Вірус АЧС продовжує ширитися Європою

Обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень-грудень 2018 року, порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років, збільшився на 14%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%.

Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, повідомляє прес-служба Національної академії аграрниї наук України.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році — 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив — 1,00 грн/грн; 2012 року — 1,40 грн/грн; 2015 року — 2,16 грн/грн; 2017 року — 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції — 0,6 — між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

«Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

В Україні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах всіх категорій у січні-жовтні 2020 року скоротилися на 14,2% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

У період із січня по жовтень 2020 року скорочення агровиробництва відбулося як в сільгосппідприємствах — на 18,1%, так і в господарствах населення — на 2,7%.
Слід додати, що виробництво продукції в сегменті рослинництва з початку 2020 року скоротилося на 6,9%, а тваринництва — на 2,7%.

agravery.com

2 жовтня у особистому підсобному господарстві у смт Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області зареєстрували спалах АЧС.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу у ДНДІЛДВСЕ* (м. Київ) встановили діагноз — африканська чума свиней.

В осередку захворювання проводяться заходи щодо локалізації та недопущення розповсюдження збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

pigua.info

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.