Збільшення "курячих" квот дозволить європейцям харчуватися дешевше

За підсумками першого півріччя 2020 року, на молокопереробні підприємства України надійшло 1,8 млн т молока базової жирності, що на 7,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це 39% від усього виробленого молока.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на ДССУ.

Відсоток молока, що потрапляє на переробку, з кожним роком скорочується. Основною причиною того є значне падіння виробництва в господарствах населення, яке промисловий сектор наразі не в змозі перекрити. При цьому саме промислові ферми забезпечують левову частку сировини для молокопереробних підприємств. Так, із загального обсягу закупленого переробниками молока 1,3 млн т молока надійшло від сільськогосподарських підприємств (-0,8%, до першого півріччя 2019 року), надходження від господарств населення склало 376,5 тис. т (-15,6%).

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 19,2% до 27,3% (462,2 тис. т.), вищого ґатунку, навпаки, скоротилася — з 28,1 до 25,3% (429,2 тис. т.), першого ґатунку на переробку надходить найбільше — 42,5% проти 26,7% в минулому році (719,9 тис. т.).

Такий різкий стрибок експерти ринку пояснюють зокрема тим, що через нові вимоги до гігієни молока-сировини низка переробників просто почали вказувати молоко другого сорту від населення як молоко першого сорту.

Як наслідок, частка молока, яке надійшло від населення першим ґатунком, в першому півріччі цього року зросла у вісім разів — з 10,4% до 81,2%! А другого сорту, навпаки, різко скоротилася — з 84,6% до 17,2%. Тобто, відбулась підміна понять. Серед причин — брак сировини, через який переробники не можуть повністю відмовитися від селянського молока.

В сільськогосподарських підприємствах все прогнозовано стабільно. Надходження молока екстрагатунку зросло з 25,6% до 35,1% (462,1 тис. т.), вищого — скоротилося з 37,5% до 32,6% (428,8 тис. т.), а першого скоротилося з 32,2% до 31,4% (414 тис. т.).

Якість молока зданого підприємствами на переробку перше півріччя 2020 року, %

Минулого року, 16-го березня, у французькому департаменті Нижні Піренеї виявили тварин на свинофермі хворих на хворобу Ауєскі*. Тоді всіх тварин забили, а ферму очистили та продезінфікували.

Результати проведених епідеміологічних досліджень виключили поширення вірусу поблизу ураженого господарства.

Всі ферми, розташовані в межах 5-кілометрового радіуса, перевірили та провели тести. Ймовірно, що вірус потрапив до господарства з дикої фауни.

У результаті цього, 28 березня, введені обмеження були скасовані. Французька влада повідомила про закриття випадку до Європейської комісії та МООЗу.

*Хвороба Ауєскі, або псевдосказ, або інфекційний бульбарний параліч — гостре вірусне захворювання тварин з характерними ознаками енцефаломієліту, ураженням верхніх дихальних шляхів і легень, що інколи супроводжується сильною сверблячкою та розчісуванням.

PigUA.info за матеріалами pig333.com 

Сформовані тренди світового продовольчого ринку, спричинені демографічними, кліматичними та економічними змінами останніх років, а також ряд зобов’язань, прийнятих на себе країнами в сфері глобального розвитку (Агенда 2030 та Паризька конвенція) вимагають від керівництва держав та бізнесу адаптації до нових умов. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час відкриття XIV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я-2017. BLACK SEA GRAINE».

«Україна є надійним гарантом продовольчої безпеки в світі. Ми експортуємо свою продукцію в понад 190 країн світу та займаємо провідні позиції на світовому ринку. Зокрема, за експортом олійних та зернових культур. І ця продукція формує значний економічний потенціал нашої держави», - розповіла Олена Ковальова.

Мінагрополітики працює над тим, щоб споживач у кожному куточку світу був впевнений у доступності та високій якості продукції українського виробництва. У 2016-2017 маркетинговому році Україна може скласти понад 12% світового ринку зернових.

Уже сьогодні Україна посідає четверте місці на світовому ринку з експорту кукурудзи, третє – на ринку ячменю і шосте – на ринку пшениці, одинадцяте – з експорту борошна, дванадцяте – з експорту пластівців.

«Ці позиції – не межа можливостей, і Україна має забезпечувати саме той попит, який є на світовому ринку. Мінагрополітики спільно з громадськими асоціаціями, представниками бізнесу та наукових кіл працює над рішеннями, які дозволять виробникам і споживачам української продукції почувати себе захищеними у попиті на продовольство», - зазначила заступник Міністра.

Насамкінець Олена Ковальова наголосила, що проведення такої конференції стане дієвим майданчиком для обміну думками та обговорення тих важливих викликів, які постали сьогодні перед суспільством, бізнесом та перед державою.

Прес-служба Мінагрополітики

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбувся 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл».

Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

Сьогодні фахівці галузі свинарства отримали відповіді на важливі питання, серед яких:

• Державна підтримка українських свинарів;
• Ринок землі: як розвивається ситуація і як це вплине на виробників свинини?
• Екологічні питання;
• Результати українського бенчмаркінгу у свинарстві;
• Чи є резон розвивати свинарський бізнес в Україні?

А також було багато бажаючих долучитися до дискусій: «Коли ситуація з АЧС стане в Україні контрольованою?», «Цінові гойдалки» на ринку живця та інші нюанси кооперації свинарів та м’ясопереробників.

Під час Технологічної та Ветеринарної секцій зіркова команда спікерів порадила:

• Як годувати свиноматок для підвищення продуктивності впродовж репродуктивного циклу;
• Яку використовувати систему вентиляції: приточно-витяжну, тунельну, крос-вентиляцію тощо;
• Як працює система вирощування свиней «від відлучення до забою» на прикладі найбільшого українського свиногосподарства;
• Як допомогти поросятам у травленні;
• Як перемогти епідемічну діарею свиней: досвід української ферми тощо.