У 2017 році курка стала м'ясним продуктом №1 в Україні

28 жовтня в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней.

Так, у с. Іспас Вижницького району Чернівецької області виявили підіж свиней на території свиноферми.

Результати лабораторних досліджень попередньо відібраного матеріалу, що проводилися Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, підтвердили діагноз - АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

PigUA.info за матеріалами new.vnrda.gov.ua

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», — зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання „Аграрна Рада“. Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ „КиївЕкспоПлаза“. Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», — додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено — менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті — індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху — дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», — сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Пріоритетні витрати, передбачені у держбюджеті на 2023 рік, будуть спрямовані на силовий блок, бізнес та соціальну сферу.

Про це розповів Президент України Володимир Зеленський у своєму відоеозверненні, пише agroportal.ua.

«Зрозуміло, що це буде бюджет воюючої країни… Понад трильйон гривень наступного року буде направлено на сектор безпеки та оборони», — зазначив Володимир Зеленський.

Він також зауважив, що програма кредитування «Доступні кредити 5−7-9%» буде збережена, а також продовжать діяти програми, які допомагають бізнесу зберегти робочі місця та залучати нових співробітників.

Водночас глава держави уточнив, що планується створення спеціального фонду відновлення, який буде наповнюватися за рахунок конфіскованих російських активів.

Володимир Зеленський підкреслив, що проєкт бюджету країни на наступний рік буде поданий до Верховної Ради вчасно.

Перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко анонсувала масштабну реформу публічної власності наступного року, після якої під управлінням міністерств залишиться до 100 держкомпаній.

Про це повідомляє interfax.com.ua.

«У 2022 році ми маємо провести масштабну реформу публічної власності. На рівні міністерств залишиться не більше ніж 100 підприємств. Найбільші з них будуть підпорядковані Кабінету міністрів», — розповідає Свириденко.

Крім того, міністерство має намір завершити розпочатий ще у 2017 році «тріаж» держкомпаній.

«Так званий тріаж розділить підприємства на ті, що не працюють, і ті, що працюють. Ті, що працюють, у свою чергу, — на ті, які мають залишитися у державній власності, і на ті, які можуть бути продані», — пояснює очільниця Мінекономіки.

За її словами, ті, що не працюють, підуть на ліквідацію чи приватизацію залежно від того, в якому вони стані.

«Підприємства, які працюють і мають залишитися у державній власності, ми об'єднаємо з метою їх укрупнення й у такий спосіб закінчимо цю важливу реформу», — підсумувала Юлія Свириденко.