Как производителям продуктов получить льготный газ: алгоритм действий

Непрямі втрати у сільському господарстві України через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у 23,3 млрд дол. США. Такі показники дають розуміння масштабу падіння галузі та величезні потреби для повноцінного відновлення виробництва.

Про це повідомляють в Аграрному комітеті Верховної Ради України.

Оскільки значна частина виробництва сільськогосподарських культур знаходиться у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації, тому втрати через недоотриманий врожай сільськогосподарських культур оцінюються у 9,6 млрд дол. США. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 року відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 року), соняшнику (32%), ячменю (31%), кукурудзи (18%). Бойові дії порівняно менше впливають на врожай кукурудзи, порівняно з врожаєм інших культур, очікується зниження врожаю у розмірі 18%.

Втрати через менший врожай багаторічних культур склали 89 млн. дол. США. В середньому, для початку плодоношення нових багаторічних насаджень знадобиться п’ять років. Відтак, втрати врожаю багаторічних насаджень впродовж п’яти років складуть 222,4 млн доларів США.

Варто зазначити, що паралельно із прогнозованим врожаєм сільськогосподарських культур, загальні втрати тваринницького сектору оцінюються в 682 мільйони доларів США.

Одним із наслідків російського вторгнення є зниження цін виробників на експортно-орієнтовні товари. Через блокаду портів військово-морськими силами «агресора», Україна зіткнулась з перенасиченістю внутрішнього ринку експортно-орієнтованої продукції та майже чотирикратним здорожчанням експортної логістики. Це призвело до зменшення цін всередині країни на основні експортно-орієнтовані культури більш, як на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортно-орієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) складають 11,9 мільярдів доларів США.

Народні депутати України — члени Комітету розуміють, що буде важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває. Але кожного дня у постійній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти агропромисловому комплексу вистояти та забезпечити продовольчу безпеку в умовах воєнного стану.

В прошлом году Украина экспортировала 108,6 тыс. тонн курятины в страны ЕС и стала третьим крупнейшим поставщиком в этот регион.

Украина по итогам 2020 года сократила экспорт курятины в страны Европейского Союза на 18,8%, но при этом стала третьим крупнейшим поставщиком мяса птицы в этот регион.

Об этом свидетельствуют данные отчета Европейской комиссии.
В частности, за прошлый год Украина сократила экспорт курятины в ЕС до 108,6 тыс. тонн с 133,8 тыс. тонн в 2019 году.

Согласно отчету, крупнейшим экспортером курятины в Евросоюз в 2020 году стала Бразилия (227,6 тыс. тонн), на втором месте - Таиланд (131,3 тыс. тонн).

Импорт курятины из ЕС в Украину за прошлый год, хоть и превысил экспорт, но сократился по сравнению с 2019 годом на 18,2% - до 145,8 тыс. тонн. Украина стала третьим топ-импортером мяса птицы из ЕС после Ганы (213,8 тыс. тонн) и Филиппин (195,8 тыс. тонн).

Что этому предшествовало

Украина в 2020 году обновила абсолютный рекорд по объемам экспорта курятины – 431 тыс. тонн, тогда как выручка от продажи продукции сократилась, составив 555 млн долл. (против 579 млн долл. в 2019 году).

unian.net

В Украине необходимо ввести более жесткое регулирование антибиотиков в животноводстве. Об этом заявляет координатор Комитета производителей ветеринарных препаратов Европейской Бизнес Ассоциации Дмитрий Кирилюк.

Он отмечает, учитывая действующее законодательство, антибиотики являются распространенными именно потому, что являются наиболее доступными для производителей по цене, а также потому, что другие средства (более безопасные) не являются разрешенными в Украине.

В ЕБА считают, что усиление регулирования антибиотиков должно происходить не только путем запретов, но и благодаря административному давлению. Важна именно эффективность контроля и внедрение использования альтернативных лекарственных средств, одними из которых являются автогенные вакцины, регулирование которых сегодня в Украине просто отсутствует.

Отмечается, что в Украине уже утвержден Национальный план действий по борьбе с устойчивостью к противомикробным препаратам. Им предусматривается регуляция обращения антибиотиков в Украине.

agropolit

Национальная академия аграрных наук Украины (НААН) предлагает правительству создать на ее базе центры европейского образца для противодействия появлению опасных болезней в животноводстве. С такой инициативой выступил президент академии Ярослав Гадзало.

По его словам, на сегодняшний день академия осталась единственным в стране институтом где сохранились и проводятся исследования по биобезопасности.

«Примером важности этой работы в государстве является решение проблем профилактики и борьбы с опасными болезнями: африканской чумой свиней и дерматитом КРС. Мы настаиваем ускорить создание на базе академических научных учреждений референт-центров по разработке и внедрению профилактических мероприятий, диагностик и вакцин по решению данных проблем, как это практикуется в европейских странах », - отметил он.

Исследования в области пищевой безопасности НААН сделало одним из основных направлений своей работы до 2020-го года.

Источник: Agropolit