выращенных в ЕС и в Украине, цена на живых свиней в Украине должна быть не более 38 грн./кг с НДС», - отмечает господин Бабенко.

Meat-Inform

Среднее значение Индекса цен на молочную продукцию ФАО в сентябре составило 191,5 пункта, что на 4,7 пункта (2,4%) ниже уровня августа. Как отмечают аналитики ФАО, мировые цены на молочную продукцию снижаются четвертый месяц подряд.

В сентябре мировые цены на сливочное масло, сыр и цельное сухое молоко снизились, а на обезжиренное сухое молоко — вернулись на прежний уровень.

«Одним из факторов снижения мировых цен на сливочное масло, сыр и цельное сухое молоко стало ожидание гораздо больших объёмов экспортного предложения. Однако цены на обезжиренное сухое молоко в сентябре в очередной раз выросли на 16,2 процента по сравнению с началом года главным образом в связи с увеличением спроса на сухое молоко недавнего производства», — говорится в отчете ФАО.

milkua.info

20 сентября 2018 вступит в силу раздел VII Закона Украины «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов», который завершит второй этап перехода предприятий на новую систему контроля за безопасностью пищевых продуктов НАССР.

Об этом заявила заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева.

Трофимцева сообщила, что система НАССР постепенно, но внедряется на наших производственных мощностях.

«Мы видим неплохой прогресс на предприятиях: на сегодняшний день 426 предприятий уже внедрили систему НАССР. Еще 143 предприятия находятся как раз в процессе разработки или ее внедрения», — отметила Трофимцева.

По ее словам, государство в этой сфере осуществляет мониторинг, аудит и контроль процессов на производстве. Контроль за внедрением системы НАССР возложено на Госпродпотребслужбу.

Наказание для злостных нарушителей предусмотрено довольно высокое — штраф в 30 минимальных зарплат для юридических лиц и 15 минимальных зарплат для физических лиц, вплоть до закрытия предприятия. При этом заместитель министра заверила, что сертификация НАССР, которую сегодня активно предлагают как услугу в интернете совсем не обязательно, главное соблюдать гигиенические требования системы НАССР на всех этапах производства, которые производители вполне успешно могут внедрить сами.

Этот закон был принят для гармонизации законодательств Украины и Евросоюза в сфере безопасности пищевого производства. Согласно этому закону все производители пищевых продуктов имеют 3 года, чтобы внедрить систему управления безопасностью НАССР (анализ рисков и контроля критических точек, которая действует в Европе). Эта работа предусматривает несколько этапов, в зависимости от вида деятельности и размера предприятия.

Она добавила, что лидерами по количеству предприятий, внедривших или начали работу по разработке системы НАССР является Днепропетровская, Донецкая, Винницкая и Харьковская области, где насчитывается соответственно 60, 49, 48 и 45 таких предприятий. А в разрезе отраслей лучшие показатели в мясоперерабатывающей и молокоперерабатывающей.

«Малые мощности, которые поставляют продукцию конечному потребителю, с количеством рабочего персонала до 10 человек и с площадью до 400 кв. м, или те мощности, которые не поставляют продукцию и имеют персонала до 5 человек, имеют сроки для разработки и внедрения системы НАССР еще год — до 20 сентября 2019», — отметила Ольга Трофимцева.

Также в Минагрополитики сообщили, что Международная система анализа опасных факторов и контроля в критических точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — это система, которая идентифицирует, оценивает и контролирует опасные факторы, которые являются определяющими для безопасности пищевых продуктов.

minagro

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com