До конца года фермеры могут использовать еще почти 4 млрд грн дотаций

Как хорошо, что мир обернулся лицом к качеству жизни! Как хорошо, что люди внимательно вертят в руках упаковку с продуктом в магазине, прежде, чем его купить и съесть. Как хорошо, что растет количество производителей хороших ветеринарных товаров, натуральных кормовых продуктов для отрасли животноводства. Никто не хочет есть плохую еду: ни человек, ни животное, ни птица. И это правильно!

Главная тема этого номера – качество продукции животноводства, чем мы кормим животных и птицу, то и едим, в итоге, сами. Начинается он со статьи «Безпечні та якісні корми – запорука здоров’я сільськогосподарської птиці» (стр.6-9), точнее, это доклад А.Л. Оробченко, ученого из НЦ «ИЭКВМ» на 11-ой конференции по птицеводству и инкубации, что прошла в Харькове 6-7 ноября 2018 г. Кстати, необычный пост-релиз о конференции опубликован на стр. 20-22, обратите на него внимание – побольше бы таких информативных и душевных мероприятий.

В этом номере 17 статей по самым разным аспектам ведения отрасли, мы выбрали для Вас лучшую, самую полезную информацию. Приятного чтения!

Главный редактор журнала "Корма и Факты"

Елена Ефимова

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації щодо відсутності продовольчої безпеки та порушення ланцюжків постачання продовольства в Україні, якнайшвидше необхідно близько $115,4 млн.

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Потрібно терміново надати допомогу українським фермерам у посадці овочів та картоплі протягом цього весняного сезону, а також дати змогу та підтримати фермерів, щоб вони мали можливість вийти на свої поля та врятувати врожай озимої пшениці», — йдеться в повідомленні.

У плані швидкого реагування, відповідно до переглянутого міжвідомчого екстреного звернення, ФАО більш ніж подвоїла свій початковий запит у розмірі $50 мільйонів — для підтримки 376,6 тис. малих та середніх фермерських господарств або майже мільйона людей до грудня 2022 року.

«Оскільки внаслідок війни доступ до продовольства, виробництва та загальна доступність продовольства погіршуються в багатьох частинах України, зусилля зі зміцнення сільськогосподарського виробництва та функціонування ланцюжків постачання харчових продуктів будуть мати вирішальне значення для запобігання продовольчої кризи у 2022 і 2023 роках», — розповідає Рейн Паульсен, директор ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

За його словами, безпосереднє занепокоєння ФАО полягає в тому, щоб підтримати поточний сезон весняних посівів і запобігти зриву майбутнього збирання озимих культур, що зазвичай відбувається в червні-липні, що може серйозно загрожувати продовольчій безпеці країни. Сільське господарство залежить від сезонів. Не варто гаяти час, щоб підготуватися до майбутнього осіннього сезону.

«Сільське господарство займає центральне місце в економіці України та відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки та засобів до існування по всій країні, а також у регіоні. Масове знищення посівів та інфраструктури внаслідок війни ставить під загрозу виробництво харчових продуктів та посилює продовольчу незахищеність. За оцінками ФАО, у 2022 році третина врожаю та сільськогосподарських угідь не буде збиратися чи оброблятися. Примусове переміщення цивільного населення, що рятується від війни, та призов чоловіків до територіальної оборони призводять до нестачі робочої сили та збільшення навантаження на жінок. Ця ситуація погіршується через зменшення доступності та доступу до найважливіших сільськогосподарських ресурсів», — коментують у відомстві.

Попередні дані, зібрані ФАО за допомогою поточних оцінювань, показують, що фермери всіх рівнів мають потребу у коштах для закупівлі ресурсів і оплати послуг для виробництва продовольства та підтримки сільськогосподарської діяльності.

Наслідки війни вимагають масштабного розширення діяльності та технічної підтримки ФАО по всій країні. ФАО необхідно забезпечити збирання врожаю та надання інших ресурсів у найближчій та середньостроковій перспективі. Надання насіння овочів та інших сільськогосподарських культур, а також грошової допомоги у найближчій перспективі забезпечить дотримання сезонних термінів виробництва продуктів харчування.

«Підтримка тваринників буде здійснюватись через розподіл дрібної худоби, ветеринарного приладдя та кормів, що дозволить вразливим домогосподарствам виробляти молоко, м'ясо та яйця для задоволення зростаючого попиту на місцях. ФАО продовжить підтримувати середніх виробників та основних учасників ринку в ланцюжках постачання агропродовольчих товарів для підвищення функціональності ринку та розширення доступу до продовольства в ключових населених пунктах та міських центрах», — зауважили у ФАО.

Крім того, ФАО надаватиме грошову допомогу, що може задовольнити широкий спектр основних потреб переміщених осіб та інших вразливих домогосподарств, які постраждали внаслідок конфлікту. Одержувачі можуть використовувати кошти для підтримки виробництва та продажу харчових продуктів, а також на оплату працівникам, за транспортування, ветеринарні послуги та обладнання у районах, де ці товари доступні локально на ринках.

«На сьогодні фінансування ФАО становить $8,5 млн, що дозволяє охопити 70,9 тис. осіб із забезпеченням засобів до існування. Воно складається із коштів ФАО та внесків партнерів, включно з Японією, Бельгією, Європейським Союзом, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГВ) та Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (BHA). Ці внески надходять у критичний момент реагування на кризу. Кошти допоможуть дрібним фермерам підтримувати мінімальне виробництво продовольства через забезпечення насінням пшениці та основними сільськогосподарськими ресурсами. Наразі дефіцит фінансування становить $106,9 млн. У випадку отримання більших ресурсів, ФАО зможе охопити більше людей у час весняного сезону», — підсумували у відомстві.

agravery.com

За три дня до Нового года молочные хозяйства получили уведомления от перерабатывающих заводов о снижении цены на 10% на молоко-сырье в ОДНОСТОРОННЕМ порядке, без переговоров и без поиска компромиссов, мотивируя это нерентабельным производством и ростом цен на газ. Для молочных хозяйств это означает смерть.

В дискуссиях представители молокоперерабатывающих заводов используют «контраргументы»: цена на молоко в Украине выросла на 25% за год и является самой высокой в ​​Европе, что на самом деле является манипулированием общественным мнением и неверными цифрами. Опровергаем эти мифы.

ЦЕНА НА МОЛОКО ВЫРОСЛА НА 25% — МИФ

Средневзвешенная цена сырого молока трех сортов за год выросла на 10,7% (декабрь к декабрю), а не на 25%! Основа анализа — протоколы согласования цен, которые заводы подписывают с молочными хозяйствами с заводами-партнерами (по данным более 100 хозяйств).

ЦЕНА НА МОЛОКО В УКРАИНЕ — НАИВЫСШАЯ В ЕВРОПЕ — МИФ

Цена украинского сырого молока начала расти только с июля месяца, однако не в течение всего года, как например у европейских производителей, или в большинстве других молочных стран-экспортеров. Процесс ценообразования на внутреннем рынке отвечает глобальным экономическим процессам производства молока, и это точно нежелание украинских фермеров получить виртуальные «сверхприбыли».

Более стремительный рост цены молока-сырья, корректируемого по энергии и выраженного в евро, на самом деле существует только на графике, так как связан не с ростом цены на внутреннем рынке, а с укреплением национальной валюты. Именно из-за смены курса, начиная с июля, цена оказалась выше среднеевропейской. В настоящее время, когда курс ослабляется, цена украинского молока в декабре уже снизилась. Учитывая прогнозы финансовых аналитиков по курсу валют, тенденция будет продолжаться. Кроме того, в таких расчетах используется только цена экстрасорта, которого на переработку поступает только 31%, то есть реальная цена всего вала молока ниже.

И напоследок вопрос, который подстрекает весь молочный сектор:

ПОЧЕМУ ПОЛЬСКОЕ МОЛОКО ДЕШЕВЛЕ, ЧЕМ СРЕДНЕЕВРОПЕЙСКОЕ И УКРАИНСКОЕ?

Польша — страна № 1 по экспорту молочной продукции в Украину (торговое сальдо -92,85 тыс. долл.). Цена польского молока остается ниже среднеевропейской и украинской. Причины — модернизированное и энергосберегающее производство как сырья, так и готовой молочной продукции и мощная дотационная поддержка со стороны ЕС и правительства. Так, по данным сайта Еврокомиссии, Польша в период 2014—2020 гг. получила 13,6 млрд евро в рамках программы устойчивого развития сельских территорий, из которых 8,7 млрд от ЕС и 4,9 млрд евро от правительства.

ЯВЛЯЕТСЯ ЛИ ПРОБЛЕМА РОСТА ЦЕН НА ГАЗ И ЭНЕРГОНОСИТЕЛИ ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО УКРАИНСКОЙ? Как выходят из кризисной ситуации в мире?

В мире тарифы на газ бьют исторические рекорды: Германия 20-ти летний максимум, Испания — 30-ти летний. Стремительные темпы продуктовой инфляции качают весь мир.

Какие решения принимаются в ЕС?

Производители и переработчики ищут понимания, вовлекая в диалог власть. Среди результатов: впервые с 2006 года Еврокомиссия вносит изменения в Директиву 2006/112/ЕС о НДС и планирует обнулить ставку НДС на почти все пищевые продукты, в первую очередь — молочные как социально значимые. Причем от поля к полке.

Устанавливаются справедливые торговые практики сотрудничества между поставщиками готовой продукции и торговыми сетями: ограничение торговой наценки, а также доли импортной продукции на полках.

Поэтому, ориентир на европейские цены сырья (тем более на польские) в том варианте, который подается сейчас в «контраргументах» перерабатывающих заводов, должен оставаться только ориентиром, который необходимо учитывать в разработке стратегий развития молочной отрасли. Резкое снижение цен в ручном режиме, нарушая баланс рыночного ценообразования, недопустимо. В ином варианте, ровно в такой же ситуации завтра окажется и другая часть молочной отрасли — сырьевая, а за ней и вся отрасль!

Поэтому призываем партнеров оперировать реальными фактами. В такой ситуации следует вместе обсуждать и оперативно искать решения, а не переводить на плечи хозяйств экономические вызовы всей отрасли. Только диалогом и общими усилиями возможно эффективно отстоять интересы всего молочного сектора.

Пресс-служба Ассоциации производителей молока

РФ призупиняє свою участь в зерновій угоді після вибухів в севастопольському порту, де знаходились кораблі Чорноморського флоту та цивільні судна.

Внаслідок атаки на кораблі Чорноморського флоту і цивільні судна, які залучені у гарантуванні безпеки зернового коридору, російська сторона призупиняє участь в реалізації угод з вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів.

Раніше в Міноборони рф повідомили про удар по кораблях Чорноморського флоту і цивільним судах, використавши дев'ять безпілотників і сім автономних морських безпілотних апаратів. Усі безпілотники нібито були знищені.

agravery.com