В Україні готують гігієнічні вимоги до продуктів тваринного походження

15-вер-2022

В Україні планують затвердити Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження.

Відповідний проєкт наказу оприлюднено 13 вересня на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, проєкт містить положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а саме зобов’язань України, передбачених статтею 64 та Додатком V до Угоди про асоціацію.

Проєкт наказу затверджує гігієнічні вимоги до виробництва та обігу таких категорій (видів) харчових продуктів тваринного походження:

  • м’ясо свійських копитних тварин, зайцеподібних, диких тварин та диких тварин, вирощених на фермі;
  • подрібнене (січене або рублене) м’ясо (м’ясний фарш), м’ясні напівфабрикати та м’ясо механічного обвалювання;
  • м’ясні продукти;
  • живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі;
  • рибні продукти;
  • яйця та яєчні продукти;
  • жаб’ячі лапки та равлики;
  • топлені тваринні жири та шкварки;
  • оброблені шлунки, міхури та кишки;
  • високоочищений хондроїтин сульфату, гіалуронова кислота, інші гідролізовані хрящові продукти, хітозан, глюкозамін, сичужний фермент, риб’ячий клей та амінокислоти;
  • желатин та колаген.

Мінагрополітики приймає зауваження та пропозиції протягом місяця за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, е-mail: n.shchurova@minagro.gov.ua.

agroportal.ua

Більше новин
Експерти радять дослідити ґрунт перед осінньою посівною
17-серп-2021

Після збору ранніх ярих та озимих культур саме час готуватися до нової посівної, і найперше, що варто зробити, — це дослідити ґрунти господарства.

Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».

За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.

«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.

В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.

Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.

Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.

«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.

А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

agroportal.ua

Детальніше
Конкурент України на європейському ринку курятини почав "здуватися"
29-бер-2019

Бразильські птахівники завершили 2018 рік не зовсім вдало. У країні впало споживання, виробництво та експорт курятини, передає УНН з посиланням на Fleischwirtschaft International Magazine.

У минулому році виробництво курятини в Бразилії впало на 1,7% - до 12,8 млн тонн. Це при тому, що з 2012 по 2017 рік виробництво м'яса птиці в країні щорічно зростало.

Поряд з виробництвом, впало споживання продукту. Попит на курятину ослаб - економічна криза у країні.

"Наразі споживання на душу населення становить 41,8 кг, що набагато менше рекордного рівня в 47,4 кг, встановленого в 2011 році", - пише видання.

Експорт бразильської курятини - теж в мінусі. Одна з причин - падіння продажів продукту в ЄС. Це сталося на тлі харчового скандалу, коли на бразильських підприємствах зафіксували порушення правил безпеки і гігієни при виробництві продукту.

"Більш того, у середині 2018 року Китай ввів антидемпінгові мита на бразильське м'ясо птиці. Від цього куряча промисловість Бразилії серйозно постраждала", - пише видання.

Бразилія є топовим гравцем на світовому ринку курятини і одним з головних конкурентів України. В силу останніх подій Бразилія послабила позиції, чим скористалася Україна, витіснивши частково бразильську курятину і замінивши вітчизняною.

У ЄС Україна стабільно посідає третє місце серед експортерів, поступаючись Бразилії і Таїланду.

Більш того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці в Європу.

Джерело: УНН

Детальніше
Україна стала світовим лідером за темпами приросту курячого експорту
23-трав-2019

Україна стала світовим лідером за темпами приросту експорту свіжої курятини, передає УНН з посиланням на worldstopexports.com

Повідомляється, що з 2014 по 2018 роки вітчизняні виробники наростили експорт продукту на 5106,7%.

На другому місці - Польща. За останні чотири роки поляки збільшили поставки свіжої курятини за кордон на 95,5%.

В даному списку присутні також Австрія (+ 41,5%) і Китай (+ 37%).

Більш того, Україна потрапила в п'ятірку світових лідерів за темпами зростання експорту замороженої курятини. З 2014 по 2018 рік українські пташники наростили експорт продукту на 33,6%

В даному рейтингу Україну випередив Таїланд (+ 67,5%), Польща (+ 44,8%) і Чилі (+ 33,7%).

Раніше УНН повідомляв, що в минулому році Україна піднялася на шосте місце в світовому рейтингу експортерів курятини, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна - серед трьох головних постачальників.

Птахівники забезпечили Україні в 2018 році 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів - це частка агрохолдингу Юрія Косюка "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є головним експортером в країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м'яса птиці на міжнародні ринки.

Джерело: УНН

 

Детальніше
Президент України доручив розробити план трансформації продовольчих систем держави
07-лют-2022

Президент України доручив уряду забезпечити в двомісячний термін розробку та затвердження Плану заходів з трансформації продовольчих систем держави на період до 2030 р.дане доручення закріплено Указом №41/2022 від 7 лютого п. р., розміщеним на сайті глави держави.

Як випливає з тексту документа, розробка зазначеного плану повинна буде здійснюватися «за участю провідних вітчизняних і міжнародних експертів і з урахуванням цілей сталого розвитку України на період до 2030 р.».

При цьому розроблений план повинен передбачати, зокрема:

- визначення національних пріоритетів трансформації продовольчих систем в Україні до 2030 р., у тому числі за такими напрямками, як " здорове харчування, дружнє до навколишнього середовища виробництво, стійкість до ринкової нестабільності та доступність харчових продуктів для всіх груп населення»;

- забезпечення реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем при розробці проектів прогнозних і програмних документів та проектів нормативно-правових актів, насамперед, у сферах сільського господарства, питань продовольчої безпеки, безпеки та якості харчових продуктів;

- запровадження системи моніторингу реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем з обов'язковим оприлюдненням результатів такого моніторингу щороку до 1 березня року, наступного за звітним.

Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.

АПК-Інформ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок