Світовий банк оцінив потенціал українського сільськогосподарського сектору

12-жовт-2017

Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання і підвищення доходів населення.

Зокрема, Україна має найбільші площі орних земель в Європі ― 33 млн га в порівнянні з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині і 11 млн га в Польщі. Україна також володіє третиною світових запасів чорноземів ― надзвичайно родючих земель, які можуть давати високі врожаї при сприятливих умовах. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.

«Всі ці фактори є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання і підвищення стандартів життя населення. При цьому, продуктивність сільського господарства в Україні значно менше, ніж в інших європейських країнах», ― йдеться в дослідженні Світового банку.

Так, додана вартість на гектар в Україні в 2014 році склала $413, тоді як в Польщі ― $1142, Німеччині ― $1507, Франції ― $2444. І це не зважаючи на значно вищу якість ґрунтів в Україні.

Зазначається, що сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтоване на продукцію з більш низькою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, врожайність в Україні нижче, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні в 2014 році склала 4 т/га, тоді як в Польщі ― 5 т/га, Франції ― 7,4 т/га, Німеччині ― 8,6 т/га.

«Орендні ставки на землі сільгосппризначення на порядок менше, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивного використання землі», ― йдеться в документі.

Так, ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції ― $195, Німеччині ― $219, Болгарії ― $279, Нідерландах ― $672.

«Як результат, велика кількість сільських землевласників позбавлена справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично, близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від здачі в оренду землі за ставками, на порядок менше від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», ― йдеться в доповіді.

Крім того, на думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в даному секторі економіки.

ekonomika.eizvestia

Більше новин
Уряд України спростив процедуру фумігації зерна
05-жовт-2022

Уряд України 4 жовтня доповнив Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України.

«Для вирішення проблеми з оплатою послуг, пов’язаних з фумігацією вантажів із об’єктами регулювання за кордоном, до Переліку послуг включено послуги зі знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються, винагорода комісіонера при здійсненні знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються», - вказується в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, «прийняті зміни сприятимуть розблокуванню проходу морських суден із сільськогосподарською продукцією, що експортується згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час воєнного стану».

АПК-Інформ

Детальніше
Індекс умовної прибутковості виробництва молока України в червні 2020 року виріс на 0,5% — Андрій Ярмак
09-лип-2020

Індекс умовної прибутковості виробництва молока (УМІ) України в червні 2020 року не тільки продемонстрував стабільність, але й виріс на незначні 0,5%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що це перше зростання УМІ в червні за всю історію спостережень за ним з 2011 року, бо як правило, червень — це не найкращий місяць для виробників. Торік, наприклад, УМІ знизився в червні на 4,4%.

Не зважаючи на зниження ціни на 1,2%, воно було компенсоване здешевленням концентрованого раціону на 1,7%, переважно завдяки падінню цін на соняшниковий шріт.

«Отже, червень став першим місяцем року, коли УМІ не знижувався — до цього він падав кожного місяця 2020 року. Не зважаючи на це, сукупно перше півріччя було для професійних виробників молока не таким вже й поганим — прибутковість перевищувала минулорічну на 3,4% і була найвищою за останні шість років. Тільки в далекому 2014 році перше піврічня принесло виробникам більші прибутки», — зазначає він.

Експерт переконаний, що головна причина вищої прибутковості, не зважаючи на падіння кожного місяця, — рекордно висока прибутковість в другій половині 2019 року.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — додає він.

В липні, як правило, відмічається початок сезонного зростання УМІ. В цьому році теж чимало підстав для зростання на зовнішньому і на внутрішньому ринках, прогнозує Андрій Ярмак. 

milkua.info

Детальніше
Ринки-флагмани свинарства: підсумки березня
02-квіт-2022

Цінові коливання та ключові події в країнах-флагманах глобального свинарства відстежили аналітики Асоціації «Свинарі України».

Помітне здороження свинини відбулося в країнах ЄС – лише за першу половину березня середньоєвропейські котирування додали майже 20%. Тож вже у середині березня середня ціна на кілограм свинини забійною масою майже сягнула 2 дол. США. Основною причиною стрибка експерти ринку вважають зменшення внутрішньої пропозиції свинини. Так, планомірне скорочення маточного поголів’я протягом 2021-го (-4% за рік станом на грудень) синхронізувалося із пожвавленням торгівельної активності. Водночас, для збалансування попиту та пропозиції Єврокомісія запустила програму державних дотацій за формування та зберігання запасів мороженої свинини. Крім цього, не дивлячись на позитивні ринкові зрушення, комісари започаткували Групу нагляду за станом свинарства, перше засідання якої відбулося на початку березня. Так, необхідність запровадження органу обумовили численні випробування другої половини 2021-го (обмеженість роботи м’ясопереробників через протиепідемічні заходи, підвищення виробничих витрат, поширення АЧС та скорочення експортної торгівлі з Китаєм), які призвели до поступового згортання виробництва у багатьох країнах. Російська військова агресія додалася до переліку факторів ризику для галузі, зокрема через загрозу доступу до кормових інгредієнтів та необхідність шукати альтернативні ринки збуту. Єврокомісія вже розробляє можливі інструменти, які зможуть зменшити ризики щодо доступності кормових культур. Зокрема, розглядають і можливість відтермінування вимог щодо зменшення використання пестицидів, що віддалить агросектор ЄС від досягнення цілей стійкого господарювання.

Здороження свинини у США продовжилося і в березні. Так, якщо у середині лютого котирування подолали дводоларову позначку, то менш ніж за місяць вони перевищили 2,4 дол. США/кг з.м. Хоча за підсумками березня приріст середньомісячної позначки скромніший (+16,25% проти +30% у лютому), проте скорочення внутрішньої пропозиції на тлі жвавого попиту з боку кінцевого споживача слугує вагомим чинником підтримки для цін. Крім цього, додаткову підтримку американські котирування мають завдяки активному експорту свинини, зокрема до Мексики. Щодо перспектив за іншими зовнішніми напрямками, експерти ринку вважають, що приріст європейських цін може посилити конкурентні позиції північноамериканської свинини. Окрім позитивної динаміки цін на свинину, оператори ринку констатують істотне підвищення виробничих витрат. Подальше їх зростання може викликати не тільки підвищення цін на паливно-мастильні матеріали та кормові інгредієнти, а й витрати на дотримання посилених вимог щодо благополуччя тварин. Так, у якщо Верховний суд США визнає правомірність заборони штату Каліфорнія на реалізацію свинини, вирощеної з порушенням вимог щодо мінімальної площі утримання тварин, виробники муситимуть зробити необхідні перепланування виробничих приміщень для їх дотримання.

Канадська свинина у березні також була дорожчою ніж місяцем раніше: за підсумками трьох тижнів місяця кілограм свинини забійною масою коштував 1,83 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг за результатами лютого. Враховуючи відносно сталий внутрішній попит на свинину, окрім синхронізації з сусіднім ринком США, основним драйвером для канадських котирувань є та надалі залишатимуться експортні успіхи. Для їх забезпечення у подальшому, Канада та Сполучене Королівство розпочали перемовини щодо підписання угоди про вільну торгівлю, яка поширюватиметься в тому числі й на свинину. Внутрішнє виробництво свинини, яке не зважаючи на непростий для галузі 2021-й, наразі змінилося незначно, а за підсумками 2022-го відрив від попереднього обмежиться 1-2%. Проте відчутнішим таке відхиленням можуть зробити імовірні перебої залізничних поставок кормових інгредієнтів зі США, яких очікують через протести одного з найбільших перевізників на заході країни.

Пожвавлений попит на американську свинини зі США з боку Мексики обумовлений зменшенням внутрішнього виробництва свинини через епізоотичні проблеми у галузі. Окрім відчутних втрат поголів’я через поширення ЕДС та РРСС, тиск на галузь чинить здороження кормів, який на думку аналітиків може спричинити скорочення виробничих потужностей низки операторів, які тривалий час. Щодо цінової динаміки, то низхідний рух, який почався ще у середині січня, у першій половині березня досягнув нижньої позначки у 1,86 дол. США/кг. Після цього котирування почали відновлюватися і вже до кінця місяця знову перевищували 2 дол. США/кг. Тож середній показник за підсумками трьох тижнів березня лише на 3,7% «відстав» від лютневого рівня: 1,94 дол. США/кг проти 2,01 дол. США/кг з.м. місяцем раніше.

Бразильські котирування на початку весни знаходилися на вищому рівні ніж минулого місяця: 1,59 дол. США/кг з.м. в середньому за три тижні, що на 10 центів чи 6,7% вище за лютневу середню. Проте однозначно висхідною цінову динаміку березня назвати не можна. Вагомою причиною волатильності цін стала менша активність торгівлі з Китаєм та Чилі. Стосовно нещодавно відновленого доступу до ринку рф, бразильські експортери вважають, що чергова втрата цього каналу збуту не матиме значного впливу на ринкову кон’юнктуру. Після запровадження нетарифних обмежень для постачання бразильської свинини у 2018, росія втратила свою пріоритетність для трейдерів. Крім цього, отримання дозволу на поставки свинини до В’єтнаму філією м’ясопереробника BRFу штаті Мату-Гросу, найімовірніше, повністю компенсує це. Більше занепокоєння у бразильських аграріїв викликають ймовірні складнощі із закупівелею добрив з рф та Білорусі.

Ціни на свинину в Аргентині, навпаки, дещо «просіли» порівняно з лютим у доларовому еквіваленті через девальвацію. Так, ціни в національній валюті хоча й дещо знизилися на початку місяця, проте вже у кінці березня надолужили втрачене та практично сягнули лютневого максимуму: як і в кінці зими, живець свиней реалізовували по 181 песо/кг. З іншого боку, ціни на свинину в країні коливаються в безпосередній близькості до цієї позначки з грудня 2021-го. Це формує сприятливіші умови для тамтешнього свинарства, яке планує посісти помітні позиції на глобальному ринку до кінця поточної декади.

Китайські котирування також продовжили зсув донизу, який триває вже чотири місяці. Так, якщо на початку весни ціна кілограму свинини забійною масою становила майже 2,9 дол. США/кг, то вже у третій декаді березня опустилася нижче 2,7 дол. США/кг. Тож за три тижні місяця середня позначка була на 8,8% нижчою за лютневу. Для стримування темпів зниження цін у Піднебесній запустили програму закупівлі свинини до держрезерву ще у кінці лютого. Станом на кінець березня ця програма почала діяти щонайменше у чотирьох провінціях країни. Зазначимо, що зменшення зовнішньої закупівлі свинини (на третину проти у січня-лютого 2021-го) не надало відчутного підкріплення для внутрішніх котирувань до кінця першого кварталу.

Середня ціна на свинину у В’єтнамі за березень опустилася до 3,19 дол. США/кг з.м. чи на 20 центів проти лютневого показника. Хоча такий рівень цін вищий за січневий та грудневий, він на 40% поступається показнику відповідного періоду минулого року. За таких умов профільне міністерство почало розгляд інструментів підтримки та заохочення місцевих свинарів, одним з яких може стати тимчасова «заморозка» цін провідних виробників кормів в країні.

Ціни на свинину в росії з кінця лютого помітно зросли протягом березня виключно у рублевому еквіваленті. Так, у третій декаді лютого ціна на живець свиней становила 108,5 руб./кг, а вже за місяць зросла більш ніж на чверть, перевищивши 138 руб./кг. Синхронний обвал курсу рубля спричинив помітне просідання цін у доларовому еквіваленті у першій половині місяця. Не зважаючи на їх позитивну динаміку протягом березня, середній показник за перші три тижні на 23% нижчий ніж лютневий. Водночас, окремі оператори планують підтримати продовольчу безпеку країни за рахунок збільшення виробничих потужностей вирощування та м’ясопереробки: у кінці березня: бізнес Якутії оголосив про плани щодо модернізації та нарощування виробництва свиногосподарств (до 0,5 тис. т свинини у 2022-му) та глибокої переробки м’яса, зокрема і для подальшого експорту.

При цьому місцеві експерти ринку прогнозують, що через девальвацію та очікуване здороження кормів, середня собівартість свинину зросте на 23% проти минулорічної. Тим не менш, приріст внутрішнього виробництва у наступні пару років оцінюють у 5%.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, European Commission, oanda.com

 

Детальніше
Комітет Європарламенту проголосував за розширення квот на українську аграрну продукцію
05-трав-2017

Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України. Орієнтовно збільшення квот надає 196,95 млн. доларів.

«Рішення про збільшення квот на українську аграрну продукцію для нас важливе і дозволить розширити наші експортні можливості. Україна отримає близько 200 мільйонів доларів в обсязі реалізації. Безперечно, ми розуміємо, що йдеться про проміжний етап узгодження і попереду пленарне засідання Європарламенту та засідання Ради міністрів ЄС. Проте, ми сподіваємось, що вже до кінця травня буде ухвалено остаточне рішення», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Відомо, що розширення квот стосується таких видів продукції, як мед (3 тис. тонн), виноградний сік (500 тонн), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн), ячмінна крупа та борошно (7, 8 тис. тонн), овес (4 тис. тонн), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн).

Водночас, Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі поки що не підтримує розширення торговельних преференцій для окремих категорій аграрної продукції – томатів, пшениці. Зазначається, що відмова є проміжною і Україна продовжить відстоювати необхідність прийняття Європарламентом рішення про збільшення квот.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок