Всесвітній банк допоможе з розвитком інвестицій в АПК України

20-лют-2018

Експерти Світового банку та Міністерства аграрної політики та продовольства формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій області, для їх усунення.

Про це йшла мова на зустрічі першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, експерти деталізували напрямки і проекти, що сприяють збільшенню інвестпривабливості і пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм і розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблоковано, збільшивши частку аграрного сектора в національній економіці.

«Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, але має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза і підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним і врахувати в ньому досвід інших країн», — підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення найближчим часом, після чого будуть розроблені конкретні проекти за певними напрямами.

Для довідки: За січень-вересень 2017 в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В цілому частка капінвестицій в сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.

minagro

Більше новин
Урожайність кукурудзи можливо підвищити
23-жовт-2018

Група дослідників з Австралії розробили технологію, що дозволяє збільшити врожайність кукурудзи до рекордних значень за рахунок модифікації ферменту, який відповідає за уловлювання вуглекислого газу з навколишнього середовища. Новий сорт трансгенної кукурудзи характеризується посиленим фотосинтезом, що в результаті призводить і до посиленого росту.

Прийнято вважати, що у основних сільськогосподарських культур є два види фотосинтезу. Пшениця і рис використовують різновид фотосинтезу С3 - вчені вважають, що цей механізм є досить давнім і не найефективнішим. Кукурудза, як і деякі інші культури, в свою чергу використовує C4-фотосинтез - порівняно молодий і більш ефективний.

Центральне місце в цьому випадку займає фермент Rubisco, який відповідає за перетворення вуглекислого газу в органічні сполуки. За рахунок збільшення вмісту данього ферменту в клітинах кукурудзи можна домогтися збільшення врожайності, встановили дослідники.

За матеріалами Science Daily

Детальніше
Названо закупівельні ціни на ВРХ у регіонах України
04-груд-2020

Станом на 4 грудня 2020 року, найнижчі закупівельні ціни на молодняк ВРХ зафіксовано у Сумській, Харківській, Житомирській областях. Найвищі — у Херсонській, Полтавській, Київській областях.

Про це повідомляє Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу.

Найнижчі закупівельні ціни на корів (за вгодованістю) — у Сумській, Луганській, Харківській областях, найвищі - у Івано-Франківській, Тернопільській, Херсонській областях.

Середньозважена закупівельна ціна на бичків вагою менше 330 кг становить 34,41 грн/кг (+1,08 до минулого року). Телиці вагою менше 330 кг — 32,61 грн/кг, бички вагою більше 330 кг — 36,21грн/кг, телиці вагою більше 330 кг — 34,16 грн/кг.

milkua.info

Детальніше
У Держпродспоживслужбі розповіли про компенсації постраждалим внаслідок АЧС
10-вер-2019

За останні 4,5 роки українські фермери та «присадибники» отримали 22,6 млн грн компенсацій за свиней, вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з АЧС. Про це повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Так, компенсації отримали:

у 2015-му році особисті селянські господарства — 2,6 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 236 тис. грн;

у 2016-му особисті селянські господарства — 7,0 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,01 млн грн;

у 2017-му особисті селянські господарства — 5,5 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,07 млн грн;

у 2018-му особисті селянські господарства — 5,2 млн грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували);

з 1 січня по 1 серпня 2019-го року особисті селянські господарства —45,3 тис. грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували).

Всього особисті селянські господарства отримали 20,4 млн грн, а спеціалізовані свинарські господарства — 2,2 млн грн.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Детальніше
З 1 січня почали діяти нові стандарти щодо якості молока
09-січ-2019

У матеріалі Agropolit фахівці Асоціації тваринників України (АТУ) пояснюють, що передбачають нові стандарти та якими документами регламентуються, а також — як це вплине на селян і їхню можливість займатися виробництвом продукції тваринництва.

Свого часу саме АТУ стала ініціатором відтермінування заборони прийому молока 2-го сорту, щоб селяни не залишилися без чи не єдиного джерела заробітку.

Що в нормативних актах?

З 1 січня 2019 року набирає чинності ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий стандарт містить характеристики та технічні умови для здійснення закупівлі та приймання молока коров’ячого. Таке рішення передбачено у наказі Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 27.06.2018 № 188 «Про прийняття та скасування національного нормативного документа; про внесення зміни до наказу від 18 грудня 2017 р. № 420».

Наприклад, у відкритому доступі в мережі Інтернет текст проекту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який діятиме з 1 січня 2019 року, відсутній. Окремі веб-сайти пропонують на платній основі його переглянути: (перший, другий). Це щодо поінформованості виробників про нові вимоги щодо якості молока.

Водночас, із 1 січня 2019 року буде скасовано національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» в частині вимог до молока екстра, вищого та першого ґатунків.

В цілому зазначений стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. В частині ж вимог до молока другого ґатунку національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» буде скасований лише з 1 січня 2020 року. Але із цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо наступне. З 1 січня 2019 року змінюються вимоги до якості молока екстра, вищого та першого ґатунків! Вимоги ж до молока 2-го ґатунку залишаються незмінними*. Селяни й усі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, зможуть спокійно його здавати на підприємства аж до 1 січня 2020 року.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок