В Україні трохи зросли в ціні товарні поросята

За даними Державної фіскальної служби, у січні-листопаді цього року українські експортери продали за кордон більш ніж 2 тис. тонн свинини на суму 4,69 млн доларів США. Це майже на мільйон доларів більше, ніж за весь 2018 рік. Обсяги експорту зросли, попри скорочення поголів’я свиней в країні та поширення вірусу АЧС.

За 11 місяців 2019 року Україна імпортувала 21,92 тис. тонн свинини на суму 41,85 млн доларів. За 2018 рік країна закупила за кордоном 28,56 тис. тонн цього виду м’яса на суму 51,92 млн доларів.

Основними постачальниками свинини в Україну цього року були Польща, яка за 11 місяців експортувала на вітчизняний ринок м’яса свиней на суму 17,74 млн доларів, що складає 42,39% від загального імпорту. На другому місці Німеччина (7,27 млн доларів), а на третьому – Канада (5,65 млн).

Україна ж експортувала найбільше свинини до Об’єднаних Арабських Еміратів (1,43 млн доларів або 30,6% експорту), В’єтнаму (1,38 млн доларів) та Гонконгу (1,33 млн).

В Україні в січні-лютому 2021 р. зросли витрати на виробництво сільськогосподарської продукції  на 26,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 р.

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише kurkul.com.

Зазначається, що витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 20,4%, а тваринницької — на 40,1%.

Згідно зі статистикою, витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, використовувані в сільськогосподарському виробництві, за два місяці поточного року зросли на 19,7%.

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua

Твердження, що африканська чума свиней (АЧС) ― головна причина зниження поголів’я свиней в Україні, є міфом.

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України», ― зазначив Панкратов.

«Міф: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є африканська чума свиней (АЧС). Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив "фактору АЧС" не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі», ― наголосив експерт.

За його словами, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней ― менше 2% середньорічного поголів'я.

В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (дані з балансу руху поголів’я, який публікувало Держстатистики).

«Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів. Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості», ― зауважив Панкратов.

«Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це "психологічний забій"), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуте у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий "психологічний забій" дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС», ― повідомив експерт.

Насправді ж, за його словами, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках.

«Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник ― низька прибутковість вирощування свиней. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом: девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо», ― зазначив Панкратов.

«Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво», ― наголосив він.

«Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС», ― підсумував експерт.

agravery