Спалахи пташиного грипу виявили в Саудівській Аравії та В’єтнамі

Посівних площ менше, а отже врожаї мають стати вищими. Таку мету цього року й надалі ставлять собі українські аграрії. І парламент цьому активно сприяє. Зокрема, ухваливши законопроект №4558, який унормовує використання в Україні пестицидів та агрохімікатів. Передає пресслужба Верховної Ради України. 

«Обробка рослин — необхідність, адже пестициди є для них своєрідними ліками. І саме ця процедура впливає на збільшення показників врожайності, — зазначає Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. — Однак у сфері поводження з пестицидами існує низка проблем. Зокрема, використання фальсифікатів, а також недостатня поінформованість аграріїв та бджолярів щодо складу пестицидів, властивостей речовин, впливу на здоров’я людини, бджіл та стану навколишнього середовища».
За оцінками експертів, сьогодні в Україні чи не третина пестицидів — фальсифікати, які ввозять в країну фізичні особи. Використання таких засобів шкодить людям та навколишньому середовищу.

Законопроект забороняє ввезення пестицидів фізособам. Також запроваджуються європейські вимоги до пакування та маркування пестицидів так, аби мінімізувати імовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, ліки чи корм. Ще одна норма документу — запровадження публічного електронного реєстру пестицидів та агрохімікатів з максимально повною інформацією про препарати, доступ до якого матимуть фермери і бджолярі.

«За рівнем використання пестицидів Україна нині посідає невисоку 17- ю позицію у світі. Однак у суспільстві є дещо стереотипне негативне ставлення до цих препаратів. Єдиний спосіб це змінити — зробити використання „ліків“ для рослин максимально правильним, з дотриманням усіх норм. Це дасть можливість покращити й збільшити наші врожаї, що в умовах війни є просто необхідним», — підсумував Олександр Гайду.

аgravery.com

Про це заявила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час онлайн-вебінару «Програми підтримки бізнесу під час військових дій».

«Зокрема, це грантові програми єРобота, які діють з липня, програма релокації підприємств з небезпечних територій, кредитування бізнесу під 5-7-9%, з наступного року запустимо ще кілька активних програм зайнятості, що стимулюватимуть роботодавців брати на роботу деякі категорії людей», — розповіла Тетяна Бережна.

За її словами, грантові програми користуються серед підприємців значним попитом. Особливо програма мікрогрантів, за якою можна отримати від держави грант до 250 тис грн на започаткування чи розширення власної справи.

me.gov.ua

Вища контрольна палата Польщі (ВКП) гостро розкритикувала уряд за способи боротьби з АЧС. Вчені, в свою чергу, говорять, що країні загрожує поширення вірусу по всій її території, а втрати перевищать 4 млрд євро.

За підсумками перевірок контролери ВКП дійшли до висновку, що положення програми нездійсненні. Так, середня вартість запровадження протиепізоотичних заходів на фермі складає близько 30 тис. злотих (понад 7 тис. євро), що для малого бізнесу непосильні витрати. Тільки 6% господарств мало змогу виконати ці вимоги, і міністерство сільського господарства добре про це знало.

Те, що ситуація серйозна, підтверджують і вчені, які нагадують, що в країнах, в яких до питання ставилися легковажно, сталося тимчасове припинення свинарства (Куба, Ангола, Росія, Мальта). Так було і в Іспанії, яка боролася з АЧС 30 років.

«Беручи до уваги, що 2,5 року робиться в Польщі, здається, що ми рухаємося в бік іспанського сценарію. Спочатку хвороба охопить всю країну, потім ми побачимо наслідки цього і почнемо ставитися до питання серйозно», — каже професор Пейсак з Державного ветеринарного інституту.

На думку професора, головна помилка, якої допускається уряд — вводити заходи біобезпеки тільки там, де хвороба вже виникла, у той час як треба думати про біобезпеку у всій Польщі.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

В січні-липні 2018 року експорт українських аграрних та харчових товарів скоротився на 1% до $9,78 млрд порівняно з січнем-липнем минулого року.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Згідно митної статистики, імпорт агропродукції зріс на 24% до $2,82 млрд. Товарообіг аграрних та харчових товарів склав $12, 6 млрд, що на 3% більше, ніж у 2017 році.

Загалом Україна підтримує торгівельні зв`язки з 209 країнами.

milkua.info