Експорт яєць з України скоротився майже вдвічі

Правительство Бразилии пытается успокоить животноводов, которые опасаются роста затрат и низкого предложения на рынке кормового сырья.

Ситуация является парадоксальной, так как в этом году Бразилия, по прогнозам, соберет рекордный урожай зерновых — около 271 млн т.

Тем не менее из-за особенностей налогообложения, а также рекордных цен на мировом рынке большинство компаний стремится экспортировать зерно.

Представители компаний направили открытое письмо президенту страны, в котором отметили, что цены на мясо птицы и свинину в ближайшее время могут серьезно вырасти, если не будут предприняты меры по стабилизации цен на зерно.

ptichki.net

Отримання українською компанією єврономера в березні, одразу після повномасштабного вторгнення рф, здавалось неймовірною новиною, пише телеграм-канал UA-82.5. 

Станом на 5 грудня констатуємо, що, починаючи з березня, в 2022 році 15 українських молочних виробництв/холодних складів було атестовано для експорту в ЄС.

Розмір та історія кожного затвердженого майданчика відрізняється, але фактом є те, що даний процес в поточному складному році дозволив збільшити обсяги відвантажень молочної продукції з України в ЄС, тим самим підтримавши попит та цінові рівні на продукцію і сировину, а значить і рентабельність галузі в середині нашої країни.

Файл з переліком відкритих потужностей

Несмотря на завершение основных «пикниковых» дней в мае, цена на рынке живка остается на высоком уровне. Так, на прошлой неделе среднерыночная отметка достигла 40,1 грн/кг, а с начала второй половины месяца ожидаемого ослабления цен не произошло. Напротив, закупочные цены на живыхсвиней I-й категории преимущественно варьируют в пределах 40-41 грн/кг, иногда даже озвучивают и более высокие цены.

Однако основной фактор, стимулирующий подорожание — не потребительский спрос, а нехватка свиней убойных кондиций и, соответственно, сильнее конкуренция между переработчиками.

Розничная торговля, по отзывам последних, реагирует довольно негативно на новые цены по мере их роста, потребительская активность ослабевает. Учитывая, усиленную действие нового «драйвера» цены, — дефицита свинины в живом весе — закупщики не принимаются давать однозначные прогнозы дальнейшему развитию ценовой ситуации. Одни ожидают стабилизации цен или их ослабление, другие — подъема ближе к концу месяца. Поэтому то, какой будет дальнейшая ценовая динамика будет зависеть от того, насколько ощутимым будет дефицит свиней и от того, насколько сократится спрос на дорогую свинину.

Динамика закупочных цен на живок свиней I-й категории (2012-2017 гг.)

Источник: Аналитический отдел АСУ

Ритейл

Так, за первые две недели мая цены на свинину в розничной торговле ощутимо выросли. Так, свиные стейк, бедро и ошеек прибавили в цене более 5%. Средняя цена вырезки претерпела умеренного роста — плюс 2,5%. Тем не менее цена этой части самая высокая из всего ассортимента традиционных отрубов и по состоянию на конец 19-й недели составила 123,5 грн/кг. Аналогичный прирост цен на 2,5% на полках супермаркетов коснулся грудинки и тазобедренной части. Поэтому в начале второй декады мая они стоили 83,4 грн/кг и 94,6 грн/кг, соответственно. Свиная лопатка с конца апреля подорожала на 4,4% — до 85,7 грн/кг. Цена килограмма свиного фарша составила 67,7 грн/кг, что на 4,1% или 2,65 грн/кг дороже чем двумя неделями ранее. Больше всего выросла цена корейки (+ 7,2% по сравнению с концом 17-й недели), поэтому в среднем килограмм этой части в сетях розничной торговли стоит 107,5 грн/кг.

Отметим, что за аналогичный период розничные цены на другие виды мяса не претерпели кардинальных изменений. Так, цена курятины осталась практически неизменной (за исключением куриного фарша, который подорожал на 3 грн/кг — до 60,15 грн/кг в среднем), а средняя цена говядины на полках супермаркетов даже понизилась в пределах 1%.

Изменение средних розничных цен на отдельные свиные части состоянию на отдельные даты 2017-го

Источник: Аналитический отдел АСУ по данным розничных сетей

* — тазобедренная часть

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua