Цього року українські аграрії вже втратили більше 5,2 млрд грн внаслідок штучного дефіциту мінеральних добрив напередодні весняної посівної кампанії та введення «антидемпінгових» мит на азотні добрива з Російської Федерації. Ця сума співставна із загальними видатками на державну підтримку агросектору, передбаченими в бюджеті на 2017 рік і є наслідком монопольного завищених цін на внутрішньому ринку.
Безпідставне збереження цінової кризи викликає глибоке занепокоєння ключових аграрних асоціацій країни. Додатковим приводом для стурбованості стало введення обмежень на імпорт азотних добрив з Європейського Союзу з 19 вересня.
Саме тому професійні аграрні об’єднання звернулися до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Президента Петра Порошенка з проханням доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі надати детальні обґрунтування рішення про запровадження антидемпінгових мит на імпорт азотних добрив, сприяти перегляду рішень про обмеження на імпорт мінеральних добрив з РФ та ЄС і вимагати від Антимонопольного комітету оприлюднити термін ухвалення остаточного рішення в розслідуванні зловживання OstChem монопольним становищем на ринку добрив.
Відповідні звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу та Союз птахівників України.
У своїх зверненнях аграрії детально виклали причини стурбованості ціновою політикою монополіста на ринку азотних добрив.
«Незважаючи на запуск заводів підприємств Групи компаній OstChem, що належить Дмитру Фірташу і є українським монополістом з виробництва аміачної селітри, ціни на неї не тільки не впали, але, навпаки, продовжили зростати, хоча до того представники вітчизняного хімпрому стверджували, що весняний стрибок цін на азотні добрива нібито є прямим наслідком вимушеної зупинки заводів Групи», — йдеться у зверненні.
У той же час ціни на карбамід, який виробляють і інші вітчизняні підприємства, дещо знизилися, а різниця між внутрішніми цінами і цінами експорту цього виду добрив відчутно скоротилася.
Крім того, аграрії звернули увагу, що ціни на селітру продовжували зростати навіть в період зниження в Україні цін на природний газ.
Асоціації вкотре звернули увагу влади на оприлюднені влітку попередні висновки розслідування, яке проводить АМКУ щодо зловживання монопольним становищем Групою OstChem. Згідно з матеріалами Комітету, монополіст у 2014-2015 рр. встановлював такі цини реалізації на ринку добрив, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції, а крім того, штучно підвищував собівартість продукції шляхом закупівлі газу за завищеними цінами, що означає ухилення від сплати податку на прибуток.
«Подальше безпідставне збереження негативних тенденцій на ринку добрив загрожує за підсумками 2017 року безпрецедентними збитками для вітчизняних селян. Так, за нашими розрахунками, внаслідок цінової ситуації, яка є прямим наслідком штучного дефіциту азотних добрив в Україні напередодні весняної посівної кампанії 2017 року та введення „антидемпінгових“ мит на азотні добрива із РФ, українські агротоваровиробники вже втратили більше 200 млн дол., або понад 5,2 млрд грн, що співставне із сумою державної дотації АПК, передбаченої на 2017 рік у розмірі 5,5 млрд грн», — зазначено у зверненні.
У структурі витрат рослинництва добрива вже складають близько 30%, і їхня частка зростає. Тому надвисокі ціни на добрива призводить до того, що вітчизняні аграрії ризикують втратити конкурентоспроможність в порівнянні з іншими крупними гравцями на світовому зерновому ринку, і загрожує зменшенням експорту аграрної галузі, який нині є чи не єдиним драйвером економіки України.
ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.
