Индекс цен на молочные продукты FАО в ноябре снизился на 11 пунктов

Уряд продовжує дерегуляцію ведення підприємницької діяльності та готує спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. Це, зокрема, скорочення кількості видів дозвільних документів з 14 до 5, запуск єдиного дозвільного порталу, переведення усіх дозволів в електронний формат.

Про це під час онлайн-конференції повідомила перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки.

Вона зазначила, що уряд прагне скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. Так, до 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.

«Економічне зростання — це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку — три складові, що його забезпечать», — наголосила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що уряд вивчає можливість запозичити досвід у застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.

«Планується масштабна реформа трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться насамперед про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці», — додали в Мінекономіки.

Уряд робить ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина — 75%). Мета — підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Також важливою стратегією є орієнтація на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Для цього уряд запускає серію грантових програм. Бізнес отримає ресурси, які він може вкласти у власну справу.

Міністр економіки додала, що попри усі тактичні кроки зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один із важливих рецептів відбудови та зростання.

agroportal.ua

Украинские фермеры обратились к Госпродпотребслужбе с просьбой пересмотреть условия импорта свинины из стран ЕС, где не утихает африканская чума свиней (АЧС). Соответствующее обращение в адрес председателя Госпродпотребслужбы Владимира Лапы направила Ассоциация "Свинари Украины", передает УНН.

Так, с начала года вспышки АЧС зафиксировали в 6 странах ЕС, сообщили Лапе в ассоциации. В частности, в Бельгии - 98 случаев, Болгарии - 4, Латвии - 621, Польше - 2 тыс. 105, Румынии - 1 тыс. 222, Венгрии - 57 случаев.

"Учитывая активное распространение африканской чумы свиней в упомянутых странах и высокий риск ее заноса на территорию других государств, Ассоциация "Свинари Украины" обращается с просьбой пересмотреть условия торговых отношений со странами-участницами ЕС, в частности с теми, которые имеют АЧС-положительный статус, по поставкам мяса свиней, свиных субпродуктов, жира и мясопродукции из них, которая не прошла должной термической обработки, во избежание дальнейшего распространения вируса с контаминированной продукцией и ухудшение эпизоотической ситуации", - говорится в тексте обращения.

Как писал УНН, на территории разных областей Украины с начала года было зафиксировано уже более 130 случаев АЧС.

Контроллеры утверждают, что держат ситуацию на контроле, однако ни фермеры, ни эксперты агросектора с ними не согласны.

В Ассоциации животноводов говорят, что власть бездействует: не утверждается государственная стратегия преодоления АЧС. Более того, в стране даже отсутствует профильный министр.

Между тем, убытки селян и фермеров из-за АЧС уже достигли миллионных отметок и продолжают расти.

Депутат ВР Сергей Тригубенко, в свою очередь, считает, что бороться с АЧС Украине мешают бесконечный процесс реформирования Госпродпотребслужбы и отсутствие профессиональных кадров.

Источник: УНН

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Цены на зерновые в Черноморском регионе снижаются вторую неделю подряд, как для урожая 2019 так и для урожая следующего сезона. Об этом сообщает пресс-служба Agritel.

В частности, украинская кукуруза снизилась в цене на $ 4 за т до $ 182 за т на условиях FOB. В то же время цены на кукурузу следующего урожая (CME Black Sea Corn) все еще находятся выше цен урожая 2019

«С самого начала вспышки коронавируса спрос на черноморское происхождения снижается, особенно для поставок в более длительные периоды, такие как апрель или май», - отметили аналитики.

Kurkul.com