Володимир Зеленський підписав закон про ринок землі

29-квіт-2020

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента України.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», — заявив Зеленський.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021-го року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024-го року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тис. га землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься відповідно до підписаного закону на референдумі.

«Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі», — зазначено в повідомленні.

agravery.com

Більше новин
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
25-серп-2020

За період з 15 по 21 серпня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про появу 175 вогнищ особливо небезпечних хвороб з 19 країн світу.

У Малаві відзначили спалах (1) ящуру. Вогнища блютангу зафіксували в Греції (1) і Македонії (10).

Звіти про спалахи африканської чуми свиней продовжують надходити з офіційних джерел Угорщини (34), Латвії (1), Румунії (70) України (1), Росії (13) та Південної Кореї (15). Збільшення захворюваності/смертності від африканської чуми свиней реєструють в дванадцяти штатах Нігерії (Lagos, Abia, Ogun, Plateau, Edo, Osun, Benue, Rivers, Delta, Kaduna, Oyo та Akwa Ibom).

Високопатогенний грип птахів відзначили на території Тайваню (4). Боротьба з лихоманкою Західного Нілу триває в Німеччині (1). Про нові осередки сказу повідомили ветеринарні служби Малайзії (7) і Вірменії (1). Крім того, на території Вірменії зафіксували вогнище (1) лейшманіозу.

У Мексиці реєструють геморагічну хворобу кроликів (9).

Повідомлення про коронавірусну інфекцію COVID-19 у домашніх тварин надійшли з офіційних джерел Гонконгу (1) і США (3).

Ветеринарні служби Фінляндії продовжують боротьбу з міксоматозом кроликів (1). У Киргизії відзначили вогнище (1) сибірської виразки.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
В Україні хочуть змінити умови регулювання розведення сільськогосподарських тварин
28-лют-2019

У Раді зареєстрували законопроект № 10 019−2 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні.

Авторами законопроекту є Олександр Ревега, Євген Балицький та Іван Мірошніченко.

Метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання діяльності в сфері утримання сільськогосподарських тварин.

Основним завданням є усунення недоліків, які на сьогодні мають зазначене вище регулювання, через:

встановлення Мінагрополітики мінімальних вимог до діяльності з утримання сільськогосподарських тварин;

здійснення оцінки впливу на довкілля для більш широкого кола потужностей для вирощування хутрових тварин;

застосування положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» до більш широкого кола відносин, яке включає у себе утримання сільськогосподарських тварин;

запровадження режиму ліцензування у сфері розведення, вирощування та утримання диких тварин;

посилення наявної адміністративної відповідальності та запровадження кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та охорони навколишнього природного середовища.

agropolit

Детальніше
Ринок комбікормів ЄС почав стагнувати
13-бер-2018

 За даними дослідження, проведеного банком Rabobank, один з найбільших світових ринків кормів - європейський - в сезоні-2017 почав стагнувати.

Європа є другим за величиною ринком комбікормів в світі. Загальний обсяг виробництва комбікормів в Європі в 2016 році, згідно з даними глобального опитування Alletch, склав 249,4 млн т, а в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 367,6 млн т. Всього країнами ЄС-28 було вироблено 153,4 млн т кормів, а решта (96 млн) - країнами, що не входять в ЄС-28, включаючи Росію (29 млн т) і Туреччину (19 млн т). При цьому у вартісному вираженні обсяг ринку комбікормів Росії і Туреччини в сумі був вище, ніж у двох найбільших виробників в ЄС - Франції та Німеччини.

Rabobank розцінює це як сигнал про стагнацію виробництва комбікормів в ЄС, де за останні 10 років виробництво зросло всього на 4%. Тим часом, глобальний ринок комбікормів за цей період практично подвоївся.

Птахівництво

Найбільший ринок комбікормів в Європі - для птиці, на частку якої припадає третина ринку. У 2016 році виробництво кормів для птиці в ЄС склало 53,6 млн т, що на 0,2% нижче рівня 2015 року.

Обсяги виробництва кормів виросли з річним темпом в 1,4% (CAGR) з 2007 по 2015 рік. У той же період виробництво м'яса птиці продовжувала зростати на 3,3% CAGR, до 11 млн т м'яса в 2016 році.

Основними виробниками кормів для птиці є Польща, Франція, Великобританія, Німеччина і Італія, які в сукупності виробляють 63% від загальної кількості кормів для європейської птиці.

Свинарство

Корм для свиней є другим за величиною ринком комбікормів в Європі. Rabobank зазначив, що історично це був найбільший в Європі ринок комбікормів, але в 2010 році його перевершила птиця. Виробництво кормів для свиней в 2016 році склало 49,4 млн т, що на 1,6% менше, ніж в 2015 році, незважаючи на зростання цін на свинину і оптимізм на ринку в минулому році.

Найбільшими країнами-постачальниками кормів для європейського свинарства є Іспанія (9,9 млн т), Німеччина (9,6 млн т), Нідерланди (5,3 млн т) і Франція (5 млн т).

ВРХ

Велика рогата худоба, третій за величиною ринок комбікормів в ЄС, склав 27% від обсягу виробництва кормів в 2016 році і зафіксувався на рівні 41,4 млн т, що на 1,5% менше, ніж у 2015 році.

Іспанія (7,4 млн т), Німеччина (6,5 млн т), Франція (5,4 млн т) і Великобританія (5,2 млн т) були основними виробниками кормів для великої рогатої худоби в ЄС в 2016 році. Велика частина корму призначається для молочної худоби.

Наслідки для кормовиробничих компаній

Зростання обсягу на європейському ринку комбікормів застопорилося, констатують в Rabobank.

Розвиток ринку всередині і поза ЄС-28, зміна потреб в продуктах і консолідуюча фермерська база будуть кидати виклик прямому потенціалу зростання на європейські ринки комбікормів, що вже стабілізувалися.

Використання сировини в кормах

З огляду на розмір сектору тваринництва і комбікормів, ЄС є другим за величиною споживачем сировини для корму після Китаю і набагато випереджає США і Бразилію. Зерно становить більшу частину корму в ЄС, на частку якого припадає близько 70%, а потім близько 25% олійних. На частку ЄС припадає 18% всього використовуваного в усьому світі зерна на корм, і хоча обсяг кормового зерна в ЄС за останні 10 років трохи підріс, інші регіони показали більш високі темпи зростання.

За оцінками Strategyie Grains, на комбікорми в ЄС в 2016/17 рр використовувалося близько 60% (166 млн т) зерна. Інша частина згодовувалася безпосередньо на фермах.

За останні чотири роки кількість пшениці, використовуваної в годівлі, зросла з 45 млн т в 2013/14 рр до 54 млн т в 2016/17 рр, причому більша частина пшениці вирощується в ЄС.

Крім зернових, 56 млн т олійних використовуються на корм в ЄС, що робить ЄС другим за величиною споживачем олійних культур в світі після Китаю.

Кількість споживаного в ЄС борошна олійних культур за останні п'ять років росло на 1% в рік. Проте, інші країни, такі як Китай (+ 3%) і США (+ 2%), показали більш сильне зростання.

Соєве борошно складає 58% всіх олійних продуктів, використовуваних в ЄС. Виробництво сої в ЄС за останні чотири роки подвоїлася до 2,4 млн т, але цього достатньо, щоб забезпечити тільки 5% потреби в соєвому борошні. У 2016/17 ЄС імпортував 21 млн т соєвого борошна, з яких 60% поставила Аргентина, 33% Бразилія, 5% Парагвай, а інший обсяг - США, Індія і Китай.

Крім того, в ЄС імпортується і переробляється майже 13,5 млн т сої, причому близько 50% надходить з Бразилії і майже 30% з США.

Виробництво ріпаку в ЄС скоротилося, тому імпорт сільгосппродукції збільшився, перевищивши 4 млн т в 2016/17 рр (+ 20%). Разом з тим, в 2016/17 рр загальне споживання ріпаку скоротилося на користь ріпакового борошна, якого було витрачено 13 млн т.

Європейська комбікормова промисловість також закуповує 2,5 млн т пальмового масла з Малайзііа, менше 500 тис. т рибного, лляного і бавовняного борошна, а також 3 млн т клейковини - побічного продукту від мокрого подрібнення кукурудзи для крохмальної промисловості, а також ще 3,5 млн т сухих зерен дистилятора з етанольної промисловості.

В останні роки обсяг закупівель білкових сумішей ЄС збільшився і збільшує свою частку. У 2016/17 рр було використано її близько 2,2 млн т, що на 1,8 млн т більше, ніж роком раніше.

Джерело: world-grain.com

Детальніше
Повернення до реальності: державна підтримка АПК на 2019 р. в п’яти цифрах
27-лист-2018

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок