Arla тестирует системы 3D-изображений для улучшения мониторинга благополучия коров

По состоянию на 1 сентября 2020 в Украине насчитывается 3408,2 млн. голов КРС, из них 1768,1 млн. — молочное поголовье. Общее количество КРС уменьшилось на 6,4% по сравнению с рассматриваемым периодом 2019 года.

Об этом пишет MilkUa.info по данным Государственной службы статистики Украины.

В частности, количество КРС в промышленном секторе уменьшилась на 7,3% (1023,1 млн. голов в 2020 году против 1103,1 млн. в 2019-м). В том числе молочное поголовье составляет — 424,7 тыс., что на 5,3% меньше чем за анализируемый период 2019 года.

Прирост КРС в промышленных предприятиях продемонстрировала Тернопольская (+ 4,2%) область. Численность в других регионах уменьшается. Наибольшее падение наблюдается в Одесской (- 20,9%), Ровенской (- 71,8%), Ивано-Франковской (-11,1%) областях.

По состоянию на 1 сентября численность КРС в хозяйствах населения уменьшилась на 6,1% (2385,1 млн. голов в 2020 году против 2539,4 млн. в 2019 году). В том числе молочное поголовье составляет — 1343,4 млн., что на 6,5% меньше чем за анализируемый период предыдущего года.

Данные приведены без учета временно оккупированной территории Автономной Республики Крым,о . Севастополя и части временно оккупированных территорий в Донецкой и Луганской областях.

Співпраця України та ЄС в реалізації спільних сільськогосподарських проектів дозволить стабілізувати чи навіть суттєво знизити глобальні ціни на продовольство.

Про це у Брюсселі заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, пише «Укрінформ‎».

За його словами, пропозиції України зрозумілі та конкретні, вони стосуються будівництва нафтопроводу до польського порту Гданськ, збільшення кількості залізничного та автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами.

«Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це як мінімум стримає зростання цін у Європі, поглибить зв'язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проекти у переробці, і не лише там‎"‎, — зазначив очільник відомства.

Він повідомив, що Україна просить європейських партнерів про випуск більшої кількості зерновозів, а також автомобільних траків із причепами для перевезення зерна.

При цьому Україна просить про компенсацію на кожну таку машину в 50% вартості, щоб мати можливість придбати їх більше. Збільшення кількості таких зерновозів на третину — з 12 тисяч одиниць до 16 тисяч — дозволить збільшити перевезення зерна на 10−20 млн т на рік для подальшого транспортування через європейські порти.

«Про перевантажувальні термінали. Ми пропонуємо побудувати щонайменше п'ять терміналів на кордонах України з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Вартість кожного — приблизно $ 25−30 млн. Вартість маслопроводу зараз розраховується, тому що вона залежить від маршруту та ландшафту, де він будуватиметься», — пояснив Сольський.

За його словами, російська агресія та поточна ситуація в Україні є важливим, але не єдиним серед факторів, що впливають на зростання продовольчих цін. На це впливає ситуація у південній та центрально-південній Європі, посухи та рівень урожайності — насамперед кукурудзи. Серед інших факторів — урожайність у США та рівень споживання у різних регіонах світу, наприклад, прагнення низки арабських та азійських країн створити зернові запаси.

«‎Усі ці фактори впливають на зростання глобальних цін на продовольство Але подальше збільшення можливостей вивезення зерна з України через Європу зможе стабілізувати чи навіть знизити їх», — підсумував міністр.‎

Затраты на производство комбикормов для крупного рогатого скота (КРС) во многих регионах мира достигли уровней, которые в последний раз наблюдались в 2011 и 2013 годах, отмечается в докладе Rabobank. На этом фоне цены на говядину также растут, что может повлиять на объемы потребления этого вида мяса.

В середине мая правительство Аргентины ввело 30-дневный мораторий на экспорт говядины, который будет призван сдержать рост цен на национальном рынке. Аргентина поставляет 22% импортной говядины в Китай, и это решение, вероятно, еще больше разогреет мировые цены. В то же время, по мнению аналитиков, говядина растет в цене в силу объективных причин, и в ближайшее время нет предпосылок для разворота этого тренда из-за дороговизны комбикормов.

По материалам Feed Navigator

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com