Зелений чай і орегано можуть поліпшити здоров'я молочних корів

Важливим завданням є популяризація насіння української селекції та вихід його на зовнішні ринки збуту. Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час Міжнародного дня поля, який проходить 21 червня у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині.

Участь у заході взяли Президент НААН Ярослав Гадзало, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, науково-дослідних інститутів, духовенства, громадськості та засобів масової інформації.

«На сьогодні вітчизняна селекція за багатьма культурами може конкурувати із іноземною селекцією та займати великі посівні площі. Тому нам необхідно робити напрацювання української аграрної науки комерційно привабливими та збільшувати використання саме українських сортів», - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що Україна має потужний потенціал для нарощування виробництва та експорту насіння. Протягом останніх років в державі інтенсивно розвивається галузь насінництва, створюються селекційні центри, будуються сучасні насіннєві заводи, зростають обсяги інвестицій.

Довідково:

На Міжнародному дні поля були представлені сучасні селекційні досягнення українських науковців. Учасники заходу мали змогу ознайомитися із новими сортами озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, картоплі та ріпаку, з роботою сучасної метеостанції.

Всього було представлено понад 1000 сортів та гібридів української селекції, серед яких:

– 104 сорти озимої пшениці;

– 50 сортів ярого ячменю;

– 30 сортів вівса;

– 20 сортів ярого ріпаку;

– по 18 сортів ярого тритикале та гірчиці та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Національна рада виробників свинини (NPCP) прокоментувала щодо запропонованого правила Міністерством сільського господарства США (USDA) для генно-модифікованої худоби, заявивши, що FDA відтермінувало вжиття заходів щодо цієї технології.

Упродовж останніх двох років у США не можуть зрушити з місця питання впровадження генної інженерії у тваринництві. Об'єднання, що представляють виробників, наполягають на якомога швидшому вирішенні цього питання. Адже внесення змін у геном тварини дозволить вирощувати стійкіше до хвороб поголів'я, що вимагатиме меншої кількості антибіотиків, а також зменшити вплив виробництва на довкілля. Тим паче, відмовляючись від технологій генної модификації у тваринництві сільське господарство США відстає в глобальній гонці від Китаю, Бразилії і Канади втрачаючи конкурентні переваги перед цими країнами.

Причиною дворічної затримки у вирішенні вище позначеного називають те, що кілька відомств, а саме Міністерство сільського господарства США та Управління з контролю за харчовими продуктами та ліками США (FDA) не можуть розібратися, хто відповідає за його реалізацію, в тому числі на законодавчому рівні.

Наразі вирішення цього конфлікту не очікується. Адже FDA, який нині відповідає за впровадження нових технологій генної інженерії у тваринництві, відмовляється співпрацювати з USDA.
Бізнес-асоціації у свою чергу коментують, що в цьому випадку вирішення питання займе значно більше часу і коштуватиме істотно дорожче.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

За три місяці 2017 року експорт української аграрної продукції збільшився на 38,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року, та становив $4,6 млрд. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За три місяці 2017 року експорт української аграрної продукції склав $4,6 млрд. Ми оцінюємо ці результати досить позитивно. Бачимо збільшення на $1,274 млрд або на 38,3%, порівняно з відповідним періодом попереднього року», - про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції та додала, що також відбулось загальне збільшення зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції на 27,4% або на $1,238 млрд.

За словами Ольги Трофімцевої, в трійці товарів-лідерів українського аграрного експорту залишаються зернові культури, які складають 37% від загального експорту, також олія -27,3% та насіння олійних культур - 10,7%.

«Сьогодні ми вже є серйозним глобальним експортером перелічених товарів. Але ми з командою міністерства чудово розуміємо, що лише диверсифікація товарної структури нашого аграрного експорту, а саме збільшення виробництва високоякісної продукції з доданою вартістю, підвищить конкурентоспроможність українських виробників та підсилить економіку України в цілому»,- підкреслила заступник Міністра.

Також Ольга Трофімцева розповіла, що головними торговими партнерами в аграрної галузі для України залишаються країни Азії - 44,4% (від усього українського експорту), Країни ЄС - 28,6% та Африканські країни -18%.

Довідково:

Загальний експорт за 3 місяці 2017 року склав $4,599 млрд. Ключові товари експорту: олія соняшникова - $1,204 млрд, кукурудза – $1,114 млрд, пшениця- $491,7 млн, соя-$ 425, 2 млн, цукор - $131,4 млн, м'ясо птиці - $ 84,2 млн, ячмінь – $84,1 млн, шоколад - $30,5 млн, хлібобулочні та кондитерські вироби - $29,1 млн.

Імпорт за вказаний період становив $1,157 млрд. Насіння соняшника - $164,02 млн, кукурудза - $73,7 млн, риба морожена - $73,7 млн, цитрусові - $50,8 млн, інші харчові продукти - $40 млн, банани - $38,6 млн, олія пальмова - $35,9 млн. Основні країни, до яких експортувалась українська продукція: Індія - $683,2 млн, Єгипет - $454,5 млн, Іспанія - $297,4 млн, Іран, Ісламська Республіка - $254,7 млн, Італія - $227,5 млн, Туреччина- $226,4 млн та інші.

Сьогодні в Україні частка електроенергії, в залежності від типу харчової продукції, впливає на ціну від 3% до 5%. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час ефіру Всеукраїнського марафону «Єдині новини», повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Він зазначив, що в Україні вирощують значно більше зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, аніж потрібно для внутрішнього споживання. Значна частина цієї продукції завжди відправляється на експорт, але за необхідності вона буде спрямована не на експорт, а на внутрішній ринок.

Що стосується відключень електроенергії, то Тарас Висоцький зазначив:

Частка електроенергії в залежності від типу продукції впливає на ціну від 3% до 5%. Все залежить від того, яка надалі буде частота відключень і, відповідно, від потреб використання альтернативних джерел, які є дорожчими. Якщо ситуація буде поточною, з прогнозованим плановим відключенням, то суттєвого здорожчання не передбачається. Будуть незначні коригування, на кілька відсотків, але не більше.

Крім того, він додав, що багато альтернативних джерел, тобто генераторів вже в дорозі до України. Вони замовлені за кошти підприємств, а також профінансовані міжнародними партнерами. Доставка очікується найближчим часом.

Щодо зменшення площ посіву озимих культур, Тарас Висоцький запевнив, що причин для хвилювань з приводу цього немає:

Скорочення посіву зменшить експорт, але навіть при наявних засіяних площах, Україна матиме удвічі більше вирощеної агропродукції, аніж потрібно для споживання. Це може вплинути на об'єм експорту, але не на внутрішній ринок.