В Україні проведено перше засідання з питань підтримки експорту сільгосппродукції

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua

24 травня відбувся черговий навчальний семінар-тренінг в рамках всеукраїнської інформаційної кампанії серед фермерів та членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів щодо підтримки розвитку фермерства. Другий семінар — «Державна підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у 2019 році» проведено для 50-ти представників обласних відділень Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Захід організовано Мінагрополітики спільно із проектом ЄС SAFPI.

Участь у заході взяли заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, представники департаментів Мінагрополітики, президент АФЗУ Микола Стрижак, в. о. генерального директора Укрдержфонду Юрій Апальков.

«Цього року ми із задоволенням фіксуємо активнішу участь фермерів у програмах державної підтримки. До прикладу, на сьогодні понад півтисячі фермерів подали документи на компенсацію відсотків по кредитам, сума яких складає майже 20 млн грн. Напрями підтримки зберігаються та удосконалюються — тим само зростає і довіра виробників. І сьогодні ми продовжуємо інформувати наших аграріїв, посилюючи нашу співпрацю з дорадниками, Укрдержфондом, асоціаціями, обласними відділеннями АПК через мобільні інформаційні центри», — зауважив Віктор Шеремета.

На сьогодні фінансова підтримка розвитку фермерських господарств діє за такими напрямами:

дві бюджетні субсидії для ФГ — 330 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 250 млн грн;

здешевлення кредитів для ФГ або СОК — 85 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ або СОК насіння вітчизняного виробництва — 80 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ або СОК отриманих дорадчих послуг — 5 млн грн;

часткова компенсація вартості для СОК придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 50 млн грн;

З графіком роботи інформаційних мобільних центрів у червні-липні можна ознайомитися і завантажити за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

Ювілейний 5-й «АГРОПОРТ Схід Харків 2018» зібрав майже 10 тисяч учасників, в тому числі представники іноземних держав.
В четвер в Міжнародному аеропорту «Харків» урочисто відкрилася IX Міжнародна агропромислова виставка та форум з розвитку фермерства і 5-й «Агропорт Харків». Захід проходить за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Харківської обласної державної адміністрації. П’ятий рік поспіль діловим партнером AGROPORT EAST KHARKIV виступає група компаній DCH Олександра Ярославського.
«Вірус Агропорту» вже накрив усю країну, до першого ювілею ми охопили 18 областей, і стали наймасштабнішим аграрним заходом»,  - заявив під час відкриття Дмитро Титаренко директор AGROPORT. Протягом року представники агробізнесу за ініціативи агропортівців вже збиралися на півдні в Херсоні і на заході у Львові. А завершальну в цьому році виставку і форум, традиційно проводять в місті, з якого все починалося. Великий потенціал розвитку аграрних направлень бізнесу на Слобожанщині відзначив і Віктор Шеремета, заступник 
міністра АПК України. «Харківщина знов демонструє рекордні врожаї, попри засушливе літо, має гарні показники у розвитку тваринництва, тож настав час змінити імідж постачальника сировини і переходити на новий рівень – високотехнологічної переробки», - зауважив Марк Беккер, заступник голови Харківської облдержадміністрації. На його думку AGROPORT EAST KHARKIV 2018 став логічним продовженням масштабного інвестиційного форуму «Іновації. Інвестиції. Харківські ініціативи», який відбувся два тижні тому. Тож очікує, що у галузі АПК під час заходу відбудуться результативні ділові переговори, буде заключено нові контракти.
AGROPORT EAST KHARKIV є майданчиком для втілення нових технологій, обміну досвідом, сміливих експериментів у сільськогосподарській галузі, вважають експерти. 5-й рік поспіль його стратегічним партнером виступає міжнародна організація FAO. «Два роки тому, саме на Харківському Агропорті ми вперше заявили про те, що зміни клімату потребують нових підходів у сільському господарстві. А зараз ми вивчаємо та реалізуємо підходи, що попереджають деградацію ґрунтів», - відзначив Михайло Малков, координатор програм розвитку FAO в Україні.
Організатори кажуть, що успіх «Агропорт Харків» багато в чому визначає майданчик, на якому захід проводиться. В цьому сенсі Аеропорт Харкова є ідеальним місцем для зустрічі аграріїв. «AGROPORT EAST KHARKIV є прикладом позитивного кейсу і історії успіху на рівні країни, і ми пишаємося, що група компаній DCH від самого початку підтримує цей захід», - заявила Олена Дерев’янко, віце-президент групи DCH.
Хуберт Демлер, директор офіційного представництва Numberg Messe в країнах Балтії, України, Білорусії, Грузії, присутній на заході відзначив оригінальність ідеї «Агропорт Харків». За його словами це знакова агроподія не тільки на сході України, а й Східної Європи в цілому.

Глобальне потепління можна загальмувати або навіть частково призупинити, якщо перевести всю велику рогату худобу з рослинного корму на білкову біомасу, яку вироблено мікробами з метану, заявляють учені в статті, опублікованій в журналі Environmental Science & Technology.

«Це значно зменшить обсяг парникових газів, що виробляються тваринами, але він не ліквідує їх повністю. Нам слід задуматися про повне виключення цієї ланки з процесу виробництва їжі. В майбутньому, білок мікробів, «космічна їжа» холодної війни, стане частиною нашого раціону», — заявив Олександр Попп (Alexander Popp) з Інституту кліматологічних досліджень в Потсдамі (Німеччина).

Крім викидів промислових підприємств і вихлопів автомобілів, величезну роль у розвитку глобального потепління грає сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки. Рисові поля виробляють величезні кількості метану і окису азоту, а корови та інша велика рогата худоба виробляють ще більше цих газів.

За поточними оцінками вчених, багатомільярдна армія корів, овець та інших жуйних домашніх тварин з'їдає приблизно половину рослинної продукції світу і виробляє більше парникових газів, ніж машини і промисловість, виділяючи в атмосферу 120 мільйонів тонн метану щороку. Екологи і кліматологи давно думають над тим, як можна зменшити обсяг цих викидів, не позбавляючи людства м'яса і молока.

Попп і його колеги запропонували оригінальний спосіб вирішити цю проблему, не відмовляючись від м'яса і молока і при цьому зменшивши обсяги метану, що викидається, майже до нуля, спираючись на досвід радянської мікробіологічної промисловості.

Ще в 1960 роках радянські вчені показали, що дріжджі та інші мікроби виробляють приблизно в 100 тисяч разів більше білка, ніж корова або будь-яка інша тварина аналогічної маси. Це переконало функціонерів КПРС створити потужну промислову галузь, зайняту виробництвом бактеріального білка, а також вітамінів і амінокислот.

Мікроби, створені в радянських лабораторіях і їхні західні аналоги, як зазначає Попп, досить довго вважалися одним з потенційних джерел їжі для учасників багаторічних експедицій в далекий космос. Вчені з Європи і Австралії знайшли їм цілком «земне» застосування — їх можна використовувати як корм для худоби.

«Сучасні технології дозволяють нам вирощувати мікробів в промислових масштабах, використовуючи енергію світла і використовуючи неорганічні сполуки азоту і метану. Наші розрахунки показують, що перехід на такі корми не тільки скоротить викиди парникових газів, а й буде вигідний для самих фермерів», — додав Беньямін Бодірскі (Benjamin Bodirsky), колега Поппі.

Як показують розрахунки кліматологів, до середини поточного сторіччя «бактеріальна жижа» зможе замінити приблизно 10−19% біомаси, споживаної худобою, що різко знизить кількість метану, що викидається, скоротить площу розораних полів і зменшить загальний обсяг вироблюваних парникових газів на 6−9%.

Вчені сподіваються, що подібні кліматичні доводи, укупі з вигідністю виробництва і споживання бактеріальних білків, змусять уряди всіх країн світу і підприємців звернути увагу на цю забуту, але цікаву технологію часів холодної війни.

milkua.info за матеріалами pubs.acs