Верховна рада прийняла у першому читанні законопроект про запровадження агрострахування в Україні

За підсумками зовнішньої торгівлі у червні місяці молочних товарів було продано на загальну суму 25,7 млн дол. Це на 4,9% більше, ніж у червні минулого року ― 24,5 млн дол.

Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Україна розглядає Катар як перспективний ринок для збільшення поставок сільськогосподарської продукції, розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в ході телефонної розмови з Міністром муніципалітетів і навколишнього середовища Держави Катар Абдуллою бін Абдулазізом бін Турки Аль Сабан, пише agronews.ua.

«Для збільшення поставок с/г продукції важливим є взаємодія між компетентними органами обох країн в області стандартів фінансової звітності та затвердження нових форм ветеринарних сертифікатів для розширення товарного асортименту», — підкреслив І. Петрашко.

Крім цього він додав, що за результатами 9 місяців 2020 р товарообіг між Україною і Катаром подвоївся і склав $ 99,15 млн.

На завершення сторони обговорили перспективи інвестиційної співпраці, зокрема, участь інвесторів з Катару в реалізації аграрних інвестиційних проектів і приватизації державних с/г підприємств. Також обговорили питання розвитку галузевого співробітництва в рослинництві, тваринництві, безпеки продуктів харчування і кормів.

 У 2016/17 фінансовому році, що завершився в серпні 2017 календарного року, Європейський Союз (ЄС) імпортував на 21% більше пальмового масла, на 24% більше олійних, а також на 42% більше жирних кислот для комбікормової промисловості, відзначається в недавно опублікованому статистичному огляді. У той же час ЄС скоротив імпорт пшениці на 24%, або на 363 млн тонн, свідчать дані статистики.

У сегменті сільськогосподарської та продовольчої продукції ЄС зміг серйозно наростити поставки продукції за кордон. У грошовому вираженні експорт склав 135 млрд євро, що на 5% перевищує рівень попереднього року. Експорт зріс за всіма ключовими напрямками, в тому числі в США, Китай, Японію, Південну Корею і Росію.

За матеріалами All About Feed

13 грудня, відбувся круглий стіл «Реалізації проекту оцінки сталого розвитку фермерських господарств», під час якого заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета детально розповів про запропоновані Мінагрополітики напрями підтримки 2018 року за новою бюджетною програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Участь у заході взяли представники українського та міжнародного бізнесу, наукових закладів та міжнародні експерти.

«Значна частина потенціалу українського аграрного сектору реалізується через малих та середніх сільгосптоваровиробників, зокрема, фермерські господарства та об'єднання у кооперативи. Для стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх конкурентоспроможності, урядом передбачено 1 млрд гривень в рамках нової бюджетної програми „Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств“. Так, нова програма включає в себе виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння», — зазначив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, відповідно бюджетної програми підтримки розвитку фермерських господарств пропонуються наступні підтримки на 2018 рік:

— виплати дотацій — фермерським господарствам, які зареєстровані в установленому порядку після 1 січня 2018 року та мають в обробітку земельні площі до 20 га, — у розмірі 30 тис гривень. Першочергове право надається фермерським господарствам, засновниками яких є особи віком до 35років (включно);

— підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів шляхом здешевлення вартості (70%) закупівлі техніки, обладнання, устаткування;

— здешевлення кредитів, отриманих у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі;

— компенсації вартості закупленого у суб'єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції супереліти (супер-супереліти), еліти, першої генерації, батьківських форм, гібридів першого покоління.

«Наразі тривають фахові консультації щодо механізмів підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і найближчим часом узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості», — резюмував Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики