Компоненты комбикормов становятся резистентными

05-сен-2017

Группа китайских исследователей установила, что доступные на рынке коммерческие партии рыбокостной муки, предназначенной для использования в комбикормах, содержали в общей сложности 132 гена резистентности к антибиотикам. Результаты работы были опубликованы в международном журнале Environmental Science and Technology.

По словам исследователей, потребление животными такого рода продуктов потенциально может стать причиной развития в их организме резистентности к антибиотикам широкого спектра действия, таким как ванкомицин. Впоследствии человек, употребляя в пищу мясомолочную продукцию от такого животного, также может столкнуться с проблемой резистентности.

Интересно, что авторы протестировали несколько различных партий рыбокостной муки и пришли к заключению, что показатели резистентности могут серьезно варьироваться. Так, в рыбокостной муке из Китая в общей сложности было обнаружено 95 уникальных генов резистентности, в то время как в таком же продукте, импортированном из России, всего 8 генов резистентности, отмечают специалисты.

Это первое в своем роде исследование, которое оценивает распространение генов резистентности в рыбокостной муке.

По материалам Feed Navigator

Читайте также:
Крупные проекты по производству кормовых водорослей запускаются в США
14-июля-2017

Сразу два достаточно крупных проекта по фильтрации сточных вод, с извлечением полезных микроэлементов для последующего их использования при выращивании водорослей были анонсированы в США. В каждом случае предполагается применение различных технологий фильтрации, а также выращивание различных видов водорослей, однако принцип работы системы в каждом случае примерно одинаковый.

Так, предполагается, что фильтрационные установки смогут очищать сточные воды, извлекая из них фосфор и азот, которые будут аккумулироваться и впоследствии направляться на питание водорослей. Согласно заявленным характеристикам одного из проектов при переработке 4 млн галлонов сточной воды в день установка будет обеспечена достаточным количеством сырья для того, чтобы выращивать 8 тыс футов водорослей, что эквивалентно примерно 3,6 тонн в день.

Как отметили авторы обоих проектов, предполагается, что выращиваемые водоросли будут направлены на удовлетворение нужд комбикормовой промышленности, а также в небольших количествах на производство продуктов питания и биотоплива.

Feed Navigator

Узнать подробнее
Моніторинг цін молока-сировини на початок серпня та очікування просідання імпорту
05-авг-2022

Вітчизняний молочний ринок продовжує «штормити», як і глобальний. Після зниження цін в кінці липня серпень почався з руху вгору, хоча поки що говорити про тренд не доводиться. Адже загальна картина покращилася на фоні підняття цін на молоко в північних регіонах, а  особливо в Чернігівській області, яка входить у топ-5 за виробництвом промислового молока, проте під час попередніх моніторингів мала відчутно нижчі ціни, ніж в центральному чи західному регіонах. Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

На 3 серпня найбільше в порівнянні з попереднім моніторингом зросла середня ціна на молоко екстра ґатунку — відразу на 14 копійок — до 10,66 грн./кг без урахування ПДВ. Однак це все ще на 30 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні 2021-го.

Вищий ґатунок додав у ціні 5 копійок — до 9,92 грн/кг, а перший залишився без змін — 9,66 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків зросла на 7 копійок — до 10,08 грн/кг, що на 5 коп. ничже, ніж на початку червня 2022-го та на 65 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні.

Лінецька зазначає, що наразі вітчизняний молочний ринок характеризується невизначеністю через низку мінливих факторів. Насамперед це активність споживачів. Такого повернення біженців, який спостерігався у травні-червні, вже немає, а на фоні наближення осені люди починають дедалі більше заощаджувати. Державні соціальні виплати та підтримка міжнародних фондів дасть можливість в найближчі декілька місяців підтримувати внутрішній попит, що зазнає зниження: обсяги реалізації молочної продукції через мережі у липні знизилися в межах 10–12%.

Водночас експерти очікують, що послаблення гривні зробить невигідним імпорт молочних продуктів, що надасть конкурентну підтримку вітчизняним виробникам молокопродуктів. Зауважимо, що ціна на молоко-сировину в Польщі на чверть вища, ніж в Україні, а на фоні стрибка долара завозити звідти молочку буде нерентабельно.

З іншого боку, девальвація гривні суттєво потягне за собою собівартість виробництва, як молока так і молочних продуктів. Так, ветеринарні препарати, ПММ, генетика, окремі кормові інгредієнти та засоби виробництва у нас імпортні, і це напряму відображається на вартості виробництва. Крім того, через здорожчання палива зросла собівартість грубих кормів.

Розвиток ринку в короткостроковому періоді буде залежати від ситуації на валютному ринку та настроїв світового, адже експортний фактор стає все більш значущим.

avm-ua.org

Узнать подробнее
Нові потужності для переробки та зберігання зернових доступні на аукціонах
31-авг-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України вітає оголошення перших аукціонів із приватизації за новими правилами. Вже у вересні підприємці отримають змогу долучитися до програми та створити виробництва для гарантії продовольчої безпеки.

Так, Фонд державного майна оголосив аукціони приватизації 2 спиртових активів — Кобиловолоцького МПД ДП «Укрспирт» та Марилівського МПД ДП «Укрспирт» у Тернопільській області. Аукціони заплановано на 19 та 20 вересня зі стартовими цінами 25,2 млн грн та 54,3 млн грн відповідно. Окрім того, у вересні заплановано проведення ще шести аукціонів приватизації об'єктів спиртової галузі.

Приватизація спиртових активів забезпечить використання та розвиток інфраструктури підприємств для зберігання й перероблення зернових. Подібні об'єкти мають підведені інженерні комунікації, що дозволить у короткий час запустити виробництво.

Окрім спиртових активів, уже найближчим часом очікується оголошення аукціонів із приватизації комбінатів хлібопродуктів. За умови часткової модернізації та налагодження ефективної роботи в приватній власності КХП зможуть налагодити перероблення зерна та насичуватимуть внутрішній ринок крупами, макаронними виробами, пластівцями та іншими товарами, які також експортуватимуться й на зовнішній ринок.

Після отримання активів у власність приватний бізнес готовий інвестувати в переобладнання підприємств для їх запуску, забезпечуючи виготовлення продукції з високою часткою доданої вартості.

«Аграрна галузь завжди була локомотивом української економіки. За нею до війни були 40% валютної виручки, і найбільша частка ВВП України серед усіх секторів економіки. А сьогодні, в умовах воєнного стану, роль агро ще більш важлива і вагома, адже ціла низка виробництв інших галузей економіки зупинена чи зруйнована. І одним із рецептів до потужного розвитку сільського господарства України є розвиток переробки — всередині країни для цього виробляється десятки мільйонів тонн зернових, бобових та олійних. Уряд зі свого боку робитиме все, щоб стимулювати цей вектор розвитку АПК. Для цього вже запущено грантові програми на переробні підприємства, а також аукціони з приватизації для перероблення та складування зернових», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

За очікуваннями, цьогорічний врожай зернових в Україні становитиме близько 50 млн тонн на додаток до понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не вдалося експортувати. Розширення наявної аграрної інфраструктури дозволить зменшити нестачу складських потужностей, яка може сягати близько 10−15 млн тонн до жовтня поточного року.

Таким чином, приватизація об'єктів, які перебувають у державній власності та наразі простоюють або використовуються неефективно, сприятиме подоланню наявних викликів в аграрній галузі.

Вся інформація про доступні об'єкти приватизації, зокрема в аграрному секторі, доступна на сайті.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
В аграрном комитете рассказали как разделить господдержку для АПК на 2019
28-сен-2018

Действующую систему господдержки для АПК нужно сохранить на 2019 и улучшить механизмы получения средств аграриями. Такое мнение высказал народный депутат, заместитель председателя Комитета по вопросам аграрной политики и земельных отношений Александр Бакуменко в рамках круголого стола на тему «Бюджетный пирог — 2019: возможности и вызовы».

В рамках проведенного анализа выяснилось, что с 4 млрд грн на животноводство выделено за первое полугодие только 226,8 млн грн: 220,1 млн грн получили 5 компаний за то, что сдали в эксплуатацию/реконструировали животноводческих объектов на сумму 733,7 млн ​​грн и еще 6,7 млн грн дотации за молодняк КРС.

В бюджет 2018 была заложена сумма 6,3 млрд грн на поддержку агропромышленного комплекса. Это минимально возможная сумма, которую государство выделило на поддержку драйвера экономики, которым выступает аграрный сектор, — пояснил Александр Бакуменко.

По его словам, сегодня Украина занимает третье место в Европе по рынку зерна, первое место по экспорту масла, а товарная продукция нашого сельхозяйства уверенно занимает основные ниши на внешних рынках, демонстрируя показатель в $18 млрд.

Народный депутат убежден, что правительство должно сохранить действующие механизмы господдержки, увеличивать ее суммы и совершенствовать механизмы выплаты средств, так как этим путем идет весь мир.

В США программа поддержки АПК достигает суммы $8,6 млрд, в ЕС эта сумма находится на отметке €50 млрд, то в Украине эта сумма в долларах составляет около $200 млн. Сейчас программа выполнения поддержкой АПК очень низкая. То что мы видим — это около 11%. Потому что изменились подходы к исполнению. Кабмин создавал новые порядки, они были затянуты во времени и в результате порядок доступа производителей к средствам был затруднен. Как член аграрного комитета я могу сказать, что мы крайне недовольны процессом освоения этих ресурсов, — пояснил Александр Бакуменко.

По его мнению, распространяться такая поддержка должна на всех (животноводов, растениеводов и фермеров) и стимулировать производство продукции с большей добавленной стоимостью.

Благодаря животноводческой и растениеводческой индустрии Украины, мы сегодня самодостаточное государство с точки зрения обеспечения внутренней продовольственной безопасности. Мы вышли на первое место по производству растительного масла. Мы экспортируем около 85% продукции животноводства. Проще говоря, если мы говорим об Украине, как о сырьевой придаток — это один вопрос. Если мы хотим, чтобы страна торговала продукцией с высокой долей добавленной стоимости, государство должно всесторонне, целенаправленно поддерживать эти сектора АПК, — заявил Бакуменко.

Кроме того, заместитель председателя аграрного комитета добавляет, что обязательное условие государственных программ бюджетной поддержки — их продолжительность и стабильность.

Если говорить о векторе поддержки АПК, то это должно быть прогнозируемая политика, как минимум, на пять лет. Если бизнес будет понимать, что программа — это постоянно действующие порядки, тогда можно ожидать выполнения этих программ, — подытожил он.

agropolit

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок