У 2018 аграрії отримали дотації на будівництво та реконструкцію 51 ферми

У наявних угодах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною встановлено високий рівень мит на імпорт української молочної продукції. Зокрема, найбільші — для питного молока і незгущених вершків. Отже, експортувати їх невигідно.

На цьому наголосив заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Литвин.

Найкращі ж умови наразі для експорту молочної сироватки. Так, за постачання до Ізраїлю мито і квоти взагалі відсутні. Всі категорії молочної продукції найкраще постачати до Великої Британії та Канади, зауважив він.

Найбільший імпортер вітчизняної молочної продукції зі згаданих країн — Ізраїль, із ним Україна працює найбільш системно. Ця країна закуповує у нас найбільше згущених молока та вершків, а також вершкового масла.

«Середнє зростання імпорту Ізраїлю з України за останні п’ять років склало 48%. А частка України в імпорті молочної продукції становить 6,8%», — додав Андрій Литвин.

А от у Туреччині українському виробнику, на його думку, нема чого робити.

«Ця країна — найбільш невигідний варіант для експорту вітчизняної молочної продукції товарів навіть після ратифікації угоди про ЗВТ, адже її ринок дуже захищений, — пояснив Андрій Литвин. — Вони самі виробляють достатні обсяги продукції, до того ж мито досить велике».

agrotimes.ua

26 травня у Сумській області зареєстрували новий випадок африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляється на сайті Держпродспоживслужби.

Спалах зафіксували у підсобному господарстві ВНІСДУ «Сумська виправна колонія 116» в м. Суми. Діагноз підтвердили за результатами дослідження відібраних проб біоматеріалу в Сумській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби (звіт № 001182 п.м./20 від 26.05.2020).

27 травня при Сумській міській раді провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, рішенням якої затвердили план з ліквідації АЧС, визначили межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

Варто зазначити, що це вже другий випадок захворювання, зареєстрований у травні. Попередній виявили 20 травня у підсобному господарстві Комунальної установи «Орловський психоневрологічний інтернат» в с. Орлово Мелітопольського району Запорізької області.

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com

Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.

«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.

На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.

Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.

Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.

Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».

«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.

За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.

«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.

Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.

Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.

«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.

MilkUa.info