У грудні пташиний грип діагностовано у 10 європейських країнах

Компетентні органи України та Лівії погодили двосторонню форму ветеринарного сертифіката на експорт племінної великої рогатої худоби з України до Лівії.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Ми продовжуємо відкривати нові можливості для українських експортерів на іноземних ринках. Зокрема, просуваємо українські економічні інтереси на великому споживчому ринку країн Африки. Послідовні зусилля приносять конкретні результати для українського бізнесу. Сьогодні це додатковий доступ для українських компаній галузі тваринництва на ринок Лівії», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Лівія — країна, з якою ми співпрацюємо з багатьох товарних позицій. Наразі українські підприємці отримали змогу експортувати до Лівії племінну велику рогату худобу, яка є важливою статтею українського сільськогосподарського експорту. А це означає, що бізнес отримав нові можливості для зростання», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», в рубриці «Сертифікати на експорт з України».

Нагадаємо, раніше в цьому році компетентні органи України та Лівії погодили сертифікат на експорт молока та молочних продуктів з України. Також між країнами погоджені форми сертифікатів на експорт з України м’яса птиці, продуктів з нього та ВРХ для забою.

Довідково: Міністерство закордонних справ України та Держпродспоживслужба спільно працюють над відкриттям нових ринків для українського експорту, надаючи підтримку виробникам та усуваючи технічні перешкоди в торгівлі, а також забезпечуючи державні гарантії щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) — майданчик, на якому МЗС акумулює інформацію про інвестиційні та торговельні можливості з усього світу, а також сприяє налагодженню ділових контактів між українськими експортерами та імпортерами за кордоном.

Об’єднання «Органічна ініціатива» оголошує початок 2-го етапу грантової програми «Підтримка органічного сектору в Україні».

Згідно з опитуванням органічного бізнесу, що було проведено об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна» в середині липня 2022 р., близько 70% операторів повністю або частково продовжують впроваджувати органічне виробництво на своїх господарствах або переробних підприємствах.

Опитування показало, що найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема, через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тому другий етап грантової програми буде спрямований на посилення спроможності органічного сектору, підтримку органічних операторів, виробників та переробників органічних сертифікованих харчових продуктів з акцентом на збут, продажі та маркетинг на внутрішньому ринку.

Важливим на цьому етапі є створення передумов для збереження та подальшого розвитку органічного сектору України. Надаватиметься підтримка ініціативам, що сприятимуть відновленню економічної спроможності операторів та надавачів послуг органічного ринку.

Заявки на отримання грантів приймаються до 12 вересня 2022 року на електронну адресу info@organicinitiative.org.ua.

agroportal.ua

У грудні 2021 року ціни на курятину досягли свого піку - $2,74 за кг, а це на 17% більше, ніж місяцем раніше.

Про це пише Indexbox.

Повідомляється, що згідно з даними Світового банку, середньорічна ціна на куряче м'ясо зросла на 38% у річному обчисленні до $2,26 за кг у 2021 році.

"Зростання вартості кормів у поєднанні з високими витратами на логістику підштовхує ціни на м'ясо вгору, незважаючи на те, що світове виробництво залишається стабільним порівняно з 2020 роком на рівні 120 млн т", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за прогнозами очікується збільшення світового виробництва до 121 млн т, але ціни продовжать зростати через підвищення попиту. Отже, 2022 року прогнозується зростання середньорічної ціни на курятину ще на 2% — до $2,30 за кг.

"Очікуване зниження поголів'я великої рогатої худоби, особливо в ЄС та США, стимулюватиме попит на замінники яловичини, включаючи курятину", - йдеться у повідомленні.

Додається, що провідні експортери курятини на світовому ринку експортували 15 млн т курячого м'яса у 2020 р., що на 5,6% більше у порівнянні з роком раніше. У вартісному вираженні постачання скоротилося до $21,9 млрд Основними експортерами виступили Бразилія, Нідерланди та Польща.

Повідомляється, що провідним імпортером курятини в 2020 р. залишився Китай з показником 1,5 млн т курятини, що імпортується.

Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.

АЧС досі на свободі

Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.

«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.

У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.

Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?

Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.

Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.

pigua.info