Мінагрополітики затверджено вимоги до забою тварин

07-нояб-2022

Відповідно до вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», на виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, наказом Мінагрополітики затверджені Вимоги до забою тварин. Наказ розроблений з урахуванням положень Регламенту Ради (ЄС) 1099/2009 від 24 вересня 2009 року.

На сьогодні вимоги ЄC щодо забою не є декларативними для країн, що здійснюють торгівлю живими тваринами або продуктами тваринного походження з Європейським Союзом. Недотримання цих вимог країнами-експортерами, у тому числі Україною, може стати причиною для заборони ввезення до ЄС живих тварин та продуктів тваринного походження.

Із 2021 року ЄС застосовує вимогу щодо наявності обов’язкового горизонтального законодавства для всіх тваринницьких потужностей у країнах, що здійснюють експорт тваринницької продукції до країн ЄС.

Прийняття Вимог до забою є необхідною умовою для збереження експорту продукції тваринництва з України до ЄС.

Наказ Мінагрополітики від 29 серпня 2022 року № 628 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину».

ukragroconsult.com

Читайте также:
Экспорт польской свинины в США растет, несмотря на распространение АЧС
17-апр-2019

Африканская чума свиней в Польше вызывает значительный ущерб промышленности, но экспорт мяса в США продолжает расти благодаря созданию зон контроля распространения болезни.

В 2018 году Польша экспортировала в США почти 61 тыс. тонн свинины на сумму почти 150 млн евро. Африканскую чуму свиней впервые обнаружили в Польше в 2014 году и распространилась она на несколько регионов, включая Люблин и Мазовию.

Свиноводство имеет решающее значение для экономики Польши, учитывая экспорт в размере около 1,5 млрд евро, а также внутренние продажи, ведь население страны потребляет более 40 кг свинины на душу в год.

Стремясь поддержать экспортеров свинины, польское правительство создало специализированные зоны охраны здоровья животных в пределах страны, которые предназначены для обеспечения потребителей свининой с зоны, свободной от АЧС.

Эта программа зонирования регулируется Генеральной ветеринарной инспекцией Польши. В зоне охраны и наблюдения производителям запрещают перевозить свиней из хозяйства, и все владельцы свиней обязаны немедленно сообщить районного ветеринарного врача о случаях гибели или болезни свиней в хозяйстве.

Когда в Польше обнаружили АЧС, органы власти, в сотрудничестве с Европейской Комиссией, создали 3 различные зоны, каждая из которых регулируется различными правилами, в зависимости от риска заражения. Зона 1 является буферной зоной, где вирус фактически не распространяется, в зоне 2 случаи заболевания в популяции диких кабанов, а зона 3 содержит АЧС как в популяции коммерческих свиней, так и в популяции дикого кабана.

PigUA.info по материалам meat-inform.com

Узнать подробнее
Украина уже исчерпала годовую евроквоту на мед и квартальную — на курятину
21-янв-2022

Украинские компании по состоянию на 18 января 2022 г. закрыли годовую квоту на беспошлинный экспорт меда в Европейский Союз.

Об этом говорится в сообщении ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса».

Как отмечается, кроме меда, на отчетную дату полностью использована квартальная квота на мясо птицы (части) и яйца куриные.

Эксперты также отметили, что экспорт украинской агропродовольственной продукции в страны ЕС по итогам 2021 г. вырос на 33% в денежном выражении по сравнению с прошлым годом и составил $8,3 млрд.

Отчасти такой рост обусловлен увеличением стоимости большинства категорий товаров на мировом рынке, частично увеличением отгрузок.

При этом Украина закрыла 9 квот на беспошлинный экспорт в ЕС, а именно на такие позиции как мед, крупы и мука, крахмал, обработанный крахмал, обработанные томаты, виноградный и яблочный соки, яйца, мясо птицы (части), обработанная продукция из зерновых.

«Если сравнивать с 2020 годом, изменилась ситуация с использованием квот по поставкам в ЕС сахара и кукурузы, а точнее с их неполным использованием. Что касается сахара, то квота в 2021 году была использована на 87% из-за дефицита на внутреннем украинском рынке данного вида продукта. В то же время квота на кукурузу была «закрыта» всего на 5% из-за повышенного спроса на этот вид зерновых в 2021 году и наличия более привлекательных экспортных каналов для украинских аграриев», — рассказывает аналитик УКАБ Светлана Литвин.

 

Узнать подробнее
В Польше значительно уменьшилось поголовье свиноматок — Genesus
12-сен-2018

В последние несколько лет производство свиней в Польше значительно сократилось, отмечает Джим Лонг, президент Genesus Inc.

Еще не так давно численность свиноматок в Польше составляла почти 2 млн голов, но сейчас поголовье сократилось до 1 млн в течение всего нескольких последних лет. Свиноводство по-прежнему остается основной сферой деятельности небольших ферм, что влияет на общие объемы производства.

«В Польше есть много мелких сельхозпредприятий. Если ферма небольшая, она не платит налог на все доходы. Отсутствие налога на прибыль для фермеров приводит к тому, что в стране распространена именно такая форма хозяйствования. А поскольку существует много мелких собственников, становится все труднее и труднее строить новые свинофермы», — отмечает эксперт.

Экономика Польши окрепла за большой финансовой поддержки со стороны Европейского Союза. Так как Польша стала более процветающей, желание разводить свиней в стране сократилось. Кроме того, консолидация отрасли и миграция мелких землевладельцев в города и в другие страны существенно сократили производство, подчеркивает Джим Лонг.

Процесс консолидации отрасли наиболее ярко можно продемонстрировать на примере концерна Smithfield Foods, который является крупнейшим производителем свинины в Польше, с поголовьем свиноматок около 90 тыс. и несколькими перерабатывающими заводами на территории страны. Однако, африканская чума свиней (АЧС) и снижение национального свинопоголовья в последнее время увеличили импорт в страну: более миллиона свиней импортируются ежегодно польскими предприятиями, а Дания является основным поставщиком.

PigUA.info по материалам thepigsite.com

Узнать подробнее
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-июня-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок