За останні шість місяців для українських експортерів відкрито 8 нових ринків та перепогоджено 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку, йдеться на сайті відомства.
«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», — зазначила Владислава Магалецька.
За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія — для українського тваринного білка, ОАЕ — для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів — комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).
Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.
Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.
Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн — країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В'єтнам, ПАР та Індонезія.
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.
