Зупинка морського експорту загрожує глобальній продовольчій безпеці, – Микола Сольський

Серед сезонних молочних товарів казеїн в поточному році, схоже, буде найвигіднішим. Тому обсяги його виробництва, швидше за все, знову поб’ють рекорди останнього десятиріччя.

Правда, вигідність даного напрямку переробки може бути зіпсована стрімким зростанням виробництва. Серйозно можуть завадити молочники Білорусі, які теж мають намір істотно збільшити випуск казеїну на тлі передбачуваного обмеження Росією закупівель сухого молока. Загалом, істотне зростання пропозиції зазвичай завжди тягне за собою зниження цін.

Ну, а поки що перший весняний казеїн виробники зараз експортують за ціною 5200—5500 USD/т. Але така ціна тримається лише тому, що пропозиція ще не зросла. У березні з країни було вивезено 260 тонн товару, що на чверть менше в порівнянні з березнем 2017 року.

Не виключено, що в травні вартість казеїну в 5000 USD/т буде вважатися непоганою.

infagro

У Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінекономіки, який затверджує низку розпорядчих документів з метою підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у сфері законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

«Міністерство запропонувало новий та зручний підхід до інспектування, який дозволяє розмежувати загальні та специфічні гігієнічні вимоги, як до операторів ринку, так і до харчових продуктів. Це гарантуватиме дотримання прав та законних інтересів підприємців, підвищить рівень захисту здоров’я споживачів. Крім того, буде забезпечено об'єктивність, прозорість та неупередженість здійснення державного контролю», — зазначив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.

Він додав, що наказ Мінекономіки, зокрема, приводить процедури заходів державного контролю до вимог європейського законодавства, забезпечує принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.

Так, наказом затверджено уніфікацію актів державного контролю, а саме:

• в частині загальних гігієнічних вимог;
• спеціальних гігієнічних вимог до окремих харчових продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м’яса птиці);
• гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти;
• вимог до тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я харчових продуктів;
• спеціальних вимог до маркування харчових продуктів.

Також затверджено форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про корми. Крім того, вперше для використання компетентним органом — Держпродспоживслужбою — затверджено уніфіковані зразки інших розпорядчих документів:

• посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю;
• припис про усунення порушень вимог законодавства, та ін.

Варто наголосити, що наказ Мінекономіки № 143−22 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та скасовує наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 серпня 2019 року № 447.

me.gov.ua

20 червня Перший заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Андрій Жук обговорив із представниками Європейської Бізнес Асоціації проблемні питання, які виникають у процесі виробництва та експорту молочних продуктів.

Сторони обговорили перспективи перегляду розмірів плати щодо проведення досліджень молочних продуктів органами та установами, що входять до сфери управління Держпродспоживслужби. Андрій Жук наголосив, що наразі розробляються проекти двох підзаконних актів Кабміну, які регламентують нову процедуру формування тарифів на проведення лабораторних досліджень. Також Перший заступник звернув увагу, що новим Законом №0906, який прийнятий Верховною Радою та переданий на підпис Президенту, передбачено створення ринку лабораторних послуг установ різних форм власності задля недопущення монополії в даній сфері, що також буде позитивно відображатися на вартості плати щодо проведення лабораторних досліджень.

Учасники розглянули напрацьовані Держпродспоживслужбою зміни до українського законодавства, які усувають дублювання послуг та плати за них в процесі отримання ветеринарних документів під час експорту молочних продуктів, типові проблеми, які виникали у представників бізнесу при ввезенні товарів тваринного походження з ЄС до України щодо погодження форм ветеринарних сертифікатів із окремими країнами Євросоюзу.

Андрій Жук також відповів на питання представників бізнесу щодо ризиків проникнення до України заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, наголосивши, що в нашій державі наразі не фіксується дане захворювання, але з метою попередження його поширення передбачено створення резерву вакцини проти ЗВД ВРХ.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery